Т – товарооборот за звітний період.

Якщо формула взята з літературних джерел, після розшифрування умовних позначень необхідно подати посилання на першоджерело.

Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його варто перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Посилання на формули в тексті курсової роботи роблять за допомогою порядкового номера формули в дужках, наприклад: “ … у формулі (2.3)”.

Курсова робота обов’язково має містити посилання на літературні джерела. Це є свідченням того, що студент опрацював багато навчальної літератури та виділив для роботи декілька важливих визначень, цікавих фактів або статистичних даних.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела, з яких наводяться дані, оформляють вказуванням номера відповідного джерела за списком використаної літератури і номера сторінки (сторінок) у квадратних дужках, наприклад: “… у праці [7, с. 162] … ”.

У разі виділення студентом цитати посилання дасть змогу віднайти оригінал та перевірити достовірність інформації. Цитати наводяться, як правило, для критичного аналізу тієї чи іншої думки у роботі.

Загальні вимоги до цитування такі:

- текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у першоджерелі;

- цитування має бути точним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців допускається без перекручування авторського тексту і позначається трьома крапками;

- кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

- при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами) варто бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його висновків і наводити відповідне посилання на джерело;

- цитувати автора потрібно лише за виданням його творів, цитати з неопублікованих джерел не допускаються;

- цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім (знижується наукова цінність викладеного матеріалу).

Посилання необхідно подавати на останні видання публікацій.

При записі підряд кількох бібліографічних посилань на одне джерело, в повторному посиланні наводять слова “Там само” і вказують відповідні сторінки (наприклад, [Там само, с. 340]).

Посилання на ілюстрацію в курсовій роботі оформляється порядковим номером ілюстрації (наприклад, “на рис. 2.1.”); посилання на формули – порядковим номером формули в круглих дужках, наприклад, “у формулі (2.3); посилання на таблицю – порядковим номером таблиці (наприклад, “в табл. 3.2”). При повторному посиланні на ілюстрації та таблиці вказують скорочено слово “дивись” (наприклад, “див. табл. 3.2”, “див. рис. 2.1.”).

Всі слова в курсовій роботі варто писати повністю. Скорочують слова згідно зі стандартами ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”.

В курсовій роботі допускаються лише загальноприйняті скорочення:

а) після перерахування (наприклад, та ін. – та інше; і т. д. – і так далі; і т. п. – і тому подібне);

б) при посиланнях (наприклад, див. – дивись; рис. – рисунок);

в) при позначенні цифрами століть і років, одиниць виміру (наприклад, ст. – століття; р. – рік; рр. – роки; кг – кілограми).

Не рекомендується скорочувати слова “наприклад”, “формула”, “рівняння” і т. п.

В тексті роботи можуть бути наведені переліки. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку потрібно розташовувати малу літеру української абетки з дужкою або, не нумеруючи, – дефіс. Такі переліки подають з малої літери з абзацного відступу. Після кожного з пунктів переліку ставиться крапка з комою, а після останнього – крапка.

До списку використаних джерел належать лише ті джерела, які дійсно були використані під час написання курсової роботи. Глибина обізнаності студента з наведеними в списку джерелами перевіряється комісією в процесі захисту і оцінки курсової роботи.

Список використаних джерел подається згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням повних назв праць. Усі джерела повинні мати порядковий номер. Опис іноземних видань здійснюється мовою тексту видання (мовою оригіналу). Бібліографічний опис складають відповідно до чинного стандарту з бібліотечної та видавничої справи. Приклад оформлення бібліографічного опису у вигляді списку використаних джерел, який наводять в курсовій роботі, подано у додатку И.

Джерела необхідно розміщувати в наступному порядку: законодавчі та нормативні акти, статті у періодичних виданнях та посібники і підручники в алфавітному порядку (додаток К).

Додатки є своєрідним продовженням курсової роботи. Додатки розташовуються після списку використаної літератури в порядку їх згадування в тексті. Кожний додаток починають з нової сторінки з вказівкою вгорі симетрично до тексту на сторінці слова "Додаток" (з великої літери, решта – малі) і позначення додатку.

Додатки позначаються залежно від вказаних великих літер українського алфавіту (за винятком літер Г, Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь), наприклад: "Додаток А", "Додаток Б".

За наявності в текстовому документі тільки одного додатку він також повинен позначатися буквою.