Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Оформлення курсової роботи




Читайте также:
  1. VI. Методичні вказівки до виконання курсової роботи.
  2. Автоматичне регулювання режиму роботи очисного комбайна 1Г405.
  3. Автоматичне регулювання режиму роботи очисного комбайна 1Г405.
  4. Аналіз прийомів організації групової роботи школярів на уроці
  5. Апаратні засоби роботи з відео
  6. Аспекти роботи над зв'язним мовленням
  7. АСТРАЛЬНАЯ РОБОТИЗАЦИЯ.
  8. Безопасность функционирования автоматизированных и роботизированных производств
  9. Вивчення літературних джерел та написання курсової роботи
  10. Використання методів і прийомів роботи з метою розвитку зв'язного мовлення. Загальна характеристика методів, прийомів та форм роботи над зв'язним мовленням

 

Курсова робота повинна виконуватися державною мовою.

Мовностилістичне оформлення курсової роботи обумовлюється особливостями наукового стилю:

- формально-логічний спосіб викладення матеріалу, наявність міркувань, що сприяють доведенню, обґрунтуванню основних висновків дослідження;

- смислова завершеність, цілісність та зв’язність думок;

- цілеспрямованість викладу, відсутність емоційного забарвлення наукового тексту;

- об’єктивність викладу, смислова точність, стислість, ясність;

- необхідність використання спеціальної термінології.

Завдяки спеціальним термінам досягається можливість в короткій формі давати розгорнуті визначення та характеристики наукових фактів, понять, процесів, явищ. Варто уважно ставитися до вибору наукових термінів та визначень, посилаючись при цьому на авторитетні опубліковані джерела (підручники, довідкові та нормативні видання тощо).

Щоб уникнути суб’єктивних суджень і акцентувати основну увагу на предметі висловлювання, в тексті застосовують переважно виклад від третьої особи (“…автор рекомендує”) або від першої особи множини (“…на нашу думку”, “…зазначимо, що”), часто використовують безособову форму подачі інформації (“…як було сказано”, “… на думку”).

Текст курсової роботи потрібно старанно і грамотно вичитати.

Курсова робота, що неохайно оформлена, з граматичними і значними стилістичними помилками повинна бути повернена науковим керівником для доопрацювання.

Курсова робота виконується на комп’ютері. Текст друкується за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) до тридцяти рядків на сторінці. Рекомендується використовувати такі параметри для комп’ютерного набору тексту курсової роботи:

- текстовий редактор – MS Word;

- шрифт – Times New Roman;

- кегель – 14 пт;

- міжрядковий інтервал – 1,5;

- мінімальна висота штифту – 1,8 мм;

- відступ (абзац) – 1,5 см;

- розміщення тексту – по ширині.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту повинна бути однакова. Текст слід друкувати, враховуючи розмір полів:

- ліве – 3 см;

- праве – 1 см;

- верхнє і нижнє – 2 см.

Заголовки структурних частин курсової роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ,а також назви питань) друкуються, починаючи з великої літери півжирним шрифтом. Розміщуються симетрично по центру рядка. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Підкреслювати заголовки, скорочувати та переносити в них слова не дозволяється. Не дозволяється розміщувати заголовок в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщується тільки один рядок тексту.



Кожну структурну частину курсової роботи необхідно починати з нової сторінки. Відступ від назви заголовку до подальшого тексту – 1 міжрядковий інтервал. При завершенні викладу питання чи іншої структурної частини курсової роботи на останній сторінці повинно залишитися не менше, ніж 1/3 частини тексту (решта 2/3 може бути не заповненою).

Вписувати в текст курсової роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору. Щільність тексту, що вписується, повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі оформлення курсової роботи, допускається виправляти підчищенням або забілюванням коректором і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (фрагменту) чи рисунка друкованим способом. Кількість виправлень допускається не більше 2-х на одній сторінці.



Обсяг курсової роботи повинен складати 30-35 сторінок друкованого тексту, до якого не належать список використаних джерел та додатки.

Нумерацію сторінок, питань, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Нумерація сторінок повинна бути наскрізною, включаючи список використаних джерел та додатки. Першою сторінкою є титульний аркуш (номер на ньому не проставляється), другою – зміст роботи та ін. Номер сторінки проставляється в правому верхньому куті аркуша без крапки. Якщо в роботі є рисунки і таблиці, які розташовані на окремих аркушах, їх потрібно включати до загальної нумерації.

Заголовки структурних частин курсової роботи ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ та ДОДАТКИ не мають порядкового номера. Порядковий номер мають тільки питання. В кінці номера питання ставиться крапка, а потім у тому ж рядку друкується його назва без крапки в кінці (наприклад: 1. Соціально-економічна роль та призначення прибутку підприємства).

Ілюстрації, таблиці та формули нумерують послідовно (за винятком ілюстрацій і таблиць у додатках). Нумерація передбачає номер питання і порядковий номер ілюстрації або таблиці, відокремлені крапкою. Формули нумерують у межах курсової роботи. Номери формул пишуть біля правого краю сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках.

Наприклад:

– ілюстрації – Рис. 2.4. Структура виробничих фондів підприємства (без крапки у кінці назви)



– таблиці – Таблиця 2.2. Склад і структура власного капіталу підприємства (без крапки у кінці назви)

       
   
 

формули –

Примітки до тексту, ілюстрацій і таблиць, в яких вказують довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки, ставлячи після слова "Примітки" двокрапку та її порядковий номер. Наприклад:

Примітки:

1....

2. ...

Якщо є одна примітка на сторінці, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку. Сам текст примітки і слово "примітка" набирають кеглем на 1 п меншим, ніж основний текст.

Текст курсової роботи повинен супроводжуватися ілюстраціями. Основними видами ілюстративного матеріалу є: схема, діаграма, графік.

Схема – це зображення, яке за допомогою умовних позначень та без збереження масштабу передає основну ідею пристрою, предмету, процесу та показує взаємозв’язок їх головних елементів. Іноді просторові схеми різних систем зображують у вигляді прямокутників з простими зв’язками – лініями. Їх називають блок-схемами.

Діаграма – один із способів графічного зображення залежностей між величинами. Їх складають для наочності зображення та аналізу масових явищ.

Результати обробки цифрових даних можна подати і у вигляді графіків, тобто умовних зображень величин та їх співвідношень через геометричні фігури, точки і лінії. Графіки використовують як для аналізу, так і для унаочнення ілюстративного матеріалу.

Ілюстрації розміщуються в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. В роботі наводяться лише ті ілюстрації, які відображають її зміст. Кожна ілюстрація має відповідати тексту. Вибір виду ілюстрації залежить від змісту матеріалу та мети.

Ілюстрації позначають словом "Рис.". Під ілюстрацією розміщуються її номер та назва (наприклад:Рис. 2.4. Структура виробничих фондів АТ «Явір» за 2012-2014 рр.).

Ілюстрація повинна бути виконана чорним чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору. При комп’ютерному наборі курсової роботи рисунки необхідно виконувати вбудованим редактором MS Office в згрупованому вигляді. В курсовій роботі необхідно застосовувати лише штрихові ілюстрації.

Текстові написи на рисунку рекомендується заміняти цифровими позначками (зліва направо, за годинниковою стрілкою), які пояснюють в підписі під графічним зображенням або в основному тексті.

Таблиця є способом подання інформації, при якому цифровий чи текстовий матеріал групується в колонки, відокремлені одна від одної вертикальними і горизонтальними лініями.

Іноді автор наводить цифровий матеріал в таблиці, коли його зручніше розмістити в тексті, або дублює його в тексті роботи. Це справляє негативне враження і свідчить про невміння правильно використовувати табличний матеріал.

Розрізняють аналітичні і неаналітичні таблиці. Аналітичні таблиці є результатом обробки і аналізу цифрових показників. Як правило, після таких таблиць роблять узагальнення як нове (одержане з аналізу) знання. Воно вводиться в текст словами: “Табл. 1.1 дає змогу зробити висновок, що…”, “З табл. 1.1 видно, що…” та ін. Такі таблиці дозволяють виявити і сформулювати певні закономірності. В неаналітичних таблицях розміщують, як правило, необроблені статистичні дані, необхідні лише для інформування або констатації фактів.

На всі таблиці повинні оформлятися посилання в тексті роботи. Будь-яка таблиця повинна бути проаналізована. При цьому варто її зміст не переказувати, а узагальнити дані, сформулювати основні висновки або внести додаткові показники, які найбільш повно розкривають суть явища або процесу.

Таблицю розташовують після першого згадування про неї або на наступній сторінці таким чином, щоб її можна було читати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою на тому ж аркуші. В правому верхньому куті над відповідною назвою таблиці розміщується напис "Таблиця" із зазначенням її номера (наприклад: Таблиця 2.3), а потім у наступному рядку друкується її назва.

Таблицю з великою кількістю граф можна поділяти на частини і розміщувати їх одну над другою на одній сторінці. При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку, слово «Таблиця» та її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, а над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці (наприклад: Продовження табл. 2.3). Назва таблиці не повторюється.

Під час перенесення таблиці графи таблиці нумерують, а на наступному аркуші вказують тільки номери граф. Наприклад:

і т.д.

 

Не рекомендується розміщувати дві або більше таблиць одну за одною (за винятком таблиць, поданих в додатках); їх необхідно відокремлювати текстом.

Заголовки граф починаються з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, – якщо вони є самостійними.

Числа у таблиці подаються із заокругленням до сотих. Однак, якщо числа в таблиці подають з сотими і тисячними частками, то після коми у всіх числах має бути одна і та ж сама кількість цифр. Це доцільно здійснювати ще й для доведення того, що всі величини обчислені з однаковою точністю. При відсутності сотих або тисячних часток необхідно замінити їх нулями.

Приклад побудови таблиці наведено в додатку З.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче від кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

При комп’ютерному наборі необхідно використовувати спеціальні вбудовані у Word редактори формул.

При використанні формул обов’язково подавати пояснення символів і числових коефіцієнтів безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта подається з нового рядка.

       
   
 

Наприклад: Коефіцієнт завантаження (Кз) товарообороту оборотними засобами:

де ОЗ середні залишки оборотних засобів за звітний період;


Дата добавления: 2015-01-01; просмотров: 26; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты