Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Аналіз та інтерпретація отриманих даних

Читайте также:
  1. VII. Тематика курсових робіт з аналізу фінансів підприємств
  2. АВС-аналіз по об'єму продажу товарів за період
  3. Аналіз адитивної та мультиплікативної моделі тимчасового ряду.
  4. Аналіз аналогів ПК, сучасних інформаційних технологій, засобів розробки програмного забезпечення
  5. Аналіз багатофакторної лінійної моделі регресії
  6. Аналіз беззбитковості
  7. Аналіз вихідних даних для оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності
  8. Аналіз господарської діяльністї
  9. АНАЛІЗ ДИСКРЕТНОІ САК
  10. Аналіз дитячих творів.

У ході емпіричного дослідження нами здійcнено психологічну діагностику рівня сформованості професійно важливих якостей необхідних психологу для проведення тренерської діяльності.

Обраний комплекс методик дозволив всебічно та найбільш повно проаналізувати динаміку сформованості сформованості професійно важливих якостей психологів та підтвердити гіпотезу щодо необхідності утворення

 

 

відповідного освітнього простору навчання студентів в умовах вищого навчального закладу для становлення фахівця у конкретній сфері психологічної практики як цілісного суб’єкта психологічної діяльності.

За результатами психодіагностики нами отримані експериментальні дані, наведені нижче

 

Таблиця 1

Рівень рефлексивності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності ( за методикою А.В.Карпова)

Шкали 1 курс 2 курс 3 курс 4 курс 5 курс
  Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники
Загальні показники 109,18 107,59 112,44 111,22 123,2 121,1 124,69 122,6 123,34 122,6 119,8
Стени 2,71 2,69 2,7 3,33 3,30 3.31 4,82 4,70 4,76 4,73 4,70 4,71 8,1 7,2 7,65
Ретроспективна рефлексія 29,25 28.125 30,6 30,2 30,3 34,4 34,7 35,79 23,4 29,5 27,5 29,75
Рефлексія діяльності 25,20 29,5 27,35 30,3 20,8 25,55 33,6 23,5 28,55 29,4 33,4 31,4 29,1 36,2 32,65

 



Розгляд майбутньої діяльності 30,5 27,1 28,8 12,5 36,2 24,35 33,6 25,3 29,45 30,4 29,1 29,7 30,3 28,2 29,25
Рефлек сія спілкування і взаємодіями з іншими 27,5 27,7 32,6 30,15 31,2 32,4 31,81 30,1 34,2 32,15 34,2 25,7 29,95

 

  Етапи учбово-професійної діяльності
1 курс 2 курс 3 курс 4 курс 5 курс
Високий 15% 25% 18% 22% 30%
Середній 35% 30% 47% 53% 41%
Низький 50% 45% 35% 25% 29%

 

Таблиця 1.2

Показники рефлексивності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності учбово-професійної діяльності (у %)

 

Аналізуючи результати за методикою А.В.Карпова «вимірювання рівня рефлексивності» студентів 1-5 курсів МНУ ім. Сухомлинського інституту психології та соціального забезпечення, можна стверджувати, що низький рівень рефлексивних якостей студентів властивий 50% першокурсникам, 45% другокурсникам, 35% третьокурсникам, 25% четвертокурсникам і 29% п’ятикурсникам.



Середній рівень рефлексивних якостей виявлено у 35% першокурсників, 30% другокурсників, 47% третьокурсників, 53% четвертокурсників та 41% п’ятикурсників.

Високий рівень рефлексивних якостей мають 15% першокурсників, 25% другокурсників, 18% третьокурсників, 22% четвертокурсників та 30% п’ятикурсників.

 

Отже, методика вимірювання рівня рефлексивності (А.В. Карпова) дозволяє виявити рівень рефлексивності та порівняти сформованість рефлексивності як особистісної та професійно-значущої якості у студентів на різних етапах учбово-професійної діяльності. Рефлексія найчастіше розглядається як один з найбільш важливих психологічних механізмів, що забезпечує адаптивність людини до нових умов діяльності. Отже, становлення суб’єкта професійної діяльності неможливе без розвитку рефлексії.

Хоча помітна невелика різниця між студентами I-II та III-V курсів, що свідчить про те, що у ВНЗ проводиться робота з розвитку рефлексивності студентів. Проте, в недостатньому обсязі, щоб сформувати необхідний рівень рефлекcивності протягом навчання.

Отже, за отриманими даними ми бачимо, що переважна більшість студентів, у тому числі і п’ятикурсників, мають низький та середній рівень рефлексивних якостей, що указує на необхідність оптимізації системи професійної підготовки майбутніх правників.

 

Таблиця 2

Рівень комунікативних та організаторських якостей студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності (за методикою КОС-2)

 

Шкали 1 курс 2 курс 3 курс 4 курс 5 курс
  Експерементальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники
організаторські 1,62 1,60 1,61 1,55 1,58 1,56 1,6 1,8 1,7 4,30 3,35 3,82 6,30 5,25 5,77
комуеікативні 2,28 2,30 2,29 3,35 4,30 3,38 4,25 3,32 3,78 2,45 2,59 3,02 4,4 6,5 5,45

 

 

  Етапи учбово-професійної діяльності
1 курс 2 курс 3 курс 4 курс 5 курс
Високий 25% 29% 30% 55% 45%
Середній 30% 50% 55% 29% 40%
Низький 45% 21% 15% 16% 15%

Таблиця 3.1

Показники комунікативних та організаторських якостей студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності учбово-професійної діяльності (у %)

 

Аналізуючи результати за методикою Кос-2 «вимірювання рівня комунікативних та організаторських якостей» студентів 1-5 курсів МНУ ім. Сухомлинського інституту психології та соціального забезпечення, можна стверджувати, що низький рівень комунікативних та організаторських якостей студентів властивий 45% першокурсникам, 21% другокурсникам, 15% третьокурсникам, 16% четвертокурсникам і 15% п’ятикурсникам.

Середній рівень комунікативних та організаторських якостей виявлено у 30% першокурсників, 50% другокурсників, 55% третьокурсників, 29% четвертокурсників та 40% п’ятикурсників.

Високий рівень комунікативних та організаторських якостей мають 25% першокурсників, 29% другокурсників, 30% третьокурсників, 55% четвертокурсників та 45% п’ятикурсників.

Загалом, спостерігаємо позитивну динаміку щодо оптимізації рівня комунікативних та організаторських якостей у випускників під час навчання у

 

 

вищому навчльному закладі, проте, у всіх інших курсів все ж таки переважає середній рівень розвитку комунікативних та організаторських якостей.

Це говорить про необхідність подальшого розвитку комунікативних і організаторських якостей в процесі навчання у вишу.Адже,справжній професіонал повинен володіти досконало своєю мовою та могти в будь-який момент організувати і взяти ініціативу на себе.

 

 

Таблиця 4

Рівень організаційних та управлінських якостей студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності (за методикою «Експертної діагностики стилів управління»)

Шкали 1 курс 2 курс 3 курс 4 курс 5 курс
  Експерементальна група Контрольна група Середні показники Експерементальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники
                               
Голова 9,15 9,17 9,16 7,58 8,57 8,07 9,2 10,4 9,8 7,47 8,35 7,91
Генератор ідей 7,34 8,32 7,83 7,41 6,59 7,2 6,5 6,85 7,82 8,31 8,06
Оцінщик 7,87 7,77 7,82 6,35 7,32 6,83 7,4 8,4 7,9 5,82 6,45 6,13 7,6 8,63 8.1
Організатор групи 5,87 6,53 6,2 7,70 8,50 8,1 2,54 2,77 9,73 8,23 8,98 14,6 17,5 16,05
Організатор роботи 8,15 9,23 8,69 7,41 5,69 6,55 2,8 3,2 8,56 9,30 8,93

 

Дослідник ресур-су 7,21 8,11 7,66 8,52 9,20 8,86 7,2 6,3 6,75 6,26 7,29 6,77 8,2 9,7 8,95
Завершувач 7,21 7,35 7,28 8,82 9,53 9,17 5,44 5,72 10,34 11,34 10,84
Формувач 6,40 7,45 6,92 8,33 9,39 8,86 7,8 9,2 8,5 7,91 8,25 8,08 6,6 8,2 7,4

 

Таблиця 4.1

Показники комунікативних та організаторських якостей студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності учбово-професійної діяльності (у %)

 

Шкали Етапи учбово-професійної діяльності
    Голова 1 курс 2 курс 3 курс 4 курс 5 курс
57% 39% 70% 45% 3%
Формувач 37% 5% 10% 8% 5%
Генератор ідей 6,5% 11% 2,5% 7% 7%
Оцінщик 3,4% 10% 2,5% 7% 53%
Організатор роботи 2% 7,41% 3% 25% 2%
Організатор групи 2% 7,70% 5% 5% 25%
Дослідник 2% 8,52% 2% 1,5% 3%
Завершувач 3% 8,82% 3% 1,5% 2%

 

Виходячи з отриманих результатів, бачимо, що у студентів-психологів під час навчання у вищому навчальному закладі переважають виконувані ними ролі такі як: Голова. Функції: вбирає всілякі думки і приймає рішення. Властивості: вміє слухати, добре говорить, логічний, рішучий.

Тип: спокійний, стабільний тип особистості, ( дана роль домінує в таких курсів: I (57%), II (39%), III (70%);

Завершувач. Функції: спонукає групу все робити вчасно і до кінця. Властивості: професійна педантичність, обов'язковість, відповідальність. Тип: педантичний тип особистості, потребує групової відповідальності, обов'язковості (дана роль домінує в таких курсів: II (8,82%), III (3%), I (3%);

 

 

Організатор роботи. Функції: перетворення ідей у конкретні завдання і організація їх виконання. Властивості: організатор, вольовий, рішучий. Тип: вольовий тип особистості, потребує пропозиції, ідеї від групи (дана роль домінує в таких курсів: II (7,70%), V (25%);

Формувач. Функції: лідер, з'єднує зусилля членів групи в єдине ціле. Властивості: динамічний, рішучий, напористий. Тип: домінуючий екстраверт, потребує компетентної, цілій групі (дана роль домінує в таких курсів: I (37%), III 10% );

Організатор групи. Функції: сприяє злагоді групи, залагоджує розбіжності, знає потреби, проблеми членів групи; властивості: чутливість, дипломатичність, доброта, комунікативність; тип: емпатівний і комунікативний тип особистості, потребує постійного контакту з усіма членами групи ( дана роль домінує в таких курсів: V (25%).

Дані свідчать про те , що студенти виконують не всі свої ролі у групі, тому, що не володіють потрібними якостями в повній мірі, щоб управлінська команда була ефективною, потрібно, щоб усі ці ролі були представлені в групі, щоб члени групи взаємно доповнювали один одного, тому необхідно звернути увагу на розвиток рівня організаційних та управлінських якостей студентів-психологів.

 

Таблиця 5

Рівень саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності ( за методикою діагностики оцінки самоконтролю у спілкуванні М.Снайдера )

Шкали 1 курс 2 курс 3 курс 4 курс 5 курс
  Експерементальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники
  2,08 3,02 2,55 2,55 3,60 2,80 2,9 3,5   3,2   5,3 4,5   4,9 6,9 5,4 6,15

 

Таблиця 5.1

Показники саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності учбово-професійної діяльності (у %)

 

  Етапи учбово-професійної діяльності
1 курс 2 курс 3 курс 4 курс 5 курс
Високий          
Середній          
Низький          

 

 

З отриманих даних бачимо, що студенти I-V курсів мають низькі показники. У процесі переходу на кожний наступний етап учбово-професійної діяльності спостерігається помірне зростання зазначених показників, але не сформовані на належному рівні саморегуляція та самоконтроль у студентів-психологів.

Хоча прослідковується зростання саморегуляції та самоконтролю з переходом на кожний наступний етап учбово-професійної діяльності, проте навіть у студентів випускного курсу ми спостерігаємо переважно середній та низький рівень саморегуляції та самоконтролю, що суперечить сучасним вимогам до конкурентоздатного фахівця психологічної сфери і свідчить про необхідність роботи над подальшим розвитком цих професійно важливих якостей.

 

 

Таблиця 6

Рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності (за методикою Н.М.Пейсахова)

Шкали 1 курс 2 курс 3 курс 4 курс 5 курс
  Експерементальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники
бали 2,5 1,75 1,05 2,30 1,67 1,67 2,03 1,85 2,8 3,36 3,08 5,62 6,45 6,02
Аналіз суперечностей 3,75 4,30 4,02 3,16 4,13 3,64 3,4 4,5 3,95 3,95 4,45 4,2 2,8 3,36 3,08
Прогнозування 4,06 5,23 4,64 3,25 4,03 3,64 3,64 3,2 2,9 3,82 5,23 4,52 2,8 4,1 3,45
Цілепокладання 3,81 4,25 4,03 3,38 4,01 3.69 3,2 4,5 3,85 4,30 4,48 4,39 3,4 5,3 4,35
Планування діяль ності 3,05 5,03 4,04 2,6 5,2 3,9 3,52 5,21 4,36 3,4 4,3 3,85
Критерій оцінки якості 3,09 4,23 3,66 3,22 3,25 3,23 3,2 4,3 3,75 3,52 4,46 3,99 2,6 3,5 3.05

 

Здатність до самоуправління 2,39 2,45 2,42 2,20 2,25 2,22 2,55 3,05 2,8 2,15 2,50 2,32 2,69 3,05 2,87
Прийняття рішень 2,87 3,49 3,18 3,27 4,26 3,76 2,2 3,4 2,8 3,52 4,01 3,76 3,5
Самоконтроль 3,12 4,21 3,66 3,05 4,04 3,55 1,6 2,6 2.1 3,5 3,6 4,7 4.15
Корекція 2,96 5,05 4,00 2,72 3,02 2,87 1,8 2,3 2,05 3,17 3, 30 3.23 3,2 4,3 3,75

 

  Етапи учбово-професійної діяльності
1 курс 2 курс 3 курс 4 курс 5 курс
Високий 15% 21% 10% 25% 40%
Середній 33% 35% 40% 57% 60%
Низький 52% 44% 60% 18% 10%

Таблиця 6.1

Показники саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності учбово-професійної діяльності (у %)

 

 

Виходячи з отриманих результатів, бачимо, що низький рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю студентів властивий 52% першокурсникам, 44% другокурсникам, 60% третьокурсникам, 18% четвертокурсникам і 10% п’ятикурсникам;

Середній рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю студентів виявлено у 33% першокурсників, 35% другокурсників, 40% третьокурсників, 57% четвертокурсників та 60% п’ятикурсників.

Високий рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю студентів мають 15% першокурсників, 21% другокурсників, 10% третьокурсників, 25% четвертокурсників та 40% п’ятикурсників.

З кожним наступним етапом учбово-професійної діяльності спостерігається помірний розвиток указаних компонентів. Проте навіть у студентів випускного курсу ми спостерігаємо,що переважа середній рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю, що суперечить сучасним вимогам до конкурентоздатного фахівця психологічної сфери і потребує подальшого розвмику.

 

 

Таблиця 7

 

Рівень емпатії та сензитивності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності ( за методикою І.М.Юсупова)

Шкали 1 курс 2 курс 3 курс 4 курс 5 курс
  Експерементальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники
бали 31,5 73,94 74,43 74,18 79,4 80,1 79.75 71,78 72,79 72,28 61,5
Прояв Емпатії до людей 13,5 12,5
Тварин 14,5
Батьків 14,5 14,5

 

 

Людей похилого віку 12,5 13,5 12,5
Дітей
Героїв художніх творів 5,5 7,5
Незнайомих людей 3,5 6,5 6,5

 

Таблиця 7.1

Показники емпатії та сензитивності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності учбово-професійної діяльності (у %)

 

 

  Етапи учбово-професійної діяльності
1 курс 2 курс 3 курс 4 курс 5 курс
Високий 61% 50% 20% 77% 81%
Середній 21% 30% 25% 13% 10%
Низький 18% 20% 55% 10% 9%

 

За отриманими експериментальними даними констатуємо, що низький рівень емпатії та сензитивності виявлено у 18% першокурсників, 20% другокурсників, 55% третьокурсників, 10% четвертокурсників і 9% п’ятикурсників.

Середній рівень емпатії та сензитивності виявлено у 21% першокурсників, 30% другокурсників, 25% третьокурсників, 13% четвертокурсників та 10% п’ятикурсників.

Високим рівнем емпатії та сензитивності володіють 61% першокурсників, 50% другокурсників, 20% третьокурсників, 77% четвертокурсників, 81% п’ятикурсників.

З отриманих даних бачимо, що переважна більшість студентів-психологів мають високий рівень емпатії та сензитивності, причому, у всіх курсів, - це говорить про те, що у респондентів болісно розвинене співпереживання.

Високий рівень емпатії свідчить про те, що психолог не може повністю професійно надавати допомогу іншим, маючи такий рівень емпатії, тому дана професійно важлива якість потребує корекції.

 

 

Таблиця 8

 

Рівень креативності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності (бали)

Шкали 1 курс 2 курс 3 курс 4 курс 5 курс
  Експерементальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники Експеремаентальна група Контрольна група Середні показники
бали 1,55 2,85 2,2 2,25 2,80 2,52 2,35 2,85 2,6 3,45 4,25 3,85      
Допитливість 2,6 3,20 2,9 3,4 4,7 4,05 3,0 5,2 4,1 2,8 3,2 2,7 3,8 3,25
Уява 2,1 2,5 2,3 2,3 3,5 2,9 3,1 4,2 3,65 2,5 3,6 3,05 2,5 3,9 3,2
Складність 1,3 2,3 1,8 1,6 2,8 2,2 1,5 2,5 1,6 1,8 1,7 1,6 2,1 1,85
Схильність до ризику 2,9 3,5 3,2 3,0 4,3 3,65 2,5 3,5 3,0 4,9 3,95 3,1 4,5 3,8

 

  Етапи учбово-професійної діяльності
1 курс 2 курс 3 курс 4 курс 5 курс
Високий 20% 17% 19% 14% 12%
Середній 34% 31% 32% 29% 37%
Низький 46% 52% 49% 57% 51%

 

Таблиця 8.1

Показники креативності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності учбово-професійної діяльності (у %)

 

 

Аналізуючи результати, можна стверджувати, що низький рівень креативності студентів властивий 46% першокурсникам, 52% другокурсникам, 49% третьокурсникам, 57% четвертокурсникам і 51% п’ятикурсникам.

Середній рівень комунікативних та організаторських якостей виявлено у 34% першокурсників, 31% другокурсників, 32% третьокурсників, 29% четвертокурсників та 37% п’ятикурсників.

Високий рівень комунікативних та організаторських якостей мають 20% першокурсників, 17% другокурсників, 19% третьокурсників, 14% четвертокурсників та 12% п’ятикурсників.

 

Отже, під час навчання у вищому навчальному закладі у студентів усіх курсів виявлено низький рівень допитливості.

Таку саму тенденцію спостерігаємо і щодо показника складності, тобто студенти не прагнуть пошуку нових шляхів (способів) мислення, не мотивовані на самостійне вивчення нового, пошук різних можливостей вирішення завдань. Студенти не зорієнтовані на пізнання складних явищ, прагнуть уникати важких завдань, рідко проявляють наполегливість, щоб досягти своєї мети. старших курсів формується здатність ставити перед собою певні цілі і намагатися їх досягти, вміння формулювати та відстоювати власну думку (порівняно зі студентами І курсу), проте загальний рівень креативності респондентів усієї вибірки на всіх етапах учбово-професійної діяльності залишається низьким. Цей показник свідчить про те, що існуюча система підготовки фахівців психологічної сфери не здатна сформувати креативну особистість.

 

 


Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 29; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Діагностика особистісної креативності | Влияние ГКС на обменные процессы
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2020 год. (0.04 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты