Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Істотні умови в ЦК.




Читайте также:
  1. Договір страхування: поняття, основні умови та його зміст
  2. ЖИТЛОВІ УМОВИ НАСЕЛЕННЯ
  3. За характером розумових операцій
  4. Загальні положення про санітарно-гігієнічні умови праці
  5. Історичні та економічні передумови виникнення фінансів
  6. Історичні умови виникнення формальної логіки, її розвиток
  7. Історичні умови розвитку культури
  8. Історичні умови розвитку та особливості культури XIX ст.
  9. Історичні умови та особливості розвитку культури в XVII-XVIII ст.
  10. Історичні умови формування середньовічної культури

Правовий режим ІУ встановлюється ст. 638 ЦК. Відповідно до неї договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх ІУ. Під ІУ договору ЦК має на увазі умови про предмет договору, умови, що визначаються законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, на підставі аналізу викладених норм, можна дійти висновку щодо виокремлення ЦК трьох груп ІУ:

1. умови про предмет договору;

2. умови, визначені законом як істотні або як такі, що є необхідними для договорів даного виду (пойменовані ІУ);

3. умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (непойменовані ІУ).

На перший погляд, словосполучення «умови про предмет договору» не має викликати особливих запитань, адже в договірній теорії та практиці ще з радянських часів панувала позиція, відповідно до котрої під терміном «предмет договору» слід розуміти взаємні права та обов‘язки його сторін чи принаймні основні з них, які надають можливість визначити тип конкретного договору (наприклад, під предметом договору купівлі-продажу якнайчастіше розуміють формулу «продавець передає у власність, а покупець приймає у власність»).

Однак ЦК вніс певні новації щодо розуміння поняття «предмет договору», під яким часто мається на увазі конкретне майно, права щодо якого відчужуються (передаються) за договором. Зокрема, в ст. 424 ЦК, йдеться про майнові права як предмет договору, ст. 576 ЦК визначає предметом договору застави майно (зокрема, речі, цінні папери, майнові права), а в ст. 656 ЦК під предметом договору купівлі-продажу розуміється товар. Наведене дає обґрунтовані підстави для сумнівів стосовно того, що ж саме мається на увазі в ст. 638 ЦК під терміном предмет договору: чи права і обов‘язки його сторін, чи все ж таки конкретне майно, щодо якого сторони вступають в договірні відносини.

Однозначно розставити всі крапки над «і» у вказаній ситуації можна лише доповнивши ст. 638 ЦК положенням, яке б чітко роз‘яснювало зміст вжитого в цій статті словосполучення «предмет договору». Враховуючи чинний стан законодавства та небажаність надання одному й тому ж терміну (в нашому випадку – «предмет договору») різних значень, вважаю, що під предметом договору в розумінні ст. 638 ЦК бажано мати на увазі все ж конкретне майно, права і/або обов‘язки щодо якого передаються за договором.



Видається правильною практика відокремленого розміщення переліку пойменованих ІУ в законах, як це, зокрема, передбачає ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Розпорошення окремих умов договору по тексту закону без зазначення їх істотності значно ускладнює їх ідентифікацію як істотних та викликає спірні ситуації при їх застосуванні. Наприклад, одна зі сторін може наполягати на тому, що конкретний нормативний припис є ІУ; водночас, інша - таке твердження заперечуватиме. За таких умов судова практика навряд чи буде послідовною та однозначною, що може негативно позначитися на стабільності цивільного обороту.

Слід зазначити, що ЦК недвозначно передбачає встановлення пойменованих ІУ виключно на рівні закону, тому посилання на підзаконні нормативно-правові акти як на джерело інформації про пойменовані ІУ є незаконним.

Дещо інший статус мають непойменовані ІУ. З огляду на принцип свободи договору його сторони мають право закріплювати в ньому будь-які умови, котрі не суперечать імперативним положенням чинного законодавства. На думку деяких юристів, невизначеність переліку непойменованих умов договору може провокувати сторони до оскарження договорів після їх укладення. Начебто недобросовісні учасники договірних відносин після підписання договору можуть заявляти про його неукладеність у зв’язку із недосягненням згоди щодо якоїсь із нібито визначених такою стороною непойменованих умов, Такі висловлювання є недостатньо аргументованими. Вважаю, що достатнім доказом досягнення згоди щодо всіх непойменованих умов договору є підписаний та скріплений печатками сторін договір, адже навряд чи сторона підписуватиме і скріплюватиме печаткою документ, який не враховує умови, щодо якої відповідно до заяви цієї сторони має бути досягнуто згоди.




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 15; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.024 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты