Становлення оподаткування прибутку

Кінцевим результатом діяльності підприємств як суб'єктів господарювання є отриманий ними валовий дохід, що відображує заново створену вартість. Валовий дохід визначається як різниця між виручкою від реалізації, матеріальними і прирівняними до них витратами. Чистий дохід нарівні підприємства має кілька форм, у тім числі форму прибутку. На прибуток впливає такий елемент валового доходу, як заробітна плата. Оскільки прибуток визначається як різниця між обсягом реалізації і собівартістю продукції (робіт, послуг), на формування прибутку справляє вплив і державна політика щодо визначення собівартості, її формування.
Вибір об'єкта оподаткування (валового доходу чи прибутку) є достатньо принциповим і залежить від багатьох обставин Використання для обчислення податку валового доходу чи прибутку в обох випадках має як позитивні сторони, так і недоліки. При цьому необхідно враховувати особливості визначення валового доходу і прибутку, виходячи з чинних законодавчих і нормативних документів. Досвід країн з розвиненою ринковою економікою свідчить, що об'єктом оподаткування здебільшого є прибуток підприємств. Податок на прибуток належить до тих податків, з допомогою яких активно реалізується регулююча функція щодо виробництва, Інших сфер господарської діяльності. Фіскальній функції податку на прибуток належить другорядна роль.

4.Платежі за ресурси

Виробничо-господарська діяльність суб'єктів господарювання пов'язана із залученням значних матеріальних ресурсів. Ефективність їх використання справляє безпосередній вплив на результати фінансово-господарської діяльності підприємств. В ефективному використанні цих ресурсів заінтересоване й суспільство в цілому. З метою раціонального ефективного використання ресурсів суб'єктами господарювання та формування централізованих фінансових ресурсів держава може встановлювати відповідні платежі. Вплив цих платежів на результати фінансово-господарської діяльності підприємств досягається через формування собівартості і розподіл прибутку. Зменшення суми вказаних платежів, якщо вони здійснюються за рахунок прибутку, збільшує обсяг чистого прибутку. Якщо вказані платежі відносяться на собівартість, то їх скорочення зменшує поточні витрати господарської діяльності, що в кінцевому підсумку збільшує обсяг прибутку.

5.Непрямі податки, які сплачують підприємства

Вплив непрямих податків на фінансово-господарську діяльність підприємств

Практика оподаткування використовує кілька видів непрямих податків -універсальні та специфічні акцизи, а також мито. Специфічні акцизи встановлюються на обмежений перелік товарів. У цьому разі застосовуються диференційовані ставки для окремих груп, видів товарів. Універсальні акцизи виникли на початку нашого століття. Вони відрізняються від специфічних тим, що мають ширшу базу оподаткування та уніфіковані ставки. У податковій практиці використовуються три форми універсальних акцизів. Податок з продажу. Застосовується у сфері оптової та роздрібної торгівлі. Об'єктом оподаткування є реалізація товарів на заключному етапі. При цьому оподаткування здійснюється один раз. Ця форма використовувалась нетривалий час в останній період існування Радянського Союзу, але поширена в інших країнах. Податок з обороту. Стягується з валового обороту на всіх стадіях руху товарів. При цьому допускається подвійне оподаткування, оскільки у валовий оборот включаються податки, що були сплачені раніше. Цей податок широко і протягом тривалого періоду (з початку 30-х і до початку 90-х років) використовувався у Радянському Союзі. Податок на додану вартість. Сплачується на всіх етапах руху товарів, робіт, послуг. Об'єктом оподаткування є не валовий оборот, а додана вартість. При цьому застосовуються уніфіковані ставки. Це полегшує обчислення податку і контроль за його надходженням. Обчислення і стягнення податку на додану вартість потребує чіткого визначення об'єкта оподаткування - доданої вартості. Можливі два способи її визначення: заробітна плата + прибуток; виручка від реалізації - матеріальні витрати. Цей податок набув значного поширення в країнах Західної Європи. В Україні використовуються три види непрямих податків: акцизний збір (специфічний акциз), податок на додану вартість (універсальний акциз), мито.
Непрямі податки включають у ціни товарів, що реалізуються, робіт, що виконуються, послуг, що надаються. Отже, ці податки є ціноутворюючим елементом і можуть суттєво впливати на загальний рівень цін.

У відпускну ціну продукції підприємств виробничої сфери можуть бути включені два непрямі податки: акцизний збір і податок на додану вартість.
Акцизний збір, що включається в ціну, розраховується у твердих сумах з одиниці реалізованого товару, або виходячи з відсоткової ставки податку до ціни виробника продукції. Податок на додану вартість, що включається в ціну, розраховується виходячи з відсоткової ставки податку до ціни виробника і суми акцизного збору, включеного в ціну. Є особливості визначення суми непрямих податків, що включаються в ціну реалізації товару споживачу (роздрібну ціну), за реалізації підприємствами товарів, придбаних усередині країни та імпортованих. Акцизний збір і ПДВ включають у відпускну ціну виробника продукції. Отже, підприємства торгівлі купують товари за ціною, що включає ці непрямі податки. З прийняттям Закону України "Про податок на додану вартість" з 1 жовтня 1997 р. ПДВ з валового доходу (торгових націнок), отриманого підприємствами торгівлі, безпосередньо не встановлюється. Підприємства торгівлі обчислюють ПДВ від загальної вартості (ціни) придбаних товарів і суми торгової націнки. Ціна реалізації споживачам імпортованих товарів може включати три види непрямих податків: ввізне мито, акцизний збір, ПДВ. Ввізне мито встановлюється у твердих ставках в ЕКЮ (ЄВРО) з одиниці товарів, що імпортуються, або у відсотках до митної вартості імпортованих товарів. Сума акцизного збору, що включається в ціну, визначається у твердих сумах з одиниці товарів, що імпортуються, або за ставками у відсотках до обороту, що включає: митну вартість придбаних товарів та ввізне (імпортне) мито. Митна вартість придбаних товарів включає витрати: на їх придбання (контрактна вартість); на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, страхування до перетину митного кордону; на сплату брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород. Податок на додану вартість, що включається в ціну, визначається у відсотках до обороту, що включає митну вартість придбаних товарів, ввізне мито, акцизний збір (якщо це підакцизний товар). Для обчислення ПДВ щодо імпорту в оподаткований оборот не включається оплата митних послуг. Непрямі податки мають, в основному, фіскальне спрямування. Однак було б неправильно заперечувати регулюючу функцію непрямих податків. На суму непрямих податків відповідно зростає ціна товарів, що впливає на їх виробництво й реалізацію. Достатньо складним є вплив непрямих податків на фінансову діяльність, фінансовий стан суб'єктів підприємництва. Останні є платниками непрямих податків, коли вони купують товари, роботи, послуги. Водночас суб'єкти підприємництва, реалізуючи товари, роботи, послуги, у складі виручки від реалізації одержують на свої рахунки певні суми непрямих податків, сплачених покупцями (споживачами), а отже вони є платниками непрямих податків до бюджету. При цьому вплив непрямих податків на фінансову діяльність суб'єктів підприємництва залежить від багатьох обставин і чинників. Цей вплив можна розглядати у двох аспектах. По-перше, він пов'язаний зі сплатою непрямих податків у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, оплати виконаних робіт і отриманих послуг. На даному етапі сплата непрямих податків здійснюється за рахунок оборотних коштів суб'єктів підприємництва, тобто має місце тимчасова іммобілізація оборотних коштів для сплати податків. По-друге, цей вплив пов'язаний із надходженням непрямих податків на рахунки суб'єктів підприємства, які реалізують товари, роботи, послуги. Непрямі податки, що надходять на рахунки суб'єктів підприємництва, використовуються для відшкодування сплачених ними непрямих податків у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг). При цьому, певний час, до перерахування в бюджет, непрямі податки можуть залишатися в розпорядженні (обороті) підприємств. Вплив непрямих податків на фінансову діяльність, фінансовий стан суб'єктів підприємництва залежно від сфери їхньої діяльності виявляється по-різному. Тому є певні особливості впливу непрямих податків на діяльність підприємств виробничої сфери (з урахуванням галузі), тих, які займаються торговр-посередницькою діяльністю, тих, що надають послуги (у тім числі фінансові). Розглянемо особливості обчислення та сплати в бюджет окремих непрямих податків та їхній вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств.

Мито

Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, транспортних засобів, інших предметів, які переміщуються через митний кордон країни. Це переміщення може бути пов'язане з увезенням або вивезенням товарів чи транспортних засобів. Цей податок виконує фіскальну та регулюючу функції. Регулююча функція спрямована на формування раціональної структури імпорту та експорту, захист національного виробника, заохочення або обмеження експорту. На практиці застосовується кілька видів мита: ввізне, вивізне, сезонне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне. Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети за ввезення таких на митну територію. Воно є диференційованим:
- щодо товарів, які походять з держав, що входять разом з Україною до митних союзів або утворюють спеціальні митні зони;
- щодо товарів, котрі походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння.
Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети за їх вивезення за межі митної території. Сезонне мито застосовується на окремі товари на строк не більший за чотири місяці від моменту його встановлення. Сезонне мито може бути ввізним і вивізним. Спеціальне мито застосовується:
- як спосіб захисту українських виробів у цілому;
- як спосіб захисту національного товаровиробника, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах або за умов, що можуть завдавати шкоди національному товаровиробнику;
- як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності; Антидемпінгове мито застосовується у разі:
- ввезення на митну територію товарів, і є об'єктом демпінгу, що завдає шкоди національному товаровиробнику;
- вивезення за межі митної території товарів за ціною, істотно нижчою від цін інших експортерів подібних або конкуруючих товарів. Платниками мита є фізичні та юридичні особи. Сплата податку здійснюється за перетинання митного кордону. У кінцевому підсумку реальними платниками мита на імпорт є споживачі товарів, що імпортуються. Суб'єкти підприємництва, які імпортують товари для наступної реалізації, під час перетину митного кордону сплачують мито за рахунок своїх оборотних коштів, що, зрозуміло, впливає на їхній фінансовий стан. Користуються двома видами ставок для обчислення суми мита:
- у відсотках до митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон;
- у грошовому розмірі на одиницю товару. На підакцизні товари встановлено ставки специфічного ввізного мита. Для більшості видів підакцизних товарів ставку ввізного мита встановлено в ЄВРО з одиниці товарів, що імпортуються.

7.Акцизний збір

Акцизний збір - це непрямий податок, що встановлюється на підакцизні товари та включається в їхню ціну. Платниками податку в бюджет є суб'єкти підприємницької діяльності - виробники (за реалізації товару) або імпортери підакцизних товарів (за перетину митного кордону). Залежно від виду підприємницької діяльності є деякі особливості щодо обчислення об'єкта оподаткування. Законодавством визначено такі об 'єкти оподаткування:
1) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів. При цьому оборотом з реалізації є продаж, обмін на інші товари, безоплатна передача. В оподаткований оборот включається реалізація (передача) товарів для власного споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників (у тім числі і в порядку натуральної оплати праці);
2) митна вартість імпортованих товарів, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій, отриманих без оплати їхньої вартості. Платниками акцизного збору в бюджет є суб'єкти підприємницької діяльності (їхні філії, відділення, підрозділи):
- виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;
- нерезиденти, які виробляють підакцизні товари на митній території України, безпосередньо або через їх постійні представництва;
- суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари;
- фізичні особи-резиденти або нерезиденти, які ввозять підакцизні речі на митну територію України;
- юридичні або фізичні особи, які купують підакцизні товари в податкових агентів. Є певні особливості впливу акцизного збору на фінансово-господарську діяльність підприємств, зайнятих виробництвом і реалізацією підакцизних товарів (виробнича діяльність) або імпортом підакцизних товарів з наступною реалізацією (торговельна діяльність).

8.Податок на додану вартість

Податок на додану вартість (ПДВ) домінує серед непрямих податків, що надходять до бюджету. Тобто це податок, який виконує яскраво виражену фіскальну функцію. Як уже зазначалось вище, особливість ПДВ полягає в тім, що саме він справляє значний вплив на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання та на їхній фінансовий стан. Слід звернути увагу, що варіант обчислення ПДВ, який застосовується в Україні, допускає оподаткування перенесеної вартості, а також подвійне оподаткування. Це зумовлено тим, що ставки ПДВ установлюються на оподаткований оборот, який включає вартість матеріальних витрат (перенесену вартість), а також попередньо включені у вартість товарів податки. Податок на додану вартість був уведений в Україні з 1 січня 1992 р. згідно із Законом України "Про податок на добавлену вартість" від 20 грудня 1991 р. Декрет Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість", що почав діяти з 1993 p., було підписано 26 грудня 1992 р. З урахуванням доповнень і змін, що вносилися в наступних періодах, указаний декрет регламентував порядок обчислення і сплати ПДВ протягом 1993-1997 pp. (до 1 жовтня 1997 p.). З 1 жовтня 1997 р. порядок обчислення і сплати ПДВ регламентується Законом України "Про податок на додану вартість" від З квітня 1997 р. На жаль, податкове законодавство щодо ПДВ є дуже нестабільним. Так, тільки з часу прийняття вказаного Закону і до введення його в дію було прийнято чотири закони, які вносили зміни щодо ПДВ. Платники податку. Платниками податку в бюджет є суб'єкти господарської діяльності (юридичні особи) і громадяни (фізичні особи), які здійснюють підприємницьку діяльність на території України. При цьому податок стягується, якщо обсяг оподаткованих операцій платника з продажу товарів (робіт, послуг) за останні дванадцять календарних місяців перевищував 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Об'єкт оподаткування. Об'єктом оподаткування є такі операції, здійснювані платниками податку, суб'єктами господарювання:
- продаж товарів (робіт, послуг) на митній території України, у тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу);
- завезення (пересилання) товарів на митну територію України, виконання робіт (послуг), що здійснюється нерезидентами для використання або споживання цих робіт (послуг) на митній території України; завезення (пересилання) майна згідно з договорами оренди (лізингу), застави, іпотеки;
- вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України і виконання робіт, надання послуг для споживання за межами митної території України. База оподаткування. База оподаткування для нарахування ПДВ залежить від сфери та виду діяльності суб'єкта господарювання. Розглянемо можливі варіанти визначення бази оподаткування.

10.Прямі податки

Прямі податки характеризуються тим, що вони встановлюються безпосередньо на дохід чи майно платників податку, непрямі - включаються у вигляді додатку до ціни товару чи тарифу на послуги і сплачуються споживачами цих товарів. При прямому оподаткуванні грошові відносини виникають між державою та самим платником податку, при непрямому – суб’єктом податку стає продавець товару (послуги), який виступає посередником між державою та виробником, споживачем товару чи послугами. Об’єктом оподаткування прямими податками є дохід, прибуток або майно. Ці податки накладають безпосередньо на платників, і їх розмір прямо залежить від розмірів об’єктів оподаткування. До прямих податків належать:
-податок на прибуток підприємств;
-прибутковий податок з громадян;
-плата за землю;
-податок на транспортні засоби. Податок на прибуток
У світовій практиці податок на прибуток є однією з основних частин бюджету будь-якої країни.
У більшості країн ставка не є єдино визначеною, існують знижені, мінімальні й максимальні ставки податку. Так, максимальні ставки податку становлять в: Німеччині – 50%, Греції – 49%, Франції – 42%, Бельгії та Ірландії – 43%, Італії – 36%, Великобританії, Нідерландах, Іспанії, Португалії – 35%, Люксембурзі – 34%.
У США прибутковий податок на корпорації, тобто податок на прибуток, встановлено: з перших 50 тис. дол. прибутку стягується податок за ставкою 15%, з наступних 25 тис. дол. прибутку податок стягується за ставкою 25%, понад 75 тис. дол. прибутку – 35%.
Така методика оподаткування прибутку спонукає підприємців до збільшення продуктивності праці і максимального одержання прибутку, що зрештою призводить до збільшення надходжень до державного бюджету. В Україні ставка податку на прибуток залишається незмінною – 30%, але змінюється підхід до визначення об’єкту оподаткування, тобто прибутку.
До введення нового Закону “Про оподаткування прибутку підприємств об’єктом оподаткування вважався балансовий прибуток підприємства, що являв собою загальну суму прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, який включав прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукцію допоміжного та обслуговуючих виробництв. Зараз прибуток визначається як сума скоригованого валового доходу, одержаного шляхом зменшення суми валового доходу (виручки у натуральній та грошовій формах) звітного періоду на суму валових витрат виробництва, суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.8 і 9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97 ВР. Тобто податок до оподаткування визначають за формулою:
Пдо=Вдс-Ввс-Ас, де
Пдо – прибуток до оподаткування; Вдс – скоригований валовий дохід; Ввс – скориговані сукупні валові витрати; Ас – скоригована сума амортизації
Платниками податку є:
1. З числа резидентів – суб’єкти господарської діяльності та інші підприємства, установи, організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
2. Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.
3. З числа нерезидентів – юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України.
Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, а саме:
-органи державної влади
-благодійні фонди і організації
-пенсійні фонди
-спілки і асоціації
-релігійні організації
-інші юридичні особи, діяльність яких не передбачає одержання прибутку. Прибутковий податок з громадян
Сукупний оподатковуваний доход за календарний рік складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів, одержаних з різних джерел як на території України, так і за її межами.Доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами.
Оплата податку з доходів, одержаних у іноземній валюті, здійснюється у гривнях. Доходи, одержані в іноземній валюті перераховуються у гривні за курсом, що визначається Національним банком України на дату одержання доходу. Не включаються до сукупного оподатковуваного доходу:
а) допомога з державного соціального страхування і державного соціального забезпечення;
б) суми одержуваних елементів;
в) державні пенсії, що сплачуються за умовами добровільного страхування пенсій;
г) компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формах;
д) суми грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержуваних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ у зв’язку з несенням служби;
е) суми, одержані в результаті успадкування та дарування, за вийнятком сум авторської винагороди; Ставка і розмір податку вираховується залежно від місячного доходу особи (чим більший доход, тим більша сума вираховується), згідно з чинним законодавством. Плата за землю – це податок за володіння і користування землею. Ця плата впроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони інфраструктури населених пунктів тощо. Ставки земельного податку для земельних ділянок населених пунктів, грошова оцінка яких не встановлена становить 2,72-38,01 коп. за 1 кв. м. залежно від кількості населеня. Плата за землю справляється у двох формах: земельного податку і орендної плати. Земельний податок сплачується власниками землі та землекористувачами. Орендна плата сплачується орендарями. Об’єктом плати (податку) є земельна ділянка. Податок на земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, справляється у відсотках від грошової оцінки одиниці площі ріллі в області: рілля, сінокоси, випаси – 0,181; багаторічні насадження – 0,0543; земельні ділянки підприємств промисловості, транспорту, зв’язку та іншого призначення – 9,05; землі населених пунктів, грошова оцінка яких встановлена – 1,81. Земельні ділянки, що знаходяться в населених пунктах, земельний податок стягується за ставками в грошових одиницях за 1 кв. м. площі. Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, то визначаються середні ставки земельного податку. Податок на транспортні засоби.Податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин є джерелом фінансування будівництва, реконструкцій, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування, проведення природоохоронних заходів на водоймищах. Цей податок впливає на формування доходів місцевого самоврядування, ефективність використання наземних і водних транспортних засобів. Податок сплачують з прибутку.Платником податку є юридичні особи (резиденти і нерезиденти), які мають на балансі транспортні засоби.

Задача

Статутний капітал акціонерного товариства становить 500 тис. грн. Всього продано 10000 акцій, в тому числі 8500 звичайних акцій і 1500 привілейованих акцій. Загальна сума чистого прибутку, яка призначена до розподілу у вигляді дивідендів, становить 60 тис. грн.. По привілейованих акціях фіксована ставка дивіденду затверджена в розмірі 32%. Визначити суму дивідендів на привілейовану і звичайну акції.

Дано:

ЦК =500 тис. грн

ΣА= 10 тис. шт..

Азв. =8500 шт.

Апр = 1500шт.

ЧП = 60 тис.грн.

Дприв. = 32%

Знайти: суму Дзв, Дприв - ?

Розв’язок:

Ст = ЦК / ΣА = 500000/10000=50 грн/шт

Дприв = Ст*Д/100=50*32/100=16грн/шт

Σ Дприв = 16*1500=24000 грн.

ΣДзв = 500000-24000= 476000грн.

Дзв = 476000/8500 = 56 грн.

Висновок:Сума дивідендів на привілейовану акцію - 16 грн. ; сума дивідендів на звичайну акцію – 56 грн.

Тест

Назвіть показники, які будуть використані для обчислення податку на прибуток :

3.Сума скоригованих валових витрат виробництва та обігу

4.Сума нарахованих амортизаційних відрахувань

5.Скоригований валовий дохід

Аналіз фінансового стану діючого підприємства

1. Оцінка фінансової звітності підприємства.

1.1. Оцінка фінансової стійкості підприємства

1) Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) (Кфн):

Кфн = Власний капітал / Валюту балансу = Ф№1ряд (380) / (640)

Кфн.поч. = 3255,0 / 5118,0 = 0,63

Кфн.кін. = 3865,0 / 5204,0 = 0,74

2) Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів (Кс):

Кс = (Довгостр.зобов +Цільве фінансування+Поточні зобовязання+Доходи майбутніх періодів / Власний капітал

Кс = по Ф№1 ((480 + (420) + (620) + (630)) / (380)

Кс.поч. = (0,0 + 1963,0) / 3255,0 = 0,60

Кс.кін. = (0,0 + 1339,0) / 3865,0= 0,34

3) Коефіцієнт мобільності (маневреності) власного капіталу (Кмоб)

Кмоб = (Власний капітал – Необор. Активи ) / Власний капітал

Кмоб = Ф№1 ((380) – (80)) / (380)

Кмоб.поч. = (3155,0–1498,0) / 3155,0= 0,52

Кмоб.кін. = (3865,0– 1509,0) / 3865,0= 0,60

4) Коефіцієнт фінансової стійкості (Кфс)

Кфс =( Власний капітал + Довгостр. Зобв.)/Баланс-пасив

Кфс = Ф№1 ((380) + (480)) / (640)

Кфс.поч. = (3155,0+ 0,0) / 5118,0 = 0,61

Кфс.кін. = (3865,0 + 0,0) / 5204,0 = 0,74

5) Коефіцієнт забезпечення матеріальних витрат власними коштами (Кзмв)

Кзмв =(Власний капітал- Необор. Активи) / виробничі запаси

Кзмв = Ф№1 ((380) – (80)) / (100)

Кзмв.поч. = (3155,0 – 1498,0) / 390,0 = 4,24

Кзмв.кін. = (3865,0 - 1509,0) / 534,0 = 3,85

6) Коефіцієнт фінансування (фінансової стабільності) (Кфс)

Кфс =(Власний капітал / Довгостр. Зобов.)+Поточні зобов.

Кфс = Ф№1 (380) / ((480) + (620))

Кфс.поч. = 3155,0 / (0,0 + 1963,0) = 1,6

Кфс.кін. = 3865,0 / (0,0 + 1339,0) = 2,8

7) Коефіцієнт мультиплікації власного капіталу (Кмульт)

Кмульт =Баланс-пасив/Власний капітал

Кмульт = Ф№1 (640) / (380)

Кмульт.поч. = 5118,0/ 3155,0 = 1,62

Кмульт.кін. = 5204,0 / 3865,0 = 1,34

8) Коефіцієнт фінансового ліверіджу (Кфл)

Кфл = Довгостр. Зобов. / Власний капітал

Кфл = Ф№1 (480) / (380)

Кфл.поч. = 0,0 / 3155,0 = 0

Кфл.кін. = 0,0 / 3865,0 = 0

1.2. Оцінка ліквідності балансу

9) Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття, розрахункової платоспроможності) (Кпл)

Кпл = Оборотні активи / Поточні зобов

Кпл = Ф№1 (260) / (620)

Кпл.поч. = 3620,0 / 1963.0 = 1,84

Кпл.кін. = 3687,0 / 1339,0 = 2,75

10) Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності (Кшл)

Кшл = (Оборотні активи - Виробничі запаси) / Поточні зобов.

Кшл =Ф№1 ((260) – (100)) / (620)

Кшл.поч. = (3620,0 – 390,0) / 1963,0 = 1,64

Кшл.кін. = (3687,0 – 534,0) / 1339,0 = 2,35

11) Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал)

Кал = (ЗАПАСИ)У нац. валюті+Пот. Фіна. Інцест. / Поточні зобовязання

Кал = Ф№1 ((230) + (220)) / (620)

Кал.кін. = 642,0/ 1339,0= 0,47

12) Загальний коефіцієнт ліквідності (Кзагал)

Загальний коефіцієнт ліквідності: Кзагал = Оборотні активи / Балан- актив

Кзагал = Ф№1 (260) / (280)

Кзагал.поч. = 3620,0 / 5118,0 = 0,70

Кзагал.кін. = 3687,0 / 5204,0 = 0,70

Таблиця 1. Динаміка коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства

Коефіцієнти фінансового стану підприємства	Значення коефіцієнтів
На початок періоду	На кінець періоду	норма-тивне
1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності)	0,63	0,74	> 0,5
2. Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів	0,60	0,34	<= 1
3. Коефіцієнт мобільності (маневреності) власного капіталу	0,52	0,60	> 0,5
4. Коефіцієнт фінансової стійкості	0,61	0,74
5. Коефіцієнт забезпечення матеріальних витрат власними коштами	4,24	3,85	<0,8
6. Коефіцієнт фінансування (фінансової стабільності)	1,6	2,8	<= 1
7. Коефіцієнт мультиплікації власного капіталу	1,62	1,34	<= 2
8. Коефіцієнт фінансового ліверіджу
9. Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття, розрахункової платоспроможності)	1,84	2,75	>= 2
10. Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності	1,64	2,35	>1
11. Коефіцієнт абсолютної ліквідності		0,47	>0,2
12. Загальний коефіцієнт ліквідності	0,70	0,70	<= 1

2. Оцінка фінансових результатів діяльності підприємства

2.1. Оцінка динаміки рентабельності

1) Рентабельність чистого доходу (Рчд)

Рчд = чистий прибуток / чистий дохід * 100 = Ф№2 (220) / (35) * 100

Рчд.звіт. = 728.0/ 24188,0 * 100 = 3,01

Рчд.попер. = 965,0 / 16241,0 * 100 = 5,94

2) Рентабельність всього капіталу (Рвк)

Рвсього.к = чистий прибуток / ((баланс актива на поч. + баланс актива на кін.) / 2) * 100 = Ф№2 (220) / ((Апоч. + Акін.№1(640)) / 2) * 100

Рвсього.к.звіт. = 728,0 / ((5118,0 + 5204,0) / 2) * 100 = 14,1

Рвсього.к.попер. = 965,0/ ((5118,0 + 5204,0) / 2) * 100 = 18,6

3) Рентабельність основного капіталу (Росновн.к)

Росновн.к = чистий прибуток / (основний капітал на поч. + основний капітал на кін.) / 2 * 100 = Ф№2 (220) / Ф№1 ((30)поч. + (30)кін.) / 2 * 100

Росновн.к.звіт. = 728,0 / (939,0 + 936,0) / 2 * 100 = 19,4

Росновн.к.попер. = 965,0 / (939,0 + 936,0) / 2 * 100 = 25,7

4) Рентабельність оборотного капіталу (Роборот.к)

Роборот.к = чистий прибуток / (оборотний капітал на поч.. + оборотний капітал на кін.) / 2 * 100 = Ф№2 (220) / Ф№1 ((260)поч. + (260)кін.) / 2 * 100

Роборот.к.звіт. = 728,0 / (3620,0+ 3687,0) / 2 * 100 = 4,98

Роборот.к.попер. = 965,0 / (3620,0 + 3681,0) / 2 * 100 = 6,60

2. Рентабельність власного капіталу (Рвласн.к)

Рвласн.к = чистий прибуток / (власний капітал на поч. + власний капітал на кін.) / 2 * 100 = Ф№2 (220) / ((380)поч. + (380)кін.) / 2 * 100

Рвласн.к.звіт. = 728,0 / (3155,0+ 3865,0) / 2 * 100 = 5,18

Рвласн.к.попер. = 965,0 / (3155,0 + 3865,0 / 2 * 100 = 6,87

2.2. Оцінка ділової активності підприємства

2.2.1. Фондовфддача (ФВ)

ФВ = чиста виручка / підсумок розділу «Актив» балансу = Ф№2 (35) / Ф№1 (80)

ФВзвіт. = 24188,0 / 1498,0 = 16,4

ФВпопер. = 16241 / 1509,0 = 10,7

2.3. Коефіцієнт оборотності

1) Коефіцієнт оборотності всього капіталу (Кобор.всього.к)

Кобор.всього.к = чиста виручка / весь баланс = Ф№2 (35) / Ф№1 (640)

Кобор.всього.к.звіт. = 24188,0 / 5118,0 = 4,7

Кобор.всього.к.попер. = 16431,0 / 5204,0 = 3,1

2) Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу (Кобор.обор.к)

Кобор.обор.к = чиста виручка / оборотний капітал = Ф№2 (35) / Ф№1 (260)

Кобор.обор.к.звіт. = 24188,0 / 3620,0 = 6,68

Кобор.обор.к.попер. = 16431,0 / 3687,0 = 4,43

3) Коефіцієнт оборотності власних оборотних коштів (Кобор.вл.обор.к)

Кобор.вл.обор.к = чиста виручка / власні оборотні кошти = Ф№2 (35)/Ф№1 (380)

Кобор.вл.обор.к.звіт. = 24188,0 / 3155,0 = 7,66

Кобор.вл.обор.к.попер. = 16431,0 / 3865,0 = 4.25

4) Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів (Кобор.мат.обор.к)

Кобор.мат.обор.к = чиста виручка / запаси = Ф№2 (35) / Ф№1 (100)

Кобор.мат.обор.к.звіт. = 24188,0 / 390,0 = 62,0

Кобор.мат.обор.к.звіт.попер. = 16431,0 / 534,0 = 30,7

5) Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Кобор.деб.заб)

Кобор.деб.заб = чиста виручка / дебіторську заборгованість = Ф№2 (35) / Ф№1 ((161) + (162) + (170) + (180) + 190 + (200))

Кобор.деб.заб.звіт. =24188,0 / (347,0+46,0+75,0) = 51,6

Кобор.деб.заб.попер. =16431,0 / (117,0 + 464,0) = 28,2

% зміни = (звітний період – попередній період) / попередній період *100

Таблиця 2. Показники результатів господарської діяльності