КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
III. Мета, стратегічні напрями та основні завдання Національної стратегіїМета Національної стратегії. Метою Національної стратегії є: · підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспіль-ства, економіки; · забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індиві-дуальними здібностями, потребами на основі навчання протягом життя. Стратегічні напрями розвитку освіти. Стратегія розвитку національної системи освіти повинна формуватися адекватно сучасним інтеграційним і глобалізаційним процесам, вимогам переходу до постіндустріальної цивілізації, що забезпечить стійкий рух та розвиток України в першій чверті XXI століття, інтегрування національної системи освіти в європейський і світовий освітній простір. Стратегічними напрямами державної політики у сфері освіти повинні стати: · реформування системи освіти, в основу якої покладатиметься принцип пріоритетності людини; · оновлення згідно з вимогами часу нормативної бази системи освіти; · модернізація структури, змісту та організації освіти на засадах компетентнісного підходу; · створення та забезпечення можливостей для реалізації різно-манітних освітніх моделей, створення навчальних закладів різ-них типів і форм власності; · побудова ефективної системи національного виховання, роз-витку і соціалізації дітей та молоді; · забезпечення доступності та безперервності освіти протягом усього життя; · формування безпечного освітнього середовища, екологізації освіти; · розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, підви-щення якості освіти на інноваційній основі; · інформатизація освіти, вдосконалення бібліотечного та інфор-маційно-ресурсного забезпечення освіти і науки; · забезпечення проведення національного моніторингу системи освіти; · підвищення соціального статусу педагогічних і науково-педагогічних працівників; · створення сучасної матеріально-технічної бази системи освіти. Основні завдання Національної стратегії Модернізація і розвиток освіти повинні набути випереджального безперервного характеру, гнучко реагувати на всі процеси, що відбуваються в Україні та світі. Підвищення якісного рівня освіти має бути спрямовано на забезпечення економічного зростання держави та розв'язання соціальних проблем суспільства, дальше навчання і розвиток особистості. Якісна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого демократичного розвитку суспільства. Зусилля органів управління освітою, науково-методичних служб за підтримки всього суспільства та держави повинні бути зо-середжені на реалізації стратегічних напрямів розвитку освіти, подоланні наявних проблем, виконанні перспективних завдань, серед яких: · оновлення цілей і змісту освіти на основі компетентнісного підходу та особистісної орієнтації, урахування світового досві-ду та принципів сталого розвитку; · забезпечення економічних і соціальних гарантій для реалізації конституційного права на освіту кожним громадянином Украї-ни незалежно від місця проживання і форми здобуття освіти; · перебудова навчально-виховного процесу на засадах розвива-льної педагогіки, спрямованої на раннє виявлення та найбільш повне розкриття потенціалу (здібностей) у дітей, з урахуванням їх вікових та психологічних особливостей; · забезпечення розвитку та функціонування української мови як державної, задоволення мовно-освітніх потреб національних меншин, створення умов для вивчення іноземних мов; · побудова ефективної системи національного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цін-ностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка молоді до свідомого вибору сфери життєдіяльності; · забезпечення системного підвищення якості освіти на іннова-ційній основі, сучасного психолого-педагогічного та науково-методичного супроводження навчально-виховного процесу; · посилення мовної, інформаційної, екологічної, економічної, правової підготовки учнів та студентів; · створення безпечного освітнього середовища; · забезпечення функціонування ефективної системи інклюзивної освіти; · удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підви-щення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних та керівних кадрів системи освіти, підвищення їх управлінської культури; · підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей; · забезпечення економічних та соціальних гарантій педагогіч-ним, науково-педагогічним, бібліотечним та іншим працівни-кам системи освіти, підвищення їх соціального статусу, престижу педагогічної професії, створення умов для професійного вдосконалення і творчості; · створення сучасної матеріально-технічної бази для функціону-вання системи освіти; · забезпечення створення умов для розвитку індустрії сучасних засобів навчання (навчально-методичних, електронних, техніч-них, інформаційно-комунікаційних тощо); · розвиток взаємодії органів управління освітою та органів громадського самоврядування навчальних закладів, забезпечення об'єктивного оцінювання якості освіти; · розроблення ефективного механізму фінансово-економічного забезпечення освіти, належної оплати праці педагогічних та науково-педагогічних працівників. · Для здійснення стабільного розвитку і нового якісного прориву в національній системі освіти необхідно забезпечити: у дошкільній освіті: · відновлення роботи закритих у попередні роки дошкільних навчальних закладів, розширення їх мережі до повного задоволення потреб населення; · стовідсоткове охоплення обов’язковою дошкільною освітою дітей старшого дошкільного віку через урізноманітнення форм її здобуття; · створення оптимальних організаційно-педагогічних, санітарно-гігієнічних, навчально-методичних і матеріально-технічних умов для функціонування дошкільних навчальних закладів; · удосконалення мережі навчально-виховних комплексів типу «дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад», відкриття груп та дошкільних закладів різних типів і форм власності, формування груп з короткотривалим перебуванням дітей тощо; · оновлення змісту, форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти та програм розвитку дитини; у загальній середній освіті: · обов’язкове здобуття всіма дітьми і молоддю повної загальної середньої освіти в обсягах, визначених державними стандартами загальної середньої освіти; · здійснення оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням демографічних, економічних, соціаль-них перспектив розвитку регіонів, потреб громадян та сус-пільства; · урізноманітнення моделей організації освіти, зокрема для дітей, які проживають у сільській місцевості, створення умов для розвитку мережі загальноосвітніх навчальних закладів, заснованих на приватній формі власності; · оновлення змісту, форм і методів організації навчально-вихов-ного процесу на засадах особистісної орієнтації, компетент-нісного підходу; · підвищення ефективності навчально-виховного процесу на основі впровадження досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічних інновацій, інформаційно-комунікаційних техно-логій; · створення умов для диференціації навчання, посилення про-фесійної орієнтації та допрофільної підготовки, забезпечення профільного навчання, індивідуальної освітньої траєкторії розвитку учнів відповідно до їх особистісних потреб, інтересів і здібностей; в освіті дітей з особливими освітніми потребами: · розроблення методики раннього виявлення та проведення діаг-ностики дітей з особливими освітніми потребами; · удосконалення мережі спеціальних навчальних закладів, створення нових моделей та форм організації освіти для осіб з особ-ливими освітніми потребами; · відкриття дошкільних груп компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами, які проживають у сільській місцевості; · розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання в дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах дітей та молоді, що потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; · пріоритетне фінансування, навчально-методичне та матеріаль-но-технічне забезпечення навчальних закладів, що надають освітні послуги дітям і молоді з особливими освітніми потребами, забезпечення архітектурної, транспортної та інформацій-ної доступності таких закладів для цієї категорії осіб; у позашкільній освіті: · збереження та розвиток мережі позашкільних навчальних закладів для забезпечення рівного доступу дітей та молоді з урахуванням їх особистісних потреб до навчання, виховання, розвитку та соціалізації засобами позашкільної освіти (створення умов для охоплення різними формами позашкільної освіти не менше 70 відсотків дітей відповідного віку); · належне навчально-методичне, матеріально-технічне забезпечення позашкільних навчальних закладів; · підвищення соціального статусу педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів; · удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів для позашкільної освіти; · державну підтримку програмно-методичного забезпечення сис-теми позашкільної освіти шляхом внесення відповідних змін до нормативно-правових актів; · використання виховного потенціалу системи позашкільної освіти як основи гармонійного розвитку особистості; · розвиток та підтримку системи роботи з обдарованою і талановитою молоддю; · урізноманітнення напрямів позашкільної освіти, вдосконалення її організаційних форм, методів і засобів навчально-виховного процесу; у професійно-технічній освіті: · розроблення та впровадження державних стандартів професій-но-технічної освіти з професій широких кваліфікацій; оновлення та затвердження оптимального переліку професій з підго-товки кваліфікованих робітників (скорочення їх кількості на основі інтеграції); · оптимізацію мережі професійно-технічних навчальних закладів різних типів, професійних спрямувань та форм власності з урахуванням демографічних прогнозів, регіональної специфіки та потреб ринку праці; розширення їх автономії, створення навчально-виробничих комплексів; · удосконалення механізму формування державного замовлення на підготовку робітничих кадрів відповідно до реальних потреб економіки, регіональних ринків праці, запитів суспільства; · удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підви-щення кваліфікації інженерно-педагогічних кадрів професійно-технічної освіти на базі вищих навчальних закладів і профіль-них професійно-технічних навчальних закладів; у вищій освіті: · приведення мережі вищих навчальних закладів і системи упра-вління вищою освітою у відповідність із потребами розвитку національної економіки та запитів ринку праці; · створення дослідницьких університетів, розширення автономії вищих навчальних закладів; · перегляд та затвердження нового переліку професій педагогіч-них і науково-педагогічних працівників; · розроблення стандартів вищої освіти, зорієнтованих на ком-петентнісний підхід, узгоджених із новою структурою освіт-ньо-кваліфікаційних (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти та з Національною рамкою кваліфікацій; · розширення взаємодії вищих навчальних закладів з установами Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України щодо розвитку наукових дослід-жень у сфері вищої освіти; · залучення роботодавців до співпраці з вищими навчальними закладами, зокрема, до участі у розробленні стандартів вищої освіти, організації проходження практики студентами, вирі-шенні питань надання першого робочого місця випускникам; · дальше вдосконалення процедур і технологій зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступити до вищих навчальних закладів, як передумови забезпечення рівного доступу до здобуття вищої освіти; · переоснащення навчальної, науково-методичної та матеріаль-но-технічної бази вищих навчальних закладів; у післядипломній освіті: · удосконалення нормативно-правового забезпечення системи післядипломної педагогічної освіти; розроблення стандартів післядипломної педагогічної освіти, зорієнтованих на модерні-зацію системи перепідготовки, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних, науково-педагогічних працівників і ке-рівників навчальних закладів; · реалізацію сучасних технологій професійного вдосконалення та підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних і керівних кадрів системи освіти відповідно до вимог іннова-ційного розвитку освіти; · забезпечення випереджувального характеру підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних і керівних кадрів відповідно до потреб реформування системи освіти, викликів сучасного суспільного розвитку.
|