Функції бюджетного менеджменту.

Складові бюджетного менеджменту визначаються загальними функціями управлінської діяльності. Наука про управління виділяє такі основні функції менеджменту: стратегічне планування; планування реалізації стратегії; організація виконання розроблених планів; облік; контроль.

1. Бюджетне планування. Необхідно зазначити, що стратегічне планування — практично не реалізується в Україні. За роки самостійності України були спроби розробки окремих стратегічних документів. Прикладом такого документа може бути бюджетна концепція, розробка якої в цілому не була завершеною. Реалізація функції стратег. планування покладається на органи законодавчої влади. Першим кроком в цьому напрямі можна вважати бюджетну резолюцію на кожний рік (перша була прийнята 7 липня 1995 року), яку вищий законодавчий орган України передає виконавчим органам. Функції планування реалізації стратегії — поточне бюджетне планування та організація виконання розроблених планів — виконання бюджету покладаються на органи виконавчої влади і оперативного управління бюджетом і виконуються ними в рамках бюджетного процесу.

2. Організація виконання бюджету. Ця стадія бюдж. процесу включає заходи з виконання дохідної і видаткової частин кожного із бюджетів, що входять до складу зведеного бюджету.

3. Облік виконання бюджету. Вирішує наступне важливе завдання — забезпечити систему управління необхідною інформацією. Тобто, облік виконання бюджету — це забезпечуюча система, на якій базується бюджетний процес. Правильність в прийнятті рішень залежить ще і від кваліфікації бюджетних працівників і від методології бюджетної роботи. Однак головним в управлінні бюджетом є саме інформація. Навіть феноменальні знання не допоможуть досягти результатів, якщо інформаційне забезпечення не відповідає встановленим вимогам.

4. Контроль за виконанням бюджету є одним із основних напрямків фінансового контролю. Він здійснюється на всіх етапах бюджетного процесу. В процесі бюджетного планування важливу роль відіграє попередній контроль, а також поточний. Вказаний контроль здійснюють абсолютно всі учасники бюджетного процесу (органи управління, а також підприємства, організації та установи). Поточний контроль здійснюється і в процесі виконання бюджету. Цей контроль здійснюють як органи державної влади та управління, так і спеціалізовані служби фінансового контролю — Податкова адміністрація, Контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство. Аудиторська палата і аудиторські фірми, Рахункова палата.

Пряма форма контролю означає, що проект бюджету, а також дані про його виконання є доступними на всіх рівнях кожному громадянину і він може ознайомитися з ними будь-коли. Посередня форма пов'язана із виборами представників влади. При наявності серйозних порушень в бюджетному процесі шансів на переобрання практично не залишається.

Тобто контроль забезпечується, насамперед, гласністю і відкритістю бюджетного процесу, що в свою чергу впливає і на контрольні органи. В таких умовах їх діяльність стає відкритою, а результати можуть бути перевірені.

7. Функції державного та місцевих бюджетів.

Державний бюджет виконує наступні функції:

1) розподільчу – шляхом концентрації грошових коштів та їх викор. на задоволення суспільних потреб, тобто перерозп. нац.. доходу, держ. регулювання та стимулювання економіки, фінансового забезпечення соц.. політики;

2) контрольну – шляхом здійснення контролю за форм. та використ. коштів держ.бюджету як централізованого фонду фін.ресурсів, а саме своєчасністю та повнотою надходження коштів у розпорядження держави, фактичним дотриманням пропорцій, що складаються при розподілі бюджетних коштів; ефективністю та цільовою спрямованістю використання бюджетних коштів.

Місцеві бюджети забезпечують фінансування більшої частини витрат на утримання та розвиток соц.. інфраструктури та місцевого госп-ва, тобто вони є, по суті, одним із головних каналів доведення до населення як споживача кінцевих результатів суспільного виробництва.

Функції місцевих бюджетів можна класифікувати в залежності від впливу на життєдіяльність територіальних громад:

1) загальні (розподільча, контрольна, стимулююча);

2) конкретні (фіскальна, забезпечуючи).

Розподільча здійснюється через розподіл та перерозподіл частки ВВП. Контрольна реалізується шляхом інспектування діяльності комунальних під-в, у першу чергу, ЖКГ, ін.. бюдж. організацій та установ, а також здійснення аналізу їх потреб, цільового та ефективного використання бюджетних коштів. Стимулююча виражається в можливості здійснення спільного фінансування проектів місцевими органами публічної влади та приватними структурами, а також наданні кредитів суб’єктам госп-ня з місц. бюджету.

Фіскальна виявляється в тому, що органи місц. самоврядування мають право встановлювати розміри ставок по місц. податках і зборах, а також ін.. податках згідно із закон-вом до міс. бюджету фін. штрафи та санкції за порушення бюдж. законодавства. Забезпечуюча виконується через фінансування поточних та капітальних витрачань щодо утримання та розвитку об’єктів ЖКГ, соц.. інфраструктури, інженерних комунікацій, благоустрій території, реалізацію заходів з містобудування, інвестування економічної діяльності.