Нуклеозиди, нуклеотиди. Похiднi нуклеотидiв: циклiчнi нуклеотиди, нуклеотиднi коферменти. Значення нуклеотидiв у бiоенергетиці.

Нуклеозиди - двокомпонентні біоорганічні молекули, що складаються з азотистої основи пуринового чи піримідинового ряду та пентози ( D -рибози або 2-дезокси-О-рибози). Із точки зору хімічної структури нуклеозиди є N -глікозидами рибози або дезоксирибози та відповідної азотистої основи. В утворенні відповідних N -глікозидних зв'язків у піримідинових нуклеозидах беруть участь N -1 піримідину та С-1 пентози, а в пуринових- N-9 пурину та С-1 пентози.

Фосфорилування (ацилювання фосфорною кислотою) певного гідроксилу в пентозі, що входить до складу нуклеозиду, призводить до утворення нуклеотиду (нуклеозидфосфату). Нуклеотиди (та нуклеозиди) ДНК містять 2-дезокси-О-рибозу, РНК - D –рибозу.

Нуклеотиди - це фосфорні ефіри нуклеозидів. Зв'язок утворюється за рахунок взаємодії фосфату з гідроксилом і у положенні С-5' пентози.

Залежно від місця фосфорилювання пентозного гідроксилу, розрізняють три типи нуклеотидів (нуклеозидмонофосфатів, НМФ).У результаті гідролізу нуклеїнових кислот утворюються переважно нуклеозид-5'-фосфати (НМФ). Також можуть утворюватися і нуклеозид-З'-монофосфати.Залежно від будови пентози, нуклеотиди поділяють на рибонуклеотиди і дезоксирибонуклеотиди. Крім різниці в пентозах, нуклеотиди молекул РНК та ДНК розрізняються також за складом піримідинових основ. Наявність залишків фосфорної кислоти в складі нуклеотидів надає їм кислотних влативостей, тому їх вважають кислотами, як і полімери - нуклеїнові кислоти.