Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



МІКРОФЛОРА ПОВІТРЯ І ПРЕДМЕТІВ УЖИТКУ




Читайте также:
  1. Атмосферне повітря як об'єкт правової охорони та використання
  2. Атмосферний тиск повітря, та його зміни з висотою та горизонтально
  3. Види руху предметів праці у виробництві
  4. Визначення абсолютної та відносної вологості повітря
  5. Вимоги до опалення, вентиляції та кондиціонування повітря виробничих, навчальних та побутових приміщень.
  6. Відносна вологість повітря. Точка роси.
  7. Вологість повітря, її визначення та вимірювання.
  8. Інверсії температури повітря.
  9. Інші фізичні характеристики повітря
  10. Конвективні (повітряні) сушарки

Кількість бактерії"! у повітрі коливається у великих діапазонах від кількох особин до багатьох десятків тисяч екземплярів І> 1 м3. Так, наприклад, у повітрі Арктики міститься 2—3 особини на 20 м:!; у промислових містах в 1 см3 повітря виявляється величезна кількість бактерій. У лісі, особливо хвойному, бактерій у повітрі дуже мало, бо на них згубно діють леткі речовини рослин — фітонциди, що мають бактерицидні властивості. Над Москвою па висоті 500 м в І м по­вітря було виявлено 1 100—2700 бактерій, тоді як на висоті 2000 м — від 500 до 700. Спороносні види і плісеневі гриби було виявлено па висоті 20 км. Деякі мікроорганізми виявляють і на висоті 61—77 км. В 1 г пилу є до і млн бактерій.

Залежно від пори року якісний і кількісний склад мікрофлори повітря змінюється. Якщо взяти загальну кількість мікроорганізмів у повітрі взимку за 1, то весною вона становитиме 1,7, влітку — 2, восени — 1,2.

Для повітря закритих приміщень санітарними показовими мікро­організмами є стафілококи, зеленячі стрептококи, а про пряму епі­деміологічну небезпеку роблять висновок за кількістю гемолітичні

Загальна кількістїГбактерій в операційному відділенні до почат­ку операції не повинна перевищувати 500 в 1 м3 повітря, а після опе­рації — 1000; патогенних стафілококів і стрептококів не повинно ви­являтися в 250 л повітря. У повітрі операційних пологових будинків (відділень) до початку роботи допускається не більше 20 колоній са­профітів, що утворилися при осіданні бактерій повітря на чаїнці з МПА протягом ЗО хв.

Ультрафіолетове опромінювання згубно діє на мікроорга­нізми, але якщо останні адсорбовані па частинках пилу або інших речовин, то бактерицидна дія ультрафіолетового випромінювання неефективна.

Кількість мікроорганізмів у робочих і жилих приміщеннях тісно пов'язана з санітарно-гігієнічним режимом. При скупченні людей, поганій вентиляції, слабкому природному освітленні, неправильному прибиранні приміщень кількість мікроорганізмів значно збільшуєть­ся. Сухе прибирання, рідке миття підлоги, використання брудних ганчірок і щіток, сушіння їх у тому ж приміщенні створюють сприят­ливі умови для нагромадження в повітрі мікроорганізмів.

Віруси можуть розповсюджуватися повітряно-пиловим і гювітря-но-краплинним шляхом. При чханні, кашлі, розмові хвора людина



виділяє у навколишнє середовище на відстань 1 — 1,5 м і більше разом з краплинками слизу, мокротиння патогенні віруси.

Мікроорганізми, що є в повітрі, можуть бути у трьох фазах бак­теріального аерозолю — краплинній, краплинно-ядерній і пиловій. Під аероз_олем_розуміють фізичну систему із дрібних твердих або рід-кнх*часгочок, що зависли в газовому середовищі.

Повітря — несприятливе середовище для бактерій і вірусів. Відсутність поживних речовин, вологи, оптимальної температури, згубна дія сонячного проміння і висушування не створюють умов для їх збереження. Лабораторні дослідження повітря роблять для визначення кіль­кісного і якісного складу його мікрофлори. Розроблено прискорені методи виявлення (індикації) мікроорганізмів у навколишньому сере­довищі (грунті, повітрі, воді).

Проби для вірусологічного дослідження повітря беруть за допо­могою вловлюючої рідини (цукровий бульйон або гідролізат лакто-альбуміну), якою заражують курячі ембріони (для виділення вірусу грипу) або клітини культури Неіа (для виявлення аденовірусів). Ідентифікацію виділених вірусів роблять за загальноприйнятою методикою.



Загальна кількістїГбактерій в операційному відділенні до почат­ку операції не повинна перевищувати 500 в 1 м3 повітря, а після опе­рації — 1000; патогенних стафілококів і стрептококів не повинно ви­являтися в 250 л повітря. У повітрі операційних пологових будинків (відділень) до початку роботи допускається не більше 20 колоній са­профітів, що утворилися при осіданні бактерій повітря на чаїнці з МПА протягом ЗО хв.

Ультрафіолетове опромінювання згубно діє на мікроорга­нізми, але якщо останні адсорбовані па частинках пилу або інших речовин, то бактерицидна дія ультрафіолетового випромінювання неефективна.

Кількість мікроорганізмів у робочих і жилих приміщеннях тісно пов'язана з санітарно-гігієнічним режимом. При скупченні людей, поганій вентиляції, слабкому природному освітленні, неправильному прибиранні приміщень кількість мікроорганізмів значно збільшуєть­ся. Сухе прибирання, рідке миття підлоги, використання брудних ганчірок і щіток, сушіння їх у тому ж приміщенні створюють сприят­ливі умови для нагромадження в повітрі мікроорганізмів.

Віруси можуть розповсюджуватися повітряно-пиловим і гювітря-но-краплинним шляхом. При чханні, кашлі, розмові хвора людина

виділяє у навколишнє середовище на відстань 1 — 1,5 м і більше разом з краплинками слизу, мокротиння патогенні віруси.

Мікроорганізми, що є в повітрі, можуть бути у трьох фазах бак­теріального аерозолю — краплинній, краплинно-ядерній і пиловій. Під аероз_олем_розуміють фізичну систему із дрібних твердих або рід-кнх*часгочок, що зависли в газовому середовищі.

Лоднна вдихає за добу в середньому 12 000—14 000 л повітря, причому 99,8 % мікроорганізмів, що є в ньому, затримуються в ди­хальних шляхах. Бактеріальний аерозоль (до 60 000 краплин різного розміру), що утворюється природним шляхом у просторі носової частини глотки, при чханні і кашлі виділяється в повітря.



Найбільше бактерій виділяється при чханні, менше — при кашлі, ще менше — при розмові. Характер бактеріального аерозолю зале­жить від в'язкості секрету, що виділяється з дихальних шляхів. Рід­кий секрет подрібнюється на менші краплинки легше, ніж в'язкий. Біля бактеріовиділювача утворюється найбільш концентрований аерозоль, що складається з бактеріальних краплин розміром від 1 до 2000 мкм. Величина основної маси краплин коливається від 2 до 103 мкм. Крупні краплини величиною від 100 до 2000 мкм виділя­ються на відстань 2—3 м і більше і швидко осідають. Дрібні крап­линки бактеріального аерозолю (1 —10 мкм) можуть довго (протягом кількох годин і діб) бути в завислому стані.

Повітря — несприятливе середовище для бактерій і вірусів. Відсутність поживних речовин, вологи, оптимальної температури, згубна дія сонячного проміння і висушування не створюють умов для їх збереження. Однак і порівняно короткого перебуванням мікроорга­нізмів у повітрі цілком досить для того, щоб зумовити передачу пато­генних видів мікроорганізмів від хворих осіб здоровим. Через по­вітря можуть передаватися разом з краплинами слизу й мокротиння при чханні, кашлі, розмові збудники_хщроб_—- скарлатини, дифтерії, коклю'лу, стафілококової, стрептококової і менінгококової інфекцій, ангіни, туберкульозу, гострого сальмонельозного гастроентериту, грипу, кору, натуральної і вітряної віспи, герпесу, епідемічного па­ротиту, краснухи, аденовірусних та інших захворювань. Повітряно-пиловим шляхом розповсюджуються спори сибірки, правця, гісто-плазмозу, грибів, збудники Ку-гарячки, орнітозу та ін.

Лабораторні дослідження повітря роблять для визначення кіль­кісного і якісного складу його мікрофлори. Розроблено прискорені методи виявлення (індикації) мікроорганізмів у навколишньому сере­довищі (грунті, повітрі, воді).

Проби для вірусологічного дослідження повітря беруть за допо­могою вловлюючої рідини (цукровий бульйон або гідролізат лакто-альбуміну), якою заражують курячі ембріони (для виділення вірусу грипу) або клітини культури Неіа (для виявлення аденовірусів). Ідентифікацію виділених вірусів роблять за загальноприйнятою методикою.

Дія знезараження повітря закритих приміщень (лікарень, дитя­чих закладів), у яких скупчено багато людей, використовують ульт­рафіолетове, кварцове опромінювання, бактерицидну пару й аеро-

золі дезинфікуючих речовий, фільтрування повітря через різні мате­ріали, інтенсифікацію процесів обміну повітря в приміщеннях та інші способи, які забезпечують усунення або зменшення можливості розповсюдження збудників вірусних інфекцій аерогенним шляхом.

Бактерицидну дію мають аерозолі ряду хімічних речовин: три-етиленгліколю, молочної кислоти, гексилрезорцину, суміші ефірних масел, ІІерокгІІду водню та ін. Однак широке використання цих за­собів обмежується їх побічною дією на організм людини; деякі з них мають токсичні й алергізуючі властивості. Для знезаражування по­вітря боксів приймальних відділень в інфекційних стаціонарах, дитя­чих лікувально-профілактичних закладів, бактеріологічних лабора­торій і для дезннфекції повітря санітарного транспорту може бути використаний перекис водню.

Певне значення в розповсюдженні збудників бактеріальних і ві­русних інфекцій, особливо в дитячих колективах, мають предмети вжитку. Для дітей характерна підвищена сприйнятливість до бага­тьох захворювань, у них немає достатніх навичок у додержанні пра­вил особистої гігієни, вони часто беруть у рот іграшки та різні пред­мети, на поверхні яких можуть бути патогенні й умовно-патогенні мікроорганізми.

Не тільки бактерії, а й віруси порівняно довго (від 1 до 80 діб) зберігаються на поверхні багатьох предметів. Тривалість збереження мікроорганізмів на предметах ужитку залежить від вологості повітря, температури і дії світла.

Дослідження змивів або зіскобів з предметів ужитку (столи, іг­рашки, посуд, столики для сповивання, обідні столи, кухонний ін­вентар та ін.) роблять за епідеміологічними показаннями. Виявлен­ня у них саігітарно-показових та умовно-патогенних мікроорганізмів і мішмаль'шх кількостей ентеровірусів та респіраторних вірусів свідчить про неолагополучний стан обстежуваного закладу.

Виділення ентеровірусів і респіраторних вірусів із різних об'­єктів навколишнього середовища (грунт, вода, повітря, предмети) роблять за допомогою зараження курячих ембріонів і первинних культур тканин; добуті культури ідентифікують за допомогою РГА РН, РЗК.


Дата добавления: 2015-01-19; просмотров: 49; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты