ІІІ. ВСТУП

Розповсюдження інфекції під час стоматологічного прийому в теперішній час є проблемою номер один а системі організації стоматологічної допомоги практично всіх країн світу. Для лікувально-профілактичних закладів стоматологічного профілю особливо характерний високий рівень внутрішньо лікарняних інфекцій, тому що в ротовій порожнині навіть здорової людини міститься різноманітна і досить стабільна мікрофлора, яка складається з представників бактерій, актиноміцет, грибів, найпростіших, спірохет, вірусів.

Саму велику групу бактерій, які населяють ротову порожнину, складають коки - 85-90% від усіх видів. На даний час в 60% випадків причиною внутрішньолікарняних інфекцій є стафілококи, потім - грамвід'ємна мікрофлора, респіраторні віруси і гриби роду Candida (вірулентні "госпітальні" штами).

Найбільш часто зустрічаються слідуючі збудники ВЛІ;

Грампозитивна кокова флора: рід стафілококів - aureus, epidermidis, saprophyticus; рід стрептококів - Streptococcus pyogenes, pneumoniae, salivarius, mitis

Грамнегативні бактерії: Esherichia, Salmonella, Shigella, Klebsiella, Proteus, Morganella, а також бактерії родів Hafhia, Serratia, Enterobakter, Citrobacten Edwardsiella, Erwinsa і ряд інших.

Віруси: збудники простого герпеса, цитомегаловіруси, аденовіруси, респіраторно-синтиціальної інфекції, ентеровіруси і риновіруси, збудники ВІЛ-інфекції - реовіруси, ротавіруси, збудники вірусних гепатитів.

В ротовій порожнині присутні умовно-патогенні і патогенні гриби (рід дріжджеподібних грибів і рід пліснявих грибів), які, інтенсивно розмножуючись, можуть викликати в організмі дизбактеріози, кандидози, чи місцеве уражання ротової порожнини.

Джерелами збудників внутрішньолікарняних інфекцій в лікувальних закладах, втому числі і стоматологічних, є:

- пацієнти з гнійно-запальними процесами щелепо-лицевої області;

- хворі та носії гепатиту В, С, СНІДу, герпесу і інш.

Крім того, джерелами ВЛ1 з стоматологічних закладах можуть бути і самі співробітники стоматологічних закладів, які також можуть переносити інфекційні захворювання в легкій чи хронічній формах, і бути носіями тих же інфекцій.

Основні шляхи передачі інфекційного агенту під час стоматологічного прийому:

I. Повітряно-крапельний:

- через слизові оболонки очей і носа медперсоналу стоматологічного кабінету у вигляді аерозолю;

- через інші оточуючі предмети, які можуть бути джерелом вторинного інфікування (обшивка крісла, шланги інструментів стоматологічної установки, панелі блоку управління, одяг, шапочка лікаря).

II. Контактний:

- через пошкоджену шкіру обличчя і рук;

- через інструменти, якими працюють в ротовій порожнині;

- через предмети і поверхні навколишнього середовища (стільці, авторучки, телефон, перевимикач світла, ручки освітлювальних приладів, комп'ютер, документація в кабінеті і інш.).

II. Імплантаційний:

- через неякісно стерилізовані шовний та інші матеріали, які залишаються в рані.

Умовно-патогенні і патогенні мікроорганізми найчастіше колонізують такі об'єкти епідризику стоматологічних кабінетів, як водопровідні крани, наконечники бормашин, рушники і одяг медперсоналу, робочі столики, стоматологічні установки, дверні ручки.

Найбільший рівень мікробної контамінації відмічається в кабінетах терапевтичної і ортопедичної стоматології, найменший - в хірургічних. Це пояснюється тим, що в роботі хірургів не використовуються швидкісні бормашини і турбіни, які сприяють забрудненню приміщень мікрофлорою ротової порожнини пацієнта. Однак, патогенних мікроорганізмів більше виявляється в повітрі хірургічних кабінетів, тому що тут лікують хворих з гнійно-запальними процесами. Найменш контаміноване повітря в ортопедичних кабінетах, так як пацієнти звертаються з санованою ротовою порожниною.