Напрями вдосконалення місцевого оподаткування в Україні

Підвищення ролі місцевих податків і збільшення частини доходу за їх рахунок є головним напрямком зміцнення місцевих бюджетів, розширення їх фінансової автономії. Ефективне використання інституту місцевих податків і зборів є важливим інструментом зміцнення всієї фінансової системи України.

Це не може бути одноразовим актом. Становлення системи місцевого оподаткування в Україні може стати наслідком змін у соціально-економічній системі держави в першу чергу, в структурі власності, значного підвищення системи оплати праці. Багато залежить від рівня економічної і політичної культури суспільства. Для створення нової системи місцевого оподаткування слід врахувати ті зміни, які в останні роки вже відбулися у відносинах власності, соціальній структурі, доходах населення України.

Правдивість, вище зазначеного, твердження розкривається у аналізі місцевих надходжень стосовно аналізу місцевого бюджету, дійсно частка місцевих податків у два рази більша частки надходжень по Україні, але питома вага у бюджеті досить низька. Для покращення надходжень за рахунок місцевих податків і зборів потрібно здійснити ряд заходів. Насамперед, доцільно значно розширити перелік місцевих податків та повноваження органів місцевого самоврядування щодо їх запровадження. Місцеві органи влади мають отримувати законодавчо зафіксовану частку прибуткового податку з громадян, яку слід також розглядати як різновид місцевого податку.

Для досягнення позитивних результатів стосовно місцевих надходжень потрібно змінити ставлення до місцевих податків і зборів, а саме:

– збільшити перелік місцевих податків за рахунок віднесення до їхнього складу деяких місцевих загальнодержавних податків,

– запровадити нові місцеві податки, непередбачені наявною системою оподаткування,

– суттєво розширити перелік місцевих зборів,

– запровадити самооподаткування населення,

– розширити право місцевих властей у сфері місцевого оподаткування, які повинні встановлювати місцеві податки та збори, а також їхні ставки, і надавати пільги згідно з переліком і в межах граничних розмірів, визначених законодавством України,

– ввести порядок, згідно з яким надходження від місцевих податків і зборів не повинні враховуватися при обґрунтуванні розмірів відрахувань від регулюючих доходів.

Зарубіжний досвід також свідчить, що можна запроваджувати в Україні податки на приріст капіталу, на осіб, що володіють двома квартирами, на право розміщення офісів у центральній частині міста та інші.

Проаналізувавши проблеми місцевих бюджетів України, можна стверджувати, що для подолання ситуації яка склалась в бюджетній системі, а зокрема її низової ланки – місцевих бюджетів потрібно здійснити ряд послідовних кроків вдосконалення правової бази щодо регулювання даного питання:

1. В законодавчих та нормативних актах чітко розподілити компетенції щодо розв’язання конкретних завдань між центральними органами влади і органами регіонального та місцевого самоврядування.

2. Оцінити ту частину державних витрат, яка фінансуватиметься з місцевих бюджетів.

3. Прийняти новий Закон “Про місцеві податки та збори”, який би розширив перелік місцевих податків та зборів, і ґрунтувався б на принципі стимулювання зацікавленості органів регіонального управління у введенні в дію цих податків.

4. Переглянути механізм закріплення за кожною гілкою влади доходів, який би ґрунтувався на довгостроковому та стабільному закріпленні доходів.

Ще одним шляхом збільшення доходів місцевих бюджетів могла стати більш активна діяльність місцевих органів влади на ринку позичкового капіталу.

Проведення цих змін дасть можливість місцевим надходженням стати надійним інструментом регулювання економічного розвитку територій, та зменшенню соціальної напруги

Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування. Відсутність податків паралізує фінансову систему цілому, робить її недієздатною і в кінцевому підсумку – позбавленою будь-якого сенсу.

Сучасна система оподаткування місцевими податками і зборами в Україні не відповідає загальновизнаним світовою практикою критеріям самодостатності й економічної доцільності. Тому одним із напрямів податкової політики має бути розвиток системи оподаткування місцевими податками і зборами.

При удосконаленні системи місцевих податків і зборів необхідно закріплювати за регіоном лише ті податки і збори, на формування податкової бази яких можуть впливати органи місцевого самоврядування іякі фактично забезпечують стійкі, стабільні джерела доходів місцевих бюджетів. Наявність суттєвих розбіжностей між бухгалтерським і податковим обліком призводить до різного трактування положень щодо порядку та методології їх ведення. Передусім із-за розбіжностей з питань щодо формування структури та складу валових доходів і валових витрат при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток і доходів та витрат суб’єктів господарювання при визначенні фінансового результату для складання фінансової звітності по різному визначаються бази оподаткування, що ускладнює адміністрування податку на прибуток підприємств.

Особливістю оподаткування в Україні є співіснування в межах однієї податкової системи двох підсистем – стандартної і спрощеної, що саме по собі позначається на ефективності оподаткування. Впровадження та використання спрощених систем оподаткування, до яких належать: єдиний податок для фізичних осіб, єдиний податок для юридичних осіб, фіксований податок для фізичних осіб, спеціальний торговий патент, фіксований сільськогосподарський податок, породило цілу низку проблем. Практика функціонування спрощеної системи оподаткування свідчить про необхідність удосконалення її форми та порядку застосування.

На сьогодні, на формування головних параметрів податкової системи суттєво впливає тіньова економіка. Державна податкова політика має бути спрямована на розширення бази оподаткування, запровадження системи економічних заходів з метою детінізації української економіки та легалізації доходів юридичних та фізичних осіб.