Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Формулювання завдання.




Задача синтезу кулачкових механізмів заключається в тому, щоб побудувати профіль кулачкової шайби, який задовольняє заданим технологічним процесом вимогам. Для цього маємо вихідні дані:

хід штовхача H:

кут передачі руху:

фазові кути повороту кулачка:

4.2. Побудова кінематичних діаграм.

1). В даному випадку маємо косинусоїдальний закон руху. При цьому прискорення, а, отже, і сила інерції на протязі всього кінематичного циклу змінюється плавно, тобто по косинусоїді, якщо рух штовхача неперервний, а якщо присутні зупинки штовхача (як і в даному випадку), то відбувається миттєва зміна прискорення, а, отже, виникають м’які удари. Тому використання косинусоїдального закону руху доцільне за відсутності зупинок штовхача.

2). Для побудови профілю кулачка маємо залежність . Тому в даному випадку потрібно двічі інтегрувати залежність .

Проінтегруємо двічі графічно задану залежність. Отримаємо ломану лінію (криву), яка в графічній формі являє собою перший інтеграл заданої залежності, тобто криву .

Аналогічно, інтегруючи криву , отримуємо другу інтегральну криву .

3). Визначаємо масштаби графіків:

масштаб

де – відрізок, що відповідає куту

 

масштаб

масштаб

де – полюсна відстань на графіку

масштаб

 

де – полюсна відстань на графіку

4). Побудова другої частини кінематичних діаграм штовхача.

За допомогою заданого графіка аналогу прискорень штовхача можна зробити висновок, що кінематична діаграма буде несиметричною (хоча ). Підйом штовхача відповідає робочому ходу, а опускання – холостому.

За допомогою довідника вибираємо аналітичні вирази для побудови другої частини кінематичних діаграм. На інтервалі маємо:

на інтервалі

 

на інтервалі

на інтервалі

 

Підрахувавши значення для кожного кута , складемо таблицю результатів:

 

 

мм
рад 0,262 0,523 0,785 1,047 1,308 1,570
-0,065 -0,130 -0,195 0,195 0,130 0,065
0,008 0,034 0,076 0,034 0,008
S 0,001 0,006 0,020 0,034 0,039 0,040

Враховуючи значення відповідних масштабів, переводимо знайденні значення у відповідні величини і будуємо відповідні графіки.

4.3. Динамічний синтез кулачкового механізму.

1). Задачею динамічного синтезу в даному випадку є визначення такого мінімального радіуса профілю кулачка і такої відстані d між центрами обертання кулачка і штовхача, при яких змінний кут передачі руху ні в одному положенні кулачкового механізму не буде меншим за .

2). Довільно вибираємо положення точки – центру обертання штовхача. Проводимо пряму і від точки А0 розмічаємо її у відповідності з віссю ординат діаграми .

2). Через точки поділу прямої із точки А0 проводимо прямі, на яких від точок поділу відкладаємо відрізки довжинами, що відповідають величині , яку для кожного положення штовхача визначаємо за формулою:

;

де – довжина відповідної ординати з графіка

Підрахувавши значення для кожного кута , складемо таблицю результатів:

7=8
мм
мм

3). Сполучивши точки отримаємо фігуру, до якої проводимо дві дотичні під кутом . В точці перетину цих дотичних знаходиться центр обертання кулачка. Проводимо коло радіусом з центром в точці .

4). Сполучаємо відрізками точки з точкою . Між відповідними променями і відрізками вимірюємо кути передачі руху (ні в одному положенні не може бути меншим за ) і прийнявши масштаб, будуємо графік

 

На графіку позначаємо кут .

 

4.4. Кінематичний синтез кулачкового механізму.

1). Для побудови послідовних положень точки штовхача будуємо коло радіусом . Від прямої відкладаємо в напрямку, протилежному обертанню кулачка (тобто за рухом

годинникової стрілки), задані фазові кути , ділимо їх у відповідності з кінематичними діаграмами і отримуємо точки перетину сторін цих кутів з колом радіуса (точки В1 – 14).

2). Від точки А0 проводимо пряму і розмічаємо її у відповідності з віссю ординат діаграми і отримуємо точки 1-14.

Із точок 1 – 14 проводимо кола і робимо засічки на перетині з лучами в точках 1’ – 14’

З’єднуючи плавною кривою точки 1’ – 14’ отримуємо теоретичний профіль кулачка.

3). Визначаємо радіус ролика за формулою

де – мінімальний радіус кривизни профілю кулачка.

3). Для отримання практичного профілю кулачка потрібно побудувати згинаючу дуг (радіусом ролика), які мають центри на теоретичному профілі.

 


 

 

Список використаної літератури

1. Теория механизмов и машин. Сб. контрольных работ и курсовых проектов.

Под общ. ред. Н.В.Алехновича. Минск, «Вышейшая школа», 1970. -252с.

 

2. Курсовое проектирование по теории механизмов и машин. Кореняко А.С. и

др. «Вища школа», 1970. -332с.

3.Теория машин и механизмов. Кореняко А.С. и др. «Вища школа», 1976.-126с.

 

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 61; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты