Пухирчаста Сажка

Шкідники

Ковалики

Рисунок 1.

Ковалики (Elateridae): 1 - ковалик темний (Agriotes obscurus L.);2 - ковалик західний (Agriotes ustulatus Schaller); 3 - ковалик смугастий (Agriotes lineatus L.); 3а - пошкодження зерна та сходів пшениці личинками - дротяниками; 4 - ковалик посівний (Agriotes spulator L.); 4а - личинка;5 - ковалик блискучий (Selatosomus aeneus L.); 6 - ковалик широкий (Selatosomus latus F.); 7 - ковалик буроногий (Melanotus brunnipes Germ.);8 - ковалик червоно-бурий (Melanotus fusciceps Gyll.).

Чорниші

Рисунок 2.

Сонечка (Coccinellidae): 1 - сонечко бурякове (Bulaea lichatshovi Hum.); 2 - сонечко люцернове (Subcoccinella vigintiquatuorpunctata L.);2а - кладка яєць, личинки, лялечка і жук у пошкодженому листі люцерни. Шипоноски (Mordellidae): 3 - шипоноска соняшникова (Mordellisnena parvula Gyll.). Пилкоїди (Alleculidae): 4 - пилкоїд дагестанський (Podonta daghestanica Rtt.). Чорниші (Tenebrionidae): 5 - медляк піщаний (Opatrum sabulosum L.);6 - мед ляк степовий (Blaps halophila F.-W.); 7 - медляк широкогрудий (Blaps lethifera Marsh.); 8 - медляк кукурудзяний (pedinus femoralis L.);8а - пошкодження личинкою ростка соняшника.

Розвивається протягом вегетаційного періоду одне покоління. Жуки живуть 2-3 роки. Зимують дорослі комахи в рослинних рештках або в поверхневому шарі ґрунті. На поверхні з’являються в кінці березня - на початку квітня. Живляться спочатку бур’янами, а потім переходять на культурні рослини. Яйця відкладаються в ґрунт на глибину 2-5см кучками по декілька штук. Це відбувається в травні та на початку червня. Одна самка може відкласти до 100 яєць. Личинки розвиваються 35-40 днів, живляться переважно гниючими рослинними рештками, зрідка тонкими корінцями. Заляльковуються вони у ґрунті на глибині 3-6см; фаза лялечки проходить за 6-8 днів. Жуки нового покоління з’являються в липні - серпні. Суттєвої шкоди вони вже не завдають

Хвороби:

Пухирчаста Сажка

Рисунок 3.

1.Ураженна молода рослина; 2.оогоній с антеридіями; 3. Уражена росилина; 4. уражений лист;

Захворювання проявляється протягом вегетації рослин у вигляді галів (здуттів, пухлин) різного розміру і конфігурації на листках, листкових піхвах, стеблах, качанах, волоті та повітряних коренях. Розвиток пухлин починається з утворення світло-зеленої, злегка припухлої плями, яка поступово розростається і перетворюється у великі гали. Вони заповнені спочатку сіро-білою слизовою масою, яка потім перетворюється у теліоспори чорного забарвлення, що поширюються.

Збудником пухирчастої сажки є гриб Ustilago zeae (Beckm.) Unger (син. U. maydis (DC) Corda). Теліоспори гриба у масі темно-оливкові, а поодинокі -- жовто-коричневі, інкрустовані, кулясті. При розриві плівки пухирів теліоспори легко розпорошуються, проростають у краплі води, їх ростки проникають у молоді меристематичні тканини рослини, і починається розвиток та формування нового здуття.

За вегетацію рослин гриб може дати 3-4, а іноді й 5 поколінь, чим пояснюється сильний прояв захворювання перед початком збирання