в) Наступ у лісі

Наступ у лісі є одним з найбільш складних. У лісі погіршуються умови для спостереження, маневру бойової техніки, орієнтування, цілевказівок, коректування вогню, а також управління підрозділами та взаємодії між ними. Від вогню свого і противника виникають завали та пожежі. Разом з тим ліс створює сприятливі умови для маскування, прихованого підходу та раптового нападу на противника, проникненню підрозділів непомітно в глибину оборони противника та нанесення ударів з флангів та тилу.

Обмеженість маневру, труднощі дій підрозділів на суцільному фронті, обмеженість секторів обстрілу та спостереження підвищують значення активних та рішучих самостійних дій відділень, взводів та рот. Бій ведеться з близької відстані. Для досягнення тісної взаємодії між підрозділами родів військ та спеціальних військ механізована (танкова) рота, взводи підсилюються танками (піхотою), гарматами для ведення вогню прямою наводкою, мінометами та саперами.

У лісі з успіхом застосовуються засліплюючи димові завіси, для чого підрозділи повинні мати відповідні засоби.

Наступ у лісі батальйон (рота) веде у напрямках переважно уздовж доріг та просік в поєднанні з обходами та обхватами. Однак слід мати на увазі, що противник теж зосереджує основні зусилля в обороні уздовж доріг та просік.

Тому в умовах, коли противник не має суцільних оборонних позицій або вони не зайняті на окремих ділянках, наступ може бути більш успішним в стороні від доріг. Лісні масиви максимально використовуються для маневру.

Батальйон (рота) може наступати в складі головних сил, в обхідному загоні, а вході розвитку наступу – і в спеціальному загоні. Батальйон, крім цього, висилається для дій як рейдовий або передовий загін. Завдання, організація та дії спеціального, рейдового та передового загонів такі ж, як і у наступі в звичайних умовах.

При організації наступу на противника, що обороняється в лісі, бойові завдання батальйону (роті) ставляться на меншу, ніж у звичайних умовах, глибину. Бойові порядки будуються більш глибокими; в ході наступу положення підрозділів в них змінюється частіше, ніж у звичайних умовах, що викликає необхідність забезпечення відкритих флангів.

У рішенні, крім звичайних питань, командир повинен визначити:

– азимути напрямків наступу для рот першого ешелону (взводів);

– порядок подолання важкопроходимих ділянок, лісових завалів та інших загороджень, порядок гасіння пожеж та напрямок їх обходу;

– порядок знищення противника, який веде вогонь з дерев та який залишився в тилу.

Рішення приймається та бойові завдання ставляться, як правило по карті.

Серед завдань підрозділів другого ешелону (резерву) може бути завдання щодо прочісування лісу та очистки його від противника, який залишився в тилу підрозділів першого ешелону.

Якщо передній край оборони противника проходить поблизу околиці лісу, то наступ починається атакою та захопленням його виступів. Батальйон (рота) здійснює при цьому атаку, як в звичайних умовах. В глибині лісу противник атакується на більш вузькому Фронті та з близької відстані після могутнього вогневого нальоту артилерії. Галявини та вирубки обходяться, тому що на них противник, зазвичай, готує засідки та вогневі мішки.

Танкидіють в лавах механізованих підрозділів, а іноді і позаду них, своїм вогнем знищують живу силу та вогневі засоби противника. В свою чергу механізовані підрозділи знищують протитанкові засоби противника. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) діють за танками, знищуючи цілі противника, які заважають просуванню танків та особового складу. Інженерно-саперні підрозділи самостійно або разом з механізованими підрозділами прокладають проходи в лісових завалах та інших загородженнях і таким чином забезпечують просування підрозділів, що наступають. Іноді для розтягування завалів можуть застосовуватися танки та бойові машини піхоти.

Підчас атаки опорних пунктів, що прикривають перехрестя (вузли) доріг, галявини та інші об'єкти, частина підрозділів обходить їх для нанесення ударів по противнику з флангів та тилу у взаємодії з підрозділами, які наступають з фронту.

В ході наступу в лісі не слід допускати скупчення підрозділів та машин на дорогах, стежках та відкритих ділянках місцевості, тому що вони, як правило, пристріляні артилерією та можуть уражатися авіацією противника.

Підчас бою в лісі необхідна постійна готовність до ведення вогню, швидкого просування вздовж доріг та просік, безперервного ведення спостереження та умілого застосування гранат. Але необхідно пам'ятати, що киданню гранат нерідко заважають гілки дерев та кущів.

Щоб попередити раптовий напад противника, слід вперед та на фланги висилати піших дозорних, вести розвідку та посилити спостереження. Для боротьби з противником, який веде вогонь з дерев, у взводах призначаються снайпери, кулеметники та авто­матники.

Другий ешелон (резерв) батальйону (роти) пересувається в передбойовому порядку та підтягується ближче до першого ешелону.

Командно-спостережні пункти наближаються до підрозділів, а підрозділи технічного та тилового забезпечення батальйону – до бойових порядків рот та розташовуються поблизу доріг, просік, охорона їх посилюється.