Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Необхідність та проблеми регулювання сучасного міжнародного бізнесу




Необхідність регулювання міжнародного бізнесу як специфічної форми міжнародної економічної діяльності одностайно визнається усіма сучасними науковими школами, вченими та практиками. Але в питаннях обґрунтування мети та механізму регулювання окремих його форм, специфіки узгодження економічних інтересів його суб’єктів, засобів уникнення протистояння та конфліктного розвитку подій серед них існують принципові розходження.

В умовах зростаючої глобалізації світогосподарських процесів проблема регулювання міжнародного бізнесу набуває особливої гостроти, а потреба в її розв’язанні стає все більш нагальною. На думку багатьох фахівців теоретичного підґрунтя проблеми регулювання міжнародного бізнесу досі не створено. В економічній літературі існують принаймі три протилежні підходи щодо формування “правил міжнародної економічної гри”, які розрізняються як самим предметом дослідження, так і принципами, нормами, правилами та процедурами регулятивного процесу.

Прихильники концепції міжнародних політичних режимів (Л. Престон, Д. Вінсор, С. Краснер) стверджують, що предмет дослідження (теоретичного пошуку) в галузі регулювання міжнародного бізнесу формується на стику міжнародних економічних відносин, міжнародного економічного права, та міжнародного менеджменту [2, с. 569]. За цією концепцією міжнародний політичний режим складається з принципів, норм, правил та процедур ухвалення рішень, прийнятих для головних учасників у певних сферах міжнародної економічної взаємодії. На думку авторів цієї концепції, саме міжнародний політичний режим створює нормативну та інституційну базу регулювання міжнародного бізнесу, основними суб’єктами якого здебільшого є держави [2, с. 569].

Іншої точки зору на регулювання міжнародного бізнесу дотримуються прихильники “багатомірного підходу”, згідно з яким нехтування такими поняттями як “державна влада”, “державна безпека”, “державні інтереси” в аналізі доцільності та ефективності міжнародного бізнесу є недопустимим. А відтак - визначальну роль має відігравати набір “базових структур влади” – національна безпека, виробництво, фінанси та наука, – який спричиняє розвиток “вторинних структур”, що регулюють окремі сфери міжнародної економічної системи [2, с. 569]. Домінантою у цьому процесі, на думку С.Стрендж, виступає національна система регулювання бізнесу у межах державного кордону країни, а міжнародна система регулювання покликана поєднати, узгодити внутрішні системи регулювання з різними економічними потенціалами, структурами управління та повноваженнями господарських суб’єктів.

Окремий погляд на регулювання міжнародного бізнесу обґрунтовує автор теорії конкурентних переваг М.Портер. У його інтерпретації світова економіка – це сукупність найпотужніших конкурентоспроможних держав, уряди яких є головними суб’єктами міжнародної економічної діяльності, то проводять цілеспрямовану політику на зміцнення своїх конкурентних переваг. Міжнародний регулятивний механізм цієї діяльності постійно розвивається, а досягнення мети регулювання залежить від динаміки конкурентних переваг націй та від дотримання “правил гри” кожним її учасником.

За М.Портером, міжнародна система регулювання бізнесу поділяється на глобальну та регіональну, а за функціональною ознакою – на загальну та специфічну. Остання стосується окремих сфер міжнародної економічної діяльності і, передусім, торгівлі, валютно-фінансової, інвестиційної та комунікаційної, еколого-економічної сфер.

Формування міжнародної системи регулювання бізнесу має передбачати визначення цілей даного процесу та його фундаментальних принципів і організаційних форм. У системі цілей регулювання міжнародного бізнесу виділяють загальні цілі (економічний розвиток, розвиток та підтримка конкурентного середовища міжнародного бізнес, узгодження інтересів окремих країн тощо) і специфічні цілі регулювання (розвиток міжнародної торгівлі, підтримка сталості міжнародної фінансової системи, розвиток інформаційно-комунікаційної сфери міжнародного бізнесу тощо).

Фундаментальні принципи формування міжнародної системи регулювання бізнесу мають забезпечувати як безперебійне функціонування та динамічний розвиток самої системи регулювання, так і досягнення цілей її функціонування. До них відносяться: принцип національного суверенітету країни, принцип рівності і недискримінації окремих країн, принцип ефективності, принцип координації діяльності учасників міжнародного бізнесу.

Організаційними формами процесу регулювання міжнародного бізнесу на різних його рівнях виступають: урядові та приватні інституційні структури, нагляд, вимоги, заборони, обмеження, способи прийняття та ухвалення рішень тощо.

В умовах економічного глобалізму кожна держава вимушена створювати національну систему регулювання міжнародного бізнесу не з позиції всевладного і суверенного верховодія своєї національної економіки, а у якості одного з елементів більш складного та багатоярусного механізму регулювання глобальних світових економічних процесів. Пошуки та створення ефективного механізму регулювання глобального міжнародного бізнесу активно ведуться сьогодні в рамках ООН та у системі її економічних органів і інститутів (МВФ, МБРР, СОТ).

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 87; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты