Маскувальне фарбування техніки та об’єктів. Маскувальне фарбування застосовують з метою:

Маскувальне фарбування застосовують з метою:

- зменшення помітності техніки й споруджень або спотворення їхнього зовнішнього вигляду;

- надання об’єктам маскування кольорів і малюнку навколишньої місцевості;

- підвищення правдоподібності макетів техніки й фальшивих споруджень.

Основними видами маскувального фарбування є

- захисне,

- деформуюче,

- імітуюче фарбування.

Захисне фарбування - однокольорове фарбування, найбільш близьке за кольорами до переважного фону місцевості.

Воно застосовується для фарбування рухливих об’єктів, а також споруджень, розташованих на одноманітній за кольорами фонах місцевості.

Деформуюче фарбування - багатокольорове фарбування плямами різної форми й розмірів, які подібні за кольорами до основних плям фону місцевості.

Таке фарбування застосовується для маскування рухливих об’єктів (техніки й озброєння) під час дій військ на різноманітних за кольорами та яскравості фонах і складаються з основних кольорів і одного-двох контрастних відносно нього додаткових кольорів.

Для літнього, весняного й осіннього деформуючого фарбування застосовується трикольорове фарбування: основні кольори займають близько 50% поверхні об’єкта, а два інших по 25%. Зимове двоколірне фарбування складається з плям білого й темного (коричневого, сірого або зеленого) кольору. Площа білого фарбування займає до 75% поверхні об'єкта.

Поперечні розміри плям не повинні бути менш 0,5 м і не повинні перевищувати 2 м. Плями розташовують несиметрично, так, щоб осі їх становили з контуром об’єкта кути 30—60°.

Плями повинні переходити з однієї поверхні об'єкта на іншу (суміжну), не збігаючись своїми центрами з виступаючими (вхідними) кутами об'єкта, який офарбують. При цьому плями темних кольорів повинні по можливості накладатися на люки, оглядові щілини й інші темні деталі об'єкта.

Імітуюче фарбування - багатобарвне фарбування, що зображує на поверхні, яку фарбують, кольоровий малюнок навколишнього фона або зруйнованого об'єкта. Виконується вона головним чином інженерно-маскувальними підрозділами.

Для маскувального фарбування озброєння, техніки й споруджень у польових умовах застосовують польову фарбувальну станцію (ПОС), що монтується на автомобілі й причепи, а також фарбувальні агрегати, фарбопульти, кисті, валики.

Маскувальне фарбування техніки здійснюють за допомогою ПОС на пунктах маскувального фарбування або вручну силами розрахунків бойових машин у районах розташування підрозділів.

Витрата сил для деформуючого фарбування бойової техніки залежить від її типу й застосовуваних засобів.

За допомогою ПОС можна пофарбувати 10-15 одиниць бойової техніки в годину. Вручну для фарбування однієї бойової машини (танка, БМП, БТР) потрібно:

- при літньому фарбуванні 2,5-5 люд.-год. (с фарборозпилювачем: 0,5-1 люд.-год.);

- при зимовому фарбуванні - 4-7 люд.-год. (с фарборозпилювачем - 0,8-1,5 люд.-год.).

При організації маскувального фарбування спочатку готують поверхню техніки під фарбування, для чого її очищають від бруду й пилу, знежирюють бензином і просушують, закривають промасленим папером або плівкою прибори спостереження, скло, фари, габаритні вогні й бортові номери. Місця, уражені корозією, зачищають металевими щітками й покривають ґрунтовкою.

Потім здійснюють розмітку деформуючих плям, їхнє фарбування, перевіряють якість фарбування й усувають виявлені дефекти.

Інструменти для фарбування поверхні вручну:

а - макловиця; б - кисть махова; в - ручник малий; г - ручник великий; д - кисть флейцова; е - валик ручний

”Застосування інженерних засобів захисту від високоточної зброї з метою захисту бойової техніки.”

Інженерні засоби імітації й несправжніх споруджень призначені для створення несправжніх позицій і районів розташування військ.

До інженерних засобів імітації належать:

- макети озброєння й техніки,

- радіолокаційні кутові відбивачі,

- теплові імітатори й інші засоби.

У місцях розташування макетів і несправжніх споруджень обов’язково імітують ознаки життєдіяльності, характерні для даного об’єкта (сліди колісних і гусеничних машин, артилерійський вогонь, задульні конуси, рух техніки й т.д.).

У хибних районах (на несправжніх позиціях) застосовують:

- макети техніки й озброєння,

- улаштовують несправжні траншеї, ходи сполучення, окопи для знарядь і танків, укриття для техніки, особового складу й несправжні шляхи.

Місця розташування макетів і несправжніх споруджень повинні вибиратися тактично обґрунтовано й з урахуванням характерних особливостей даної місцевості.

Строки обладнання несправжніх об'єктів повинні відповідати строкам устаткування реальних об'єктів.

При імітації замаскованої техніки в окопі зводять несправжній окоп, за допомогою стійок-підпірок, над ним влаштовують маску-перекриття з покриття табельного маскувального комплекту; в окопі на стійках висотою 250 см встановлюють радіолокаційні відбивачі, а з боку аппарели - теплові імітатори.

При імітації замаскованої техніки поза окопом додатково влаштовують найпростіший каркас із жердин (брусів) макета техніки, над яким розгортають маску-перекриття.

В окремих випадках, наприклад при завчасній підготовці оборони, у несправжніх районах і на позиціях можуть улаштовуватися макети із ґрунту або снігу.

Несправжні окопи для бойової техніки, несправжні вкриття для спеціальних і автотранспортних машин, а також несправжні траншеї й ходи повідомлення відривають на глибину 50-60 см з дотриманням необхідних розмірів у плані.

Несправжні ґрунтові шляхи влаштовують зняттям верхнього шару ґрунту автогрейдером, шляхопрокладачем або бульдозером. Полеві шляхи й колонні шляхи імітують багаторазовим проїздом по наміченому маршруту гусеничних і колісних машин.

Для імітації техніки, металевих і залізобетонних об'єктів і інших великих наземних цілей застосовують кутові відбивачі.