Сутність і послідовність здійснення лізингових угод

Організація здійснення лізингових угод — це сукупність заходів та відповідних дій з формування організаційно-економічних та правових відносин суб'єктів лізингової діяльності.

Організація здійснення лізингових угод відбувається у такій послідовності:

• підготовка, обґрунтування та узгодження умов лізингової угоди;

• юридичне оформлення лізингових операцій;

• виконання лізингової угоди;

• дії по завершенні строку договору лізингу.

Протягом підготовчого етапу потенційні суб'єкти лізингової операції виконують комплекс робіт з визначення постачальника (виробника) майна, потрібного лізингоодержувачу, узгодження детальної специфікації об'єкта лізингу, проведення аудиторської перевірки потенційного лізингоодержувача з метою підтвердження достовірності повноти та відповідності законодавству його бухгалтерської звітності.

Лізингоодержувач розробляє бізнес-план, у підсумковому розділі якого наведена комерційна оцінка лізингового проекту та аналіз ризиків. Лізингоодержувач проводить переговори з виробником об'єкта лізингу, під час яких узгоджує технічні характеристики та якість майна, терміни досягнення проектного рівня його продуктивності, терміни поставки, монтажу, пусконалагоджувальних робіт, ціну та умови платежів тощо.

Для отримання майна в лізинг на підготовчому етапі оформляють такі документи;

• заяву до лізингодавця про надання лізингових послуг;

• висновок стосовно платоспроможності клієнта та ефективності лізингової угоди;

• замовлення-наряд, яке лізингодавець надає виробнику (постачальнику) майна;

• заяву лізингової компанії банку чи інвестиційному фонду про надання кредиту для проведення лізингової операції.

Висновки та пропозиції за результатами оцінювання діяльності лізингоодержувача запобігають невиправданому ризику під час здійснення лізингової угоди лізингодавцем.

На початковому етапі підготовки лізингового проекту визначається найдоцільніша для конкретного лізингоодержувача форма лізингу. Після прийняття позитивного рішення щодо надання майна у лізинг починають юридичне оформлення лізингових операцій.

Операції з лізингу оформлюються низкою контрактів, в яких фіксуються зобов'язання та відповідальність усіх суб'єктів, причетних до лізингової угоди.

Лізингова компанія укладає з виробником договір поставки (купівлі-продажу) на замовлене майно і відповідно до нього проводить оплату вартості об'єкта лізингу.

Реалізація продукції виробничо-технічного призначення для подальшого передання її у лізинг згідно з чинним законодавством України здійснюється на підставі договорів поставки. Основні вимоги щодо укладання та використання договорів поставки передбачені Господарським кодексом України. Терміни поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності безперебійного та своєчасного надходження товару до лізингоодержувача.

Отримавши право власності на об'єкт лізингу, лізингова компанія укладає договір лізингу з лізингоодержувачем, за умовами якого до лізингоодержувача переходить виключне право користування об'єктом лізингу на умовах строковості та платності.

Істотними умовами договору лізингу є:

• предмет лізингу (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

• строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

• лізингова плата з урахуванням її індексації;

• інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Термін дії лізингу визначається у договорі лізингу за згодою сторін, який відповідно до чинного законодавства України:

1) Початком строку лізингу вважається момент передачі об'єкта в лізинг, яким є дата підписання суб'єктами «Акта прийому-передавання майна в лізинг».

2) Після підписання акта постачальник передає лізингодавцю рахунки за поставлену продукцію для сплати її повної вартості.

3) Після підписання акта розпочинається дія лізингової угоди і на лізингоодержувача переходять деякі обов'язки і права, а саме:

• лізингодавець звільняється від відповідальності перед лізингоодержувачем за якість і придатність майна, за гарантійні зобов'язання постачальника, за втрати, що виникають у результаті використання майна;

• ризик випадкової втрати, псування, крадіжки майна тощо переходить на лізингоодержувача;

• всі права лізингодавця стосовно постачальника, що дають можливість прямо висувати претензії щодо якості майна, ремонту і його гарантійного обслуговування, переходять до лізингоодержувача.

Відповідно до чинного в Україні законодавства об'єкти лізингу страхуються лізинговою компанією за домовленістю із лізингоодержувачем. Схему документопотоків під час страхування об'єкта лізингу продемонстровано на рис. 10.6.

Рис. 10.6. Схема документопотоків за здійснення лізингової угоди зі страхуванням

Контроль за виконанням умов договору лізингу і договору страхування здійснюють лізингодавець та страхувальник.

У договорі лізингу доцільно передбачити можливі випадки та наслідки поліпшення лізингоодержувачем об'єкта лізингу, здійснені як за згодою, так і без згоди лізингодавця, та правові наслідки такого поліпшення.

Також у договорі лізингу визначаються терміни одержання лізингодавцем інформації щодо технічного стану об'єкта лізингу, форми та способи її отримання, умови надання відповідних відомостей лізингоодержувачем, забезпечення доступу лізингодавця до об'єкта лізингу тощо.

Завершення договору лізингу відповідно до Закону України «Про лізинг» відбувається:

• для оперативного лізингу — поверненням об'єкта лізингу лізингодавцю;

• для договору фінансового лізингу — придбанням об'єкта лізингу лізингоодержувачем у власність.

Лізингоодержувач у разі виконання своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу та з письмової згоди лізингодавця має можливість дострокового викупу об'єкта лізингу. Достроковий викуп оформляється додатковою угодою. Залишкова вартість об'єкта лізингу на момент дострокового викупу визначається згідно з виплатами за всіма складовими лізингового платежу за відсотковою ставкою, яка діє на період дострокового викупу.

У чинному законодавстві України визначено умови повернення об'єкта лізингу в разі банкрутства лізингоодержувача та умови дострокового розірвання договору лізингу.

Усі суперечки між суб'єктами лізингової угоди, за якими сторони не дійшли згоди, розглядаються господарським судом.