КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Алгоритм розрахунку трифазних і однофазних КЗ.У основу алгоритму покладені наступні допущення: 1. Відмова від обліку гойдань і АРВ генераторів. При цьому генератори враховуються постійними ЕРС і опорами; 2. Відмова від обліку насичення магнітних систем елементів мережі. 3. Наближений облік навантажень. Залежно від стадії перехідного процесу, навантаження можна представити або деяким постійним опором або постійною ЕРС за опором. 4. Збереження симетрії системи. Всі елементи мережі (окрім пошкоджених) вважаються симетричними. Трифазне коротке замикання є симетричним, розрахунок виконується на одну фазу. При прийнятих допущеннях всі елементи електричної мережі стають лінійними, тому як математична модель мережі можна використовувати умову рівняння у формі балансу струмів: , (2.1) де yij, yii – власні та взаємні провідності вузлів, елементи матриці вузлових провідностей мережі [y]; j1=yГ1*E1 – струми, що задають, у вузлах мережі. Вектор-стовпець заданих величин j містить n рядків, що відповідають навантажувальним вузлам, нулі ji=0, а в рядках, що відповідають вузлам з генераторами j1=yГ1E1. При трифазному короткому замиканні в одному з вузлів мережі напруга відповідного вузла стає рівним нулю, кількість невідомих та рівнянь (2.1) зменшується на одиницю. Система з ( n -2) лінійних вузлових рівнянь [yk][Uk]=[Ik], (2.2) рішення якої дає значення невідомих напруг у вузлах мережі при короткому замиканні, є математичною моделлю електричної мережі в аварійному режимі при прийнятих допущеннях. Рівняння (2.2), що відповідають коротким замиканням у різних вузлах мережі, виходять з (2.1) викреслюванням рядка та стовпця, що відповідають вузлу з коротким замиканням. При несиметричних КЗ розрахунок виконується методом симетричних складових: 1. Будь-яку несиметричну систему струмів та напруг фаз трифазної гілки можна однозначно представити у виді суми трьох симетричних трифазних систем векторів: прямої, зворотньої та нульової послідовності. 2. При переході від фазних величин [ Iij]F, [ Uij]F до симетричних складовим матриці [Zij]F та [Yij]F симетричних елементів стають діагональними: (2.3) 3. Струми та напруги в схемах прямої, зворотньої та нульової послідовностей порізно підкоряються першому та другому законам Кірхгофа. Основними етапами розрахунку аварійного режиму є: - розрахунок параметрів елементів та складання схем заміщення мережі для струмів прямої, зворотньої та нульової послідовностей, - підготовка файлу вихідних чи даних набір схеми на моделі, - розрахунки струмів КЗ в обсязі, необхідному для перевірки устаткування та вибору релейного захисту. Одним із джерел живлення в розрахунковій схемі є потужна енергосистема. У складі вихідних даних заданий струм короткого замикання на шинах системи. На основі цих параметрів знайдений опір системи , а ЕРС прийнято рівним номінальній напрузі системи. В основу алгоритму покладені наступні припущення: відмовлення від обліку хитань та АРЗ генераторів, відмовлення від обліку насичення магнітних систем елементів мережі; наближений облік навантажень; збереження симетрії системи. Розрахунки аварійних режимів електричної мережі при симетричних та несиметричних коротких замиканнях виконані на ЕОМ із застосуванням програми W_TKZ [3]. Програма складається з головної програми та ряду процедур, що реалізують основні етапи рішення задачі: - розрахунок елементів матриці власних та взаємних провідностей вузлів електричної мережі (процедура PROW); - формування матриці вузлових провідностей електричної мережі блокової структури (процедура FORMY ); - формування вектора струмів, що задають, (процедура FORMW); - рішення лініаризованих вузлових рівнянь методом Гаусса-Жордана c блоковим виключенням невідомих (процедура JORDAN); - розрахунок додаткового опору ∆Z, що залежить від виду несиметрії, та включення його в точку КЗ (процедура KZ_NSM); Вихідні дані симетричних та несиметричних струмів коротких замикань представлені в таблиці 2.3, а результати розрахунку в таблицях 2.4,2.5.
Таблиця 2.3 - Вихідні дані розрахунку трифазних та однофазних КЗ у максимальному режимі
Таблиця 2.4- Результати розрахунку трифазного КЗ у максимальному режимі
У результаті розрахунку трифазного КЗ бачимо, що найбільший струм КЗ буде при КЗ у 8 вузлі і складе 27.917 кА для максимального режиму і 27.845 кА для мінімального режиму.
Таблиця 2.5. – Результати розрахунку однофазного КЗ у максимальному режимі
Продовження таблиці 2.5
Закінчення таблиці 2.5
У результаті розрахунку однофазного КЗ бачимо, що найбільший струм КЗ буде при КЗ у вузлі 8 і дорівнює 27.846 кА для максимального режиму і 27,816 кА для мінімального режиму. Результати розрахунків показують, що при однофазному короткому замиканні у вузлі 8 струми КЗ є припустимими з погляду здатності високовольтних вимикачів, що відключає, на 110 кВ. Для вимикачів даної напруги припустима величина струму однофазного короткого замикання в межах 31.5 кА. Тому заходів щодо обмеження струмів однофазних КЗ не застосовуються.
Таблиця 2.6. - Дослідження впливу режиму нейтралі
Результати розрахунків струмів КЗ, необхідні для розрахунків релейного захисту, зведені в таблицю 2.7.
Таблиця 2.7 – Вихідні дані для розрахунків релейного захисту
2.2Розрахунки релейного захисту У даному розділі розглядаються захисти повітряної лінії і понижуючої підстанції у вузлі №6. Розділ пояснювальної записки містить: вимоги нормативних документів до виконання захистів; вибір захистів; розрахунки захистів відповідно до рекомендацій [4.5.6].
2.2.1Вимоги до виконання захистів Мережі 110 кВ працюють з ефективно заземленими нейтралями. Тому захисти таких мереж виконані як від багатофазних. так і від однофазних КЗ: багатоступінчасті дистанційні захисти з різними характеристиками органів опору і спрямованих струмових захистів нульової послідовності. Далеке резервування здійснюється другою і наступною ступенями цих захистів. а ближнє – установкою двох комплектів захистів. причому другий комплект може мати спрощене виконання з меншим числом ступеней, наприклад з першої і другий. В усіх випадках для ліній 110 кВ і вище додатково повинні встановлюватися струмові ненаправлені відсічення від багатофазних КЗ. На підстанціях передбачаються пристрої резервування при відмовленні вимикачів (ПРВВ). При проектуванні захистів понижуючих трансформаторів підстанції (ПС№6) 110 кВ враховані конкретні умови їхньої роботи. На ПС встановлені два трансформатори. У роботі знаходяться обидва, перебування одного з них у резерві не передбачається. Підстанція має живлення з боку вищої напруги. Трансформатори мають вбудований пристрій регулювання напруги під навантаженням (РПН) з боку вищої напруги. Для понижуючої підстанції 110 кВ рекомендуються [4] наступні захисти: – диференційний струмовий захист; – газові захисти трансформатора і його пристрою РПН; – швидкодіюче струмове відсічення; – максимальні струмові захисти з комбінованим пуском напруги від зовнішніх багатофазних КЗ; – максимальний струмовий захист від перевантаження;
2.2.2Вибір захистів У даному розділі вибираються види захистів для ПС №6, що живлять її двома одноланцюговими ПЛ відповідно до рекомендацій[3,4,5,6,]. Для ПЛ 110 кВ 8-6 (мал. 2.2) вибираються наступні захисти: – диференційний фазний високочастотний захист (ДФЗ): основний швидкодіючий захист від усіх видів ушкоджень на лінії; –струмове відсічення (ТЕ): основний захист від багатофазних КЗ; – багатоступінчастий струмовий спрямований захист нульової послідовності (ТНЗНП): основний і резервний захист від КЗ на землю; Для трансформатора Т1 підстанції №6 вибираються наступні захисти: – диференційний струмовий захист (дифзахист): основний швидкодіючий захист від КЗ між фазами, однофазних КЗ на землю і від замикань витків однієї фази. – газовий захист трансформатора (ГЗ): основний захист трансформатора з масляним заповненням від усіх видів внутрішніх ушкоджень, що супроводжуються виділенням газу. прискореним перетіканням масла з бака в розширник, а також від витоку масла з бака трансформатора. – газовий захист пристрою РПН (ГЗ РПН): те ж, але для бака пристрою РПН. –струмове відсічення (БТО): основний швидкодіючий захист від міжфазних КЗ на стороні вищої напруги. – максимальний струмовий захист на стороні вищої напруги (МСЗ ВН): резервний захист від ушкоджень у трансформаторі і від надструмів при зовнішніх КЗ. – максимальний струмовий захист на стороні нижчої напруги (МСЗ НН): резервний захист від КЗ на шинах нижчої напруги і для резервування відключень КЗ на елементах, приєднаних до цих шин. – захист від перевантаження (П).
2.2.3Розрахунки захистів Розрахунки на вибір релейного захисту виконані для: – струмового відсічення лінії з однобічним живленням; – МСЗ трансформатора; – захист трансформаторів від перевантаження;
2.2.3.1Струмове відсічення лінії з однобічним живленням Максимальні фазні відсічення без витримки часу (відсічення миттєвої дії) за умовами селективності не повинні діяти за межами ліній, що захищаються. при будь-яких видах КЗ і будь-яких режимах роботи системи. Для цього струм спрацьовування зазначених захистів (Iсз) повинний бути відбудований, тобто повинний бути більше розрахункового струму (Iроз) – максимального струму в лінії при КЗ будь-якого виду в її кінці і максимальному режимі роботи системи, а також кидків струмів намагнічування силових трансформаторів, підключених до лінії: Iсз і кнIроз . (2.4) де Кн – коефіцієнт надійності, що враховує погрішність у розрахунку струмів КЗ і погрішність у струмі спрацьовування реле; Iроз-розрахунковий струм у місці встановлення захисту, приймається найбільший з наступних струмів: -надперехідний струм при трифазному КЗ лінії, що наприкінці захищається. у максимальному режимі; - теж, але однофазного КЗ на землю; Інам - сумарний кидок струму намагнічування трансформаторів, встановлених на прийомної підстанції. Зони дії струмового відсічення визначаються при мінімальних струмах у лінії, що мають місце при двофазних К.З. і мінімальному режимі роботи мережі. Опір системи для струмів прямої послідовності в максимальному режимі Хс макс = 2.278Ом. опір системи для струмів нульової послідовності Xoc = 2.290 Ом, опір системи для струмів прямої послідовності в мінімальному режимі Хс хв=2.280 Ом. Кидок струму намагнічування визначається по сумарному струмі трансформаторів ПС: (2.5) З попередніх розрахунків струмів КЗ відомо: Оскільки Хос < Хс макс., то > . Розрахунковим є максимальний струм у лінії при КЗ. на шинах приймальні ПС: (2.6) Зони дії струмового відсічення лінії можна визначити графічним і аналітичним методами. Графічно для визначення максимальної зони дії відсічення (Івідс.макс) обчислюються максимальні струми при трифазному КЗ і мінімальної зони відсічення (Івідс.мін) – мінімальні струми при двофазних КЗ у декількох точках лінії. За обчисленими струмами будуються криві залежності струмів КЗ у лінії від її довжини. По точках перетинання прямої, що відповідає тік спрацьовування відсічення, з цими кривими визначаються зони дії відсічень. Аналітично зони дії відсічення визначаються з умови рівності струму при КЗ на лінії наприкінці зони дії відсічення струму спрацьовування відсічення Максимальна зона дії відсічення при трифазному КЗ у максимальному режимі: (2.7) Мінімальна зона дії відсічення при двофазному К.З. у мінімальному режимі системи: (2.8) Якщо струмове відсічення захищає 15-20 % лінії, то застосування його ефективне. Струмове відсічення може поліпшити характеристику спрацьовування захисту за часом.
|