КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Ринок ф'ючерсних контрактів та його специфіка* Ф'ючерсний контракт - це погоджена угода між: продавцем і покупцем про постачання визначеного товару в узгоджений термін упродовж: певного часу. Протягом терміну дії контракту його ціна залежить від кон'юнктури на певний товар. Покупці виграють при підвищенні цін, оскільки вони можуть отримати товар за нижчою ціною. Продавці виграють від зниження цін, оскільки вони уклали контракт за вищою ціною. Ф’ючерсні контракти виникли на основі форвардних, але мають принципові відмінності (табл.13.1.).
Форвардний контракт – це угода між контрагентами про майбутнє постачання предмета контракту (активу). Умови договору обумовлюються на момент укладання контракту, а його виконання здійснюється відповідно до цих умов в зазначений термін. Ф’ючерсний контракт за змістом близький до форвардного, але має суттєву відмінність. Біржа розробляє стандартні умови для кожного виду активу. Тому ф’ючерсні контракти – ліквідні і для них існує широкий вторинний ринок. Цим ф’ючерсний контракт порівняно з форвардним надає своєму власнику певну перевагу. Ф’ючерсні контракти передбачають поставку практично ще не виготовленого товару в майбутньому в конкретний, порівняно віддалений строк за котирувальною ціною періоду (позиції, строку) поставки (на відміну від форвардної угоди, за якою поставка товару відбувається в майбутньому, але за ціною, що склалася на момент її укладення). До строку виконання угоди в розрахункову (клірингову) палату біржі вноситься невелика сума застави (депозит, маржа). Ф’ючерсні (строкові) угоди укладаються виробниками і споживачами товарів, як правило, з метою страхування від можливих несприятливих для них змін цін на реальному ринку. Тобто з їх допомогою здійснюється торгівля не товаром, а правом на товар. Об'єктом такої торгівлі виступає стандартний біржовий контракт. Тому такі угоди називають ще паперовими або фіктивними. Відповідно до світової практики укладання ф'ючерсного контракту стосовно покупця реального активу зветься "купівлею", а стосовно продавця реального товару - "продажем" ф'ючерсного контракту. * "Купити" ф'ючерсний контракт - це означає взяти на себе зобов'язання прийняти від біржі первинний актив (облігації) і з настанням, терміну виконання контракту здійснити оплату відповідно до ціни та інших умов, встановлених на момент купівлі контракту. * "Продати" ф’ючерсний контракт - означає взяти на себе зобов'язання здійснити постачання або продати біржі первинний актив (акції) у термін виконання ф'ючерсногоконтракту і отримати за нього від біржі відповідні кошти, згідно з ціною продажу цього контракту. Слід зауважити, що продавці і покупці ф'ючерсних контрактів мають у будь-який час до терміну закінчення біржової ''сили" ліквідувати свої зобов'язання шляхом продажу (купівлі) даного контракту, не очікуючи настання терміну дії цього контракту. Наприклад, у січні біржова ціна 1 т. зерна пшениці з доставкою в серпні становить 500 грн. Фермер вважає, що ця ціна забезпечить йому покриття витрат виробництва і вигідний прибуток ("цільова" ціна 490 грн.), але до серпня ця ціна може знизитись і він втратить в ціні. Тому, не маючи в січні реального товару, він вирішує застрахувати себе і продати на біржі контракти в кількості, еквівалентній його можливості поставити зерно борошномельному підприємству, припустімо, в обсязі 300 т. (два контракти). До періоду (строку) поставки, дійсно, ціна на пшеницю впала і становить 470 грн. за 1 т. Фермер знаходить покупця на ринку реального товару (борошномельне підприємство) і продає йому всі 300 т. зерна за цією ціною. Тобто на ринку реального товару фермер продав зерно без прибутку (втратив по 20 грн. на 1 т.). Але одночасно, відкупивши на ф'ючерсному ринку (біржі) за такими ж цінами (по 470 грн.) раніше продані там три біржових контракти, він одержує від розрахункової палати біржі різницю в ціні на раніше продані там контракти (по 30 грн. з розрахунку на 1 т., тобто 500 грн. - 470 грн.) і за рахунок цього перекриває втрату в ціні на ринку реального товару. Отже, загалом (по обох ринках) кінцева ціна реалізації І т зерна пшениці фермером становила: 30 грн. + 470 грн. = 500 грн. Це вище від цільової ціни фермера (490 грн.), тобто використавши хеджування, він вдало застрахував себе від втрат внаслідок зниження фактичної ціни. Клірингова палата стає посередником між покупцем і продавцем і гарантує виконання їхніх зобов'язань. Кліринг — складний і трудомісткий процес, особливо на великих ринках при великих обсягах продажу. На сучасних західних біржах за один день продаються мільйони ф'ючерсних контрактів. Спочатку кліринг здійснювався в розрахунковій палаті. Потім почали створювати клірингові корпорації, які обслуговували одночасно кілька бірж. Клірингова палата порівнює дані з кожної угоди з реєстраційними записами брокерів, "очищує" дані всіх угод, здійснених за день, з метою зведення до мінімуму числа переходу контрактів між брокерами. * Клірингова палата відстежує всі шляхи переміщення фізичних контрактів, які відхиляються за межі узгоджених дат, зменшуючи бухгалтерські розрахунки для брокерів, а також здійснює розрахункові операції за угодами.
|