Порівняльна характеристика ф'ючерсного контракту і опціону

За належністю виділяють два види опціону: продавця і покупця. Перший дає право, але це не обов'язково, його покупцю (власнику) продати, а другий — купити певний ф'ючерсний контракт за відповідною ціною в будь-який час протягом строку дії цього опціону. Продавець опціону одержує відповідну плату, так звану премію, яка визначається в торговому залі біржі залежно від попиту і пропозицій. Найбільше, що може втратити покупець опціону, — премію за нього.

Товарні біржі торгують опціонами на ф'ючерсні контракти для стабілізації і збереження цін на товарному ринку з метою забезпечення гарантій біржових операцій.

Премія (ціна) опціону складається із суми його внутрішньої і тимчасової вартості, на яку впливають нестабільність ситуації, різниця між ціною угоди і основною ціною, відрізок часу до закінчення строку опціону.

* Внутрішня ціна — це різниця між: ринковою ціною продукції і ціною угоди на опціон.

Опціон покупця має внутрішню вартість, якщо ціна угоди на нього нижча від ціни ф'ючерсного контракту, а опціон продавця — якщо перша перевищує другу.

Опціон покупця дає право його власнику придбати ф'ючерсний контракт за фіксованою ціною (ціною зіткнення). Покупець сподівається на зростання цін на ф'ючерсному ринку, що дасть можливість відшкодувати йому премію, заплачену за опціон.

Опціон продавця дає можливість продати ф'ючерсний контракт за фіксованою ціною (ціною зіткнення). Той, хто купив такий опціон, передбачає, що ціни на ф'ючерсному ринку знизяться до такого рівня, що перекриють премію за опціон. Біржові посередники займаються продажем опціонів заради одержання премії опціону. Опціонні угоди, крім зниження ризику на біржовому ринку, мають також інші цілі:

§ одержання вигоди внаслідок недооцінки чи переоцінки одного опціону відносно другого при поточній кон'юнктурі ринку;

§ здійснення операцій по хеджуванню;

§ підвищення прибутку з вкладених коштів.

Спекуляція на біржових торгах.