Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Предмет, основні цілі, функції, методи політичної економії.




Тема 1. Предмет і метод політичної економії

План

1. Предмет, основні цілі, функції, методи політичної економії.

2. Економічні відносини і економічна система.

3. Зародження економічної теорії та основні етапи її розвитку.

4. Економічні закони, категорії і принципи.

 

Предмет, основні цілі, функції, методи політичної економії.

 

У перекладі з грецької слово «економіка»означає мистецтво ведення домашнього господарства. Вперше цей термін ввів Ксенофонт (IV –III ст. до н.е.), який започаткував нову на той час економічну науку в творах «Економіка» та «Про доходи».

Економіка як народне господарство має дві сторони вираження: по-перше, як матеріально-натуральне наповнення, по-друге як сукупність виробничих відносин, що пов’язують процесс виробництва, розподілу, обміну та споживання суспільного продукту як фази постійного відтворення економіки.

Матеріально - натуральне наповнення економіки виявляється в продуктивних силах, виробничих ресурсах суспільства, що відображають систему відносин «людина-природа». До них належать передусім робоча сила як здібність людини творити в матеріальній і духовній сферах. Особливо важливими її проявами є підприємницькі здібності. Робоча сила втілюється у трудових ресурсах. Це особистий фактор виробництва.

Другою складовою продуктивних сил є уречевлений фактор виробництва, тобто засоби виробництваякі людина використовує в процесі праці, спрямованої на забезпечення своїх матеріальних та духовних потреб.

 

Економічна теорія – це суспільна наука, яка вивчає закони розвитку

економічних систем, діяльність економічних

суб’єктів, спрямовану на ефективне

господарювання в умовах обмежених ресурсів, з

метою задоволення своїх безмежних потреб, що

породжує конкуренцію за їх використання.

 

Ті, що в процесі праці переробляються чи обробляються (сировина)
Дані природою
Трудові ресурси  
Здібність і спроможність людини працювати
Робоча сила як особистий фактор виробництва
Відносини Людина - виробництво
Відносини Людина - природа
АСУ, ЕОМ, комп’ютери
Технологічні процеси та енергопостачання
Машини, устаткування, інструменти
Засоби праці
Предмети праці
Засоби виробництва як уречевлений фактор

Термін « політична економія» ввів француз Антуан Монкретьєн у «Трактаті політичної економії» , який побачив світ у 1615 р.

Політекономія – це система наукових знань, яка дає цілісне уявлення

про закони та суттєві зв’язки в реальній економічній

діяльності.

Існує багато сучасних визначень поняття «економічна наука», які визначають її як науку:

 

1. Про умови та форми, за яких відбуваються виробництво та обмін і відповідний розподіл продуктів між людьми, про шляхи роз’язання проблеми організації споживання і виробництва;

2.Вона вивчає проблеми використання обмежених виробничих факторів (землі, праці, устаткування, технічних знань), а також фінансових ресурсів для виробництва та розподілу продуктів між членами суспільства;

3.Вона з’ясовує закономірності руху цін, грошей, норми процента, капіталу і прибутку для вироблення державою відповідної політики впливу на економічне життя.

Наведені точки зору відображають тільки певну сторону економіки і кожна з них окремо не охоплює повністю її систему. Однак усі вони підкреслюють тісний зв’язок економіки з виробництвом та ринком.

 

Об’єктом для вивчення всіх економічних наук є економіка в цілому, якщо об’єкт вивчення для них є спільним, то предмет вивчення є різним.

 

Методологічною основою системи економічних наук є економічна теорія.

Об’єкт економічної теорії є економіка в цілому (на мікро , макро, мезо і глобальному рівнях) . Мікрорівень економіки починається з сім’ї, фірма (підприємство) є його основною ланкою. Мезорівень – галузевий рівень. Макрорівень охоплює господарство цілої країни, а мегаекономіка- міждержавні економічні об’єднання та всесвітнє господарство.

 

       
 
 
   

 

 


Основні цілі економічної теорії

 

 
 

 

 
 

 

 


Метод аналізу (мисленне розчленування явища, яке досліджується на окремі сторони і елементи та вивчення кожного окремо)
Метод дедукції(хід дослідження від загального явища до його окремих сторін)
Метод індукції(виведення економічних закономірностей із фактів реального життя на основі сходження від окремих сторін загального явища)
Методи економічної теорії

                 
   
Методи синтезу(відтворення цілісного явища із його окремих сторін і елементів)
 
   
Логічний метод(абстрактні умови розвитку)
 
 
Історичний метод(конкретні умови розвитку)
   
Метод маржинального,або граничного аналізу(широко застосовується мікроекономічною теорією і ґрунтується на використанні граничних величин граничної ціни, капіталомісткості продукту , граничних витрат підприємства)
 
   
Метод економічного моделювання(формалізований опис економічного явища, який абстрактно відтворює його реальну картину, що дозволяє виявити основні закономірності і рису об’єкту пізнання)
 

 

 


Економічні відносини- це стосунки між людьми з приводу виробництва,

розподілу, обміну і споживання життєвих

благ(продуктів виробництва).

 

Система економічних відносин визначає економічну структуру суспільства.

 

 

Маркетинг
Розподіл
Конкретно - економічні
Трудові відносини
Власність
Соціально-економічні
Відносини «людина – виробництво»
Відносини «людина – людина»
Організаційно - економічні
Економічні відносини

           
   
     
 
 
 

 

 


В економічній системі продуктивні сили визначають рівень розвитку матеріальних і особистих передумов виробництва, соціально - економічні відносини - форму привласнення засобів виробництва і створених благ, організаційно - економічні відносини рівень поділу і кооперації праці, організації і технології виробництва, економічний механізм регулювання - впорядкованність системи і доцільну взаємодію її елементів.

Розглядаючи предмет економіки, П.Самуельсон і Р. Нордхаус наголошують на тому, що люди вибирають спосіб використання обмежених виробничих ресурсів для вироблення різних продуктів та розподілу їх між членами суспільства. Якщо виходити з прагматичної спрямованості цього процесу, то такий підхід цілком виправданий.

До загальних організаційно - економічних відносин належать форми і методи господарювання, характерні для всіх галузей економіки і виражають систему відносин «людина - виробництво».

Соціально - економічні відносини зумовлюють систему зв’язків «людина- людина».

Економічна система- сукупністьусіх видів діяльності людей у процесі їх взаємодії стосовно виробництва, розподілу, обміну і споживання життєвих благ(продукту) і регулювання економічної (державної) діяльності.

 

       
   
 
 

 

 



Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 67; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты