КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Предмет вивчення науки про міжнародні фінансиТема 1 Система міжнародних фінансів
Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси Де існують товар і гроші, там існують фінанси. Фінанси – це економічні відносини, які пов’язані з формуванням, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів з метою виконання функцій і завдань держави та забезпечення умов розширеного відтворення. Предметом вивчення фінансів як наукової дисципліни є питання розподілу обмежених грошових коштів у часі та в умовах невизначеності. Фінанси базуються на трьох аналітичних «стовпах»: 1) оптимізація використання грошових коштів з урахуванням фактора часу; 2) оцінювання вартості активів; 3) управління ризиком, що включає і портфельну теорію. Зарубіжна фінансова наука трактує фінанси взагалі досить широко, не обмежуючись конкретними чіткими рамками: де існують товар і гроші, там є й фінанси. У наукових дослідженнях зарубіжних авторів фінанси постають як категорія економічного життя, що випливає з об'єктивних процесів у економіці і є невід'ємною частиною ринкової економіки. Фінанси залежно від масштабу їх функціонування і від природи суб’єктів можна поділити (з певним ступенем умовності) на національно-державні та міжнародні, які разом складають світові фінанси. Національно-державні фінанси – це фінанси, які: не виходять за межі території однієї держави; не залучають іноземних суб’єктів; здійснюються на основі національного законодавства; мають виключно внутрішньонаціональний характер, який проявляється у: внутрішніх міжбанківських переказах, розрахунках між підприємствами-резидентами; внутрішньодержавні кредити тощо. За визначенням Дж. Менвіла Херріса, міжнародні фінанси – це економічна сукупність часу і невизначеності відносно рішень, які стосуються кількох різних країн з урахуванням того, що кожна суверенна держава має свою власну валюту, свої закони бізнесу і свої політичні системи. Міжнародні фінанси включають міждержавні і транснаціональні кредитно-фінансові відносини і характеризуються участю в них іноземного елементу. Причому міжнародні фінанси не можна розглядати як наслідок відносин у цій сфері абстрактних держав як монолітних блоків. Це співробітництво з метою раціональної розстановки внутрішніх сил для вироблення раціональних зовнішньоекономічних і політичних рішень. Таким чином, фінансові відносини реалізуються у двох діалектичних формах: національно-державній і міжнародній. І хоча об'єктивно національно-державна виступає як первинна щодо міжнародної, все ж міжнародна форма може розглядатися як більш висока, досконала та краще системно структурована. Об'єктивною основою становлення і розвитку міжнародних фінансів виступають закономірності міжнародного кругообігу функціонуючого капіталу, на одному полюсі якого виникають тимчасово вільні кошти, на іншому – постійно з'являється попит на них. З одного боку, невідворотно «старіючий» з демографічного погляду розвинутий світ постійно шукає вигідні сфери вкладання заощаджень і намагається максимально диверсифікувати їх. З іншого боку, країни з усіх куточків земної кулі, традиційно зараховані до категорії «ринків, які формуються», об'єднує характерна риса – вони гостро страждають від нестачі притоку довгострокових інвестицій. І саме сфера міжнародних фінансів дає змогу і розвинутим країнам і тим, що розвиваються, а також постсоціалістичним задовольнити тією чи іншою мірою свої нагальні потреби. Міжнародні фінанси вивчаються в різних аспектах: Ø як економічна категорія – це фонди фінансових ресурсів, які утворилися на основі розвитку міжнародних економічних (ринкових) відносин і використовуються для забезпечення безперервності й рентабельності суспільного відтворення на світовому рівні та задоволення спільних потреб, які мають міжнародне значення. Ø з інституційного погляду – сукупність банків, валютних та фондових бірж, міжнародних фінансових інституцій, регіональних фінансово-кредитних установ, міжнародних та регіональних економічних організацій і об’єднань, через які здійснюється рух світових фінансових потоків; Ø як економічні відносини – це відносини у грошовій формі, що виникають у процесі перерозподілу національних продуктів під час руху товарів, послуг і капіталів на світовому ринку; включають міждержавні й транснаціональні кредитно-фінансові відносини і характеризуються участю в них іноземного елементу; Ø як економічний важіль – застосування різноманітних економічних засобів для досягнення максимального прибутку суб’єкта господарювання або зростання загальної вартості капіталу, що був вкладений у міжнародний бізнес. Особливості міжнародних фінансів як економічних відносин полягають у їх відносній відокремленості від відносин розвитку виробництва та руху капіталу (відгалуження частини коштів у національній валюті на внутрішньому ринку інших держав і світових господарських ринках. Ці кошти втрачають взаємозв’язок із національною економікою і підпорядковуються правилам міжнародних фінансів). Дисципліна «Міжнародні фінанси» вивчає: 1) потоки грошових коштів і пов’язані з ними відносини у сфері міжнародної економіки; 2) види і форми, яких набуває міжнародний перелив капіталів; 3) зміни спрямованості та інфраструктуру міжнародних валютно-фінансових потоків. У сфері міжнародних фінансів крім національних суб'єктів – держави, підприємств, громадян – виділяються наднаціональні суб'єкти – міжнародні організації і міжнародні фінансові інститути. На основі такого умовного поділу деякі вітчизняні автори дають досить звужене трактування міжнародних фінансів, вважаючи, що вони відображають тільки діяльність міжнародних організацій і фінансових інститутів. Насправді ж міжнародні фінанси сьогодні є досить розгалуженою структурою з множинністю державних, приватних і власне міжнародних елементів, через які здійснюється координація і регулювання міжнародних фінансових зв'язків. Суб'єктами міжнародних фінансів виступають приватні юридичні особи, які беруть участь у кредитно-фінансових операціях: наданні банками кредитних ресурсів, одержанні кредитів, в операціях на міжнародних валютних ринках та ринках цінних паперів тощо. Співробітництво тієї чи іншої країни з міжнародними кредитно-фінансовими структурами здійснюється через міжнародні організації універсального характеру системи ООН; міжнародні кредитно-фінансові інститути, такі як Міжнародний валютний фонд (МВФ) та група Світового банку (СБ); міжнародні організації регіонального характеру – регіональні банки розвитку та ін. Найхарактернішою рисою міжнародних фінансів є те, що вони призначені ефективно обслуговувати міждержавний рух товарів та послуг і перерозподіл грошового капіталу між конкуруючими агентами світового ринку. Вони своєчасно подають сигнали про стан світової фінансової кон'юнктури, які служать певними орієнтирами для прийняття своєчасних адекватних рішень суб'єктами міжнародних фінансів. Рух міжнародних фінансів здійснюється такими основними каналами: Ø валютні операції; Ø валютно-кредитне і розрахункове обслуговування купівлі-продажу товарів (включаючи особливий товар – золото); Ø операції з цінними паперами і різними фінансовими інструментами; Ø зарубіжні інвестиції в основний і оборотний капітал; Ø перерозподіл частки національного доходу через бюджет у формі допомоги бідним країнам та внесків держав до міжнародних організацій та ін. Таким чином, визначаючи міжнародні фінанси як економічну категорію, можна стверджувати, що це фонди фінансових ресурсів, які утворилися на основі розвитку міжнародних економічних (ринкових) відносин і використовуються для забезпечення безперервності і рентабельності суспільного відтворення на світовому рівні та задоволення спільних потреб, які мають міжнародне значення. З інституціонального погляду – це сукупність банків, валютних та фондових бірж, міжнародних фінансових інститутів, регіональних фінансово-кредитних установ, міжнародних та регіональних економічних організацій і об'єднань, через які здійснюється рух світових фінансових потоків.
|