Конкурентний рух

Термін "конкурентний рух" означає сукупність форм конкурентних дій, які направлені на реорганізацію конкурентної системи. Конкурентним рухам загалом не притаманний високий ступінь інституціоналізації - вони виникають в процесі стихійного конкурентного процесу, який базується па специфічних чи широко поширених причинах для незадоволення споживачів.

Представник американської класичної школи, автор поняття "конкурентний рух", Д.Девідсоп у праці "Конкурентна поведінка" визначає його як "сукупність конкурентних дій, націлених на підтримку конкурентних змін або підтримку опору конкурентним змінам у певному конкурентному середовищі".

Іншу інтерпретацію конкурентного руху подає французький економіст І.Гільде: "Конкурентний рух є особливим типом конкурентної боротьби, це конкурентна конфліктна дія, за допомогою якої споживачі і виробники протилежних конкурентних систем протистоять один одному в конкурентній боротьбі за контроль над споживчими орієнтаціями їх виробництв. Конкурентний рух має два виміри: конкурентний конфлікт з супротивником і проект споживчої конкурентної орієнтації". Конкурентні рухи він називає історичними суб'єктами конкурентної дії і пропонує образ конкуренції як системи конкурентних дій, в якій об'єктом вивчення стають конкурентні рухи.

Конкурентний рух визначають також як масову колективну конкурентну Дію однієї або декількох груп споживачів, пов'язану з забезпеченням групових чи загальних економічних інтересів споживачів, задоволенням їх як матеріальних, так і культурних інтересів, і направлених на конкурентні зміни або опір їм у конкурентній конфліктній протидії з іншими конкурентними групами.

Конкурентні рухи є особливим різновидом конкурентних процесів. їх розглядають як сукупність економічних зусиль, конкурентних дій, направлених па підтримку конкурентних змін чи проти них.

Зазвичай, конкурентні рухи в процесі свого розвитку проходять чотири однакові стадії: конкурентне занепокоєння, конкурентні зворушення, конкурентна формалізація, конкурентна інституціоналізація.

Важливою є проблема особистісної сприйнятливості до конкурентних рухів. У стабільному, високо інтегрованому конкурентному економічному суспільстві з незначною конкурентною напругою, слабким ступенем економічного відчуження між групами споживачів дуже рідко виникають конкурентні рухи, та й небагато споживачів цікавляться ними. Але в дезорганізованій економічній системі найбільш схильними до соціальних рухів є маргінальні споживачі, які ізольовані від світової економічної системи.

Конкурентні рухи виступають одним із способів зміни економічної системи держави.