КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Сутність і види організаційних структур у інноваційній діяльності
Особливу роль в інноваційному менеджменті відіграють організаційні структури НДДКР.
Організаційна структура НДДКР – це сукупність наукових, конструкторських, проектних, технологічних та інформаційних підрозділів (лабораторій, відділів, секторів, груп), які здійснюють основну творчу діяльність, спрямовану на створення інтелектуального продукту – інновацій, а також виробничих, допоміжних і управлінських підрозділів, які забезпечують виконання планів НДДКР та реалізацію створених інновацій.
Головними в організаційній структурі НДДКР є:
- науково-дослідні (технічні) центри (НТЦ) фірми;
- лабораторії виробничих відділень.
Види організаційних структур НДДКР:
- структура, організована за галузями науки (сферами знань) і техніки – функціональна структура;
- структура, організована за продуктовою чи технологічною ознаками (тематичний вид структури);
- структура, організована за проектами (проектна);
- структура, організована за стадіями НДДКР (фазна);
- комбінована структура (системно-компонентна, матрична).
Типи організаційних структур у інноваційній діяльності,
їх характеристика
Починаючи з 50-х років виникли і набули розвитку нові інтегровані організаційні структури, які забезпечують розвиток інноваційних процесів: технопарки, технополіси, регіональні науково-промислові комплекси, інноваційні центри – інкубатори, консультативні фірми, венчурні фірми.
Їх характеристика наведена у таблиці.
Важливою формою інноваційного менеджменту є залучення до винахідницької діяльності усіх працівників підприємства, а також молоді, проведення різних конкурсів і заходів з стимулювання винахідницької діяльності.
В Японії на підприємствах на основі виробничих бригад створюються “кола якості”, які цілеспрямовано займаються винахідницькою діяльністю з метою підвищення якості продукції та зниження виробничих витрат.
У Німеччині для організації творчості молоді через конкурсну діяльність створено фонд “Молодь досліджує”. У Японії, починаючи з 1974 р. Створена широка мережа клубів винахідників для дітей. Для них проводяться конкурси і нагородження “Призом імператора”, “Призом прем’єр-міністра” і т. ін.
На сьогодні в Україні найближчим часом перспективні такі організаційні форми: науково-технічні центри, бізнес-інкубатори, консалтингові фірми, спеціалізовані підрозділи фірм (творчі бригади, проектні групи тощо), венчурні фірми, тимчасові науково-технічні колективи, організація творчості молоді.
В ОДАХП здійснюються консалтингові послуги науковим організаціям і промисловим підприємствам, а також використовується така форма проведення науково-дослідних робіт як “Тимчасові науково-технічні колективи”. В цьому році в Академії передбачається утворити інкубатор малого бізнесу.
Таблиця
| Вид організації | Стисла характеристика |
| 1. Технопарк | Територіальний комплекс самостійних організацій з повним науково-виробничим циклом створення новацій (НДІ, ВНЗ, підприємства). У СРСР – були академмістечки |
| 2. Технополіс | Те ж саме, що і технопарки, але розташовується в межах конкретного населеного пункту, розвиток якого забезпечується через технополіс. |
| 3. Регіональні науково-промислові комплекси, науково-технічні центри | Проводять фундаментальні і прикладні дослідження в різних сферах з експериментальною перевіркою й оформленням патентів, винаходів, методів і ноу-хау |
| 4. Бізнес-інкубатори | Організації, що забезпечують сприятливі умови для ефективної діяльності новоутворених малих інноваційних фірм. До цих умов відноситься: оренда приміщень, прокат наукового і технологічного устаткування на певний період, консультації, фінансові послуги, експертиза інноваційних проектів, інформаційне та рекламне забезпечення; тривалість перебування новоутвореної фірми в інкубаторі – до 3 років; в Україні бізнес-інкубатори створені при деяких ВНЗ |
| 5. Спеціалізовані підроз-діли фірм (творчі брига-ди, проектні групи тощо) | Створюються на великих підприємствах, фірмах, що випускають наукоємку продукцію. Визначають інноваційну стратегію та здійснюють менеджмент інноваційних проектів |
| 6. Венчурні фірми (ризикові) | Це малі фірми, які створюються під конкретну ідею, характеризуються вузькою спеціалізацією наукових пошуків, високим рівнем мотивації, надзвичайною інноваційною активністю і значним ризиком, скороченим до мінімуму циклом “наука-виробництво”; утворюються групою досвідчених однодумців – учених, інженерів, спеціалістів, винахідників; “батьками” більш як 60% великих нововведень ХХ ст. є венчурні фірми |
| 7. Консультативні й ана-літичні фірми (консал-тингові фірми) – “фабрики думок” | Здійснюють консультації з таких напрямків: стратегічний розвиток фірми-клієнта, розробка альтернативних рішень інноваційних проблем, обґрунтування оптимального варіанту розвитку фірми, формування організаційних інноваційних структур, планування, організація дослідження ринку, проведення досліджень, експериментів, тестувань тощо |
| 8. Стратегічні альянси: консорціуми, спільні під-приємства, кейрецу тощо | Різні форми міжнародної науково-технічної кооперації фірм, які створюються з метою спільного проведення НДДКР, взаємного обміну виробничим досвідом, розподілу ризику під час проведення НДДКР |
| 9. Тимчасові науково-технічні колективи | Створюються з метою розробки конкретної науково-практичної проблеми за певний період; приклад, ВТК (временный творческий коллектив), які існують на кафедрі менеджменту підприємств останні 10 років |
Кейрецу – об’єднання фірм у стійкі промислово-фінансові групи у Японії;
- це конгломерати, які також включають банк, торгівельні підприємства (багатогалузевий концерн).
Питання для обговорення
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 155; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |