ОСНОВНІ МЕТОДИ ВИХОВАННЯ У ВНЗ

ТЕМА 2

План лекції:

1. Поняття про метод виховання. Класифікація методів виховання.

2. Характеристика методів формування свідомості особистості.

3. Характеристика методів формування досвіду поведінки.

4. Характеристика методів стимулювання діяльності і поведінки.

5. Методи самовиховання (самопізнання, самоусвідомлення, саморегуляція).

6. Методи впливу на підсвідомість вихованця (педагогічно доцільна самопрезентація викладача).

7. Оптимальний вибір методів виховання.

Рекомендована література:

1. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. - К.: Вища школа,

2. 1997. – С. 104 - 288.

3. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: «Академвидав», 2006. – С.291 - 299.

4. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: «Академвидав», 2007. – С. 330 - 355.

5. Організація, зміст, форми та методи виховної роботи серед студентів коллективами кафедр вищого навчального закладу освіти: Методичні рекомендації / Укл.:В.Д.Базилевич, М.І.Поночовний, H.I. Косарева. -К.: ІЗМН. - 1997. – 28 с.

6. Бандурка О.М., Тюріна В.О., Федоренко О.І. Основи психології і педагогіки:

7. Підручник. – Харків: Вид-во нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – С.190 - 199.

8. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студентов пед. вузов: В 2 кн.– М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – Кн. 2. – С. 93 - 136.

9. Педагогіка. Навчальний посібник / В.М.Газузяк, М.І.Сметанський, В.І.Шахов. - Вінниця: РВВВАТ “Віноблдрукарня”. - 2001. – 200 с.

1. Поняття про метод виховання. Класифікації методів виховання.

Реалізація мети й завдань виховання у ВНЗ значною мірою залежить від доцільності, виваженості методів виховання як педагогічного інструмента взаємодії зі студентами.

Метод - шлях досягнення мети.

Стосовно студентської практики методи виховання - конкретні шляхи впливу на свідомість, почуття, волю, поведінку школярів з метою розв'язання педагогічних завдань у процесі спільної діяльності науково-педагогічних працівників і студентів.

Проблема вибору методів виховання надзвичайно складна. Не існує універсального чи універсальних методів виховання. Але їх удосконалення - необхідна умова будь-якого процесу виховання, і кожен науково-педагогічний працівник, у міру своїх сил і можливостей, вносить у розроблення загальних методів свої доповнення і зміни, що відповідають конкретним умовам виховного процесу. Такі часткові удосконалення методів називають прийомами виховання.

Прийом виховання - частина загального методу, окрема дія (вплив), конкретне поліпшення.

У педагогіці не існує єдиного визначення поняття "метод виховання". Відомі науковці, педагоги (В. О. Сухомлинсь-кий, Ю. К. Бабанський, Е. Ш. Натанзон, С. Г. Карпенчук та ін.) окреслюють різні особливості використання цього інструмента виховання.

Оскільки мета виховання може бути загальною й частковою, методи є оптимальними підходами до її здійснення. Метод виховання не існує ізольовано, а впливає на особистість разом з іншими методами, що відображає цілісність і системність процесу виховання.

А. С. Макаренко підкреслював, що не можна розглядати "ніякий засіб з погляду корисності або шкідливості, якщо його брати відокремлено від усієї системи засобів, і, нареиггі, ніяка система засобів не може бути рекомендована як система постійна".

Отже, метод (чи методи) виховання вихователь виводить у процесі усвідомлення суті мети, багатовимірносгі людини, суперечливого характеру її взаємовідносин із навколишнім світом.

Зміст методів виховання у ВНЗ визначають через:

o безпосередній вплив вихователя на вихованця;

o створення спеціальних умов, ситуацій, обставин, які спонукають вихованця змінити власне ставлення, визначити свою позицію, здійснити вчинок;

o суспільну думку референтної групи, яка є особистісно значущою для вихованця;

o суспільну діяльність вихователя з вихованцем, спілкування, гру;

o процеси навчання, самоосвіти та передачі інформації, соціального досвіду в сім'ї, у процесі дружнього й професійного спілкування;

o засвоєння народних традицій, фольклорної творчості, читання художньої літератури тощо.

Пошук оптимальних шляхів впливу на особистість завжди був актуальним для психолого-педагогічної науки, існували й існують різні підходи до класифікації методів виховання.

Зокрема, для М. І. Болдирєва, М. К Гончарова це переконання, вправляння, заохочення і покарання; для Т.О. Ільїної, І.Т. Огороднікова - переконання, організація діяльності, стимулювання поведінки; для М. Д. Ярмаченка -пояснювально-репродуктивний метод, проблемло-ситуаційю методи, привчання і вправляння, стимулювання, гальмування, керівництво самовихованням; для Г. Щукіна - методи формування суспільної свідомості, поведінки, стимулювання діяльності та самовиховання.