Вплив виробничого навчання й досвіду на рівень витрат

На відносний рівень витрат, тобто собівартість продукції, суттєво впливають чинники досвіду й виробничого навчання. Внаслідок вивчення залежності витрат від досвіду був сформульований «Закон навчання у виробництві» (30-ті роки минулого століття). Згідно з ним витрати певних факторів на одиницю продукції зменшуються із зростанням кількості її виробництва. Цей ефект пояснюється впливом тренування і досвіду працівників на зниження витрат. А тренування й набуття досвіду є наслідком повторювання операцій, яке зростає із збільшенням кількості виробів. Найбільший ефект від чинника виробничого навчання реалізується через фактор праці. Але й витрати матеріалів теж знижуються внаслідок надбання робітниками досвіду: зменшуються відходи, брак, витрати енергії та ін.

Зазначена закономірність виражається так званими кривими навчання. Вперше вона була емпірично опрацьована з відповідною графічною інтерпретацією на матеріалах зарубіжного, а згодом і вітчизняного літакобудування.

Найпоширеніша версія теорії кривих навчання стверджує, що при кожному подвоєнні кількості виробів з початку їх виготовлення (освоєння виробництва) витрати на одиницю продукції знижуються на одну й ту саму відносну величину. В літературі її називають нормою навчання. Норма навчання, позначимо її сим­волом а, коливається в певних межах для різних виробництв. Во­на вища на монтажних і складальних роботах із суттєвою часткою ручної праці й менша на обробних машинних операціях. Приблизний діапазон її коливання 0,1—0,25. Приклад кривої навчання показано на рис. 2.8.

Закономірності кривих навчання властиві передусім для виготовлення складних виробів у дрібносерійному виробництві (літакобудування, ракетобудування, важке машинобудування, кораблебудування і т. п.). Із збільшенням серій виробів ефект навчання різко знижується і практично не враховується при плануванні та в ціновій політиці. В масовому виробництві ця теорія не актуальна (а → 0). У виробництвах з високою часткою прямих матеріальних витрат і комплектувальних виробів криві навчання слід застосовувати до вартості обробки.

Вміле використання закономірностей виробничого навчання сприяє підтримці перспективної конкурентоспроможності продукції у відповідних галузях промисловості. Знаючи, що подвоєння виробництва знижує відносні витрати на певний відсоток (норму навчання), можна вести відповідну цінову політику згідно з кон'юнктурою ринку.

Слід зазначити, що закономірності кривих навчання стосуються не лише виробничих процесів, а певною мірою поширюються на інші бізнес-функції ланцюга цінностей. Це стосується передусім таких функцій, як маркетинг, збут, обслуговування виробів. Зростання кількості виготовленої продукції і повторення операцій за такими функціями теж економить ресурси і знижує витрати.

Коротко розглянемо аналітичний аспект кривих навчання. Якщо а — норма навчання, що характеризує відносний ефект від виробничого тренування і досвіду, то величину назвемо коефіцієнтом зниження витрат. Тоді витрати на одиницю продукції за послідовністю її виготовлення можна виразити так:

1-й виріб , 2-й виріб - , 4-й виріб - , 8-й виріб - і т.д., тобто:

де - витрати на одиницю виробу і;

m – число подвоєнь кількості виробів з початку їх виробництва.

Кількість виробів, виготовлених з початку їх виробництва можна виразити числом подвоєнь, а саме:

Прологарифмувавши цю ступеневу функцію за основою логарифму 2, одержимо:

Звідси:

А витрати на одиницю і-го виробу з моменту освоєння можна представити у вигляді:

Оскільки, як відомо , то:

,

Отже:

Позначимо покажчик степеня символом b, враховуючи, що логарифм числа, меншого за 1, є числом від’ємним, тобто:

Тоді остаточна формула для прогнозного обчислення собівартості виробів згідно з теорією кривих навчання матиме вигляд:

Між величинами а і b існує певна залежність. Оскільки , а , то звідси, знаючи а за результатами емпіричних досліджень, можна визначити b.

При цьому треба враховувати, що закономірності кривої навчання поширюються лише на вартість обробки (пряма зарплата робітників, інші прямі операційні та загально виробничі витрати).

Крім того, треба мати на увазі, що обчислення цитрат згідно із викладеною методикою є досить приблизним. Його точність суттєво залежить від рівня конструкторської та технологічної підготовки виробництва нових складних виробів, підготовки кадрів виробничників та обґрунтованості показника норми навчання за статистичними даними.