КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Напрямки роботи Служби безпеки України
| Напрямки роботи СБУ | Характеристика напрямків роботи СБУ |
| Розвідка та контррозвідка | Розвідка й контррозвідка є найважливішими напрямами СБУ. Полягає у виявленні, запобіганні, припиненні розвідувальної та іншої діяльності спеціальних служб і організацій іноземних держав, а також окремих осіб, спрямованої на заподіяння шкоди безпеці України. Позиція СБУ ґрунтується на засадах підпорядкованості контррозвідувальних заходів нормам чинного законодавства, захисту на цій основі прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави як на території України, так і за її межами специфічними засобами та методами спецслужби. Відповідно до поставлених вимог співробітниками контррозвідки припинено протиправну діяльність кількох агентів спецслужб іноземних держав, не допущено низки спроб громадян України передати за кордон інформацію науково-технічного й економічного характеру. |
| Захист економіки України | Розробкою стратегії і тактики захисту національних економічних інтересів, розкриттям і припиненням злочинів в економічній сфері займається Департамент контррозвідувального захисту економіки держави. Служба безпеки згідно зі своєю компетенцією протидіє розкраданню державного або колективного майна в особливо великих розмірах, викраденню чи протиправному використанню бюджетних коштів, здійснює контррозвідувальну роботу у фінансовій та кредитно-банківських системах, у сферах приватизації, зовнішньоекономічної діяльності. Спецслужба бере участь у здійсненні контролю за отриманням і використанням цільових державних й іноземних кредитів, у поверненні валютних коштів із-за кордону, в експертизі масштабних контрактів із зарубіжними компаніями, протидіє відмиванню «брудних» грошей. Тобто спецслужба діє у напрямку не тільки захисту, але й оздоровлення економіки. |
| Боротьба з тероризмом | Служба безпеки України здійснює боротьбу з тероризмом шляхом проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання, виявлення та припинення терористичної діяльності, у тому числі міжнародної; збирає інформацію про діяльність іноземних та міжнародних терористичних організацій; здійснює досудове слідство у справах про злочини, пов'язані з терористичною діяльністю; забезпечує у взаємодії з розвідувальними органами України безпеку від терористичних посягань установ України за межами її території, їх співробітників та членів їхніх сімей. Саме завдяки вжитим запобіжним та профілактичним заходам в Україні не було масштабних та серйозних проявів тероризму. Останнім часом у взаємодії з іншими правоохоронними органами розкрито ряд проявів терористичного характеру. Сьогодні в Україні проявів тероризму у класичному розумінні цього поняття немає. Однак іноді доводиться мати справу з різноманітними погрозами вчинення насильницьких дій щодо державних діячів України, представників органів влади усіх рівнів, лідерів партій та громадсько-політичних об'єднань, з випадками кіднепінгу, захоплення заручників. Зважаючи на серйозність цієї проблеми, в Україні ухвалено низку законів, спрямованих на підвищення ефективності боротьби з тероризмом. Крім цього, законодавчо закріплено новий напрям у діяльності українських правоохоронців — забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. У. |
| Боротьба з корупцією | Визначає основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави. |
| Боротьба зі злочинністю | Служба безпеки розгорнула і здійснює значну роботу по лінії боротьби з наркобізнесом, яка, зокрема, спрямована на виявлення і знешкодження міжрегіональних і транснаціональних наркоформувань, каналів доставки в Україну і транзиту через її територію наркотиків і наркосировини. Для успішного проведення таких операцій налагоджено міцні контакти з Інтерполом, зарубіжними правоохоронними органами. Виходячи з глобальності цих проблем, сьогодні ті чи інші питання вирішуються у тісному контакті зі спеціальними службами іноземних держав. Зараз СБУ має домовленість про взаємодію і співробітництво із спецслужбами майже п'ятдесяти країн, вони вже працюють і дають конкретні результати. |
2.9. ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Держмитслужба України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері державної митної справи.
Держмитслужба України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністра, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Реалізуючи митну політику України, митна служба України виконує такі основні завдання:
| № | Завдання |
| забезпечення правильного застосування та дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи | |
| здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України | |
| аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю | |
| забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень | |
| застосування передбачених законом заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності | |
| сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності | |
| управління об’єктами митної інфраструктури, розбудова митного кордону |
Для забезпечення виконання регіональними митницями та митницями певних функціональних завдань у складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та інших об'єктах зі значним обсягом зовнішньоекономічних операцій, як правило, створюються митні пости на правах структурного підрозділу митниці. Тобто митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Митний пост не є юридичною особою, тобто не має самостійного балансу, поточних рахунків, інших рахунків у банках, гербової печатки, штампів, бланків, не має права оперативного управління відносно до закріпленого за ним майна, яке є державною власністю.
Залежно від територіального розміщення митниці і митні пости поділяються на прикордонні (зовнішні) і внутрішні. Це пов'язано як з маршрутами переміщення товарів, рухом пасажиропотоків, так і з місцями концентрації суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
З метою забезпечення ефективної діяльності митних органів при Державній митній службі України можуть створюватися спеціалізовані управління та організації для декларування, зберігання та реалізації митних вантажів, забезпечення технічними засобами контролю, а також будівельні та господарські служби, інформаційно-аналітичні центри, кінологічні служби, заклади освіти з підготовки та перепідготовки кадрів, консультаційно-інформаційні пункти.
2.10.ОРГАНИ ДЕРЖАВНОГО ПОЖЕЖНОГО НАГЛЯДУ
Державний пожежний нагляд (ДПН) здійснюють Управління Державної пожежної охорони МВС України (центральний орган держпо-жнагляду), управління (відділи) Державної пожежної охорони ГУМВС в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, УМВС в областях і м. Севастополі (територіальні органи держпожнагляду), відділи, підпорядковані безпосередньо Управлінню Державної пожежної охорони МВС України, загони і частини ДПН (місцеві органи держпожнагляду). Державний пожежний нагляд очолює начальник Управління ДПН МВС України, який за посадою є Головним державним інспектором України з пожежного нагляду, а його заступники є заступниками Головного державного інспектора України з пожежного нагляду. Органи ДПН не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування та вирішують покладені на них завдання у взаємодії з іншими державними органами, протипожежними об'єднаннями і формуваннями громадян. До зобов'язань державних інспекторів з пожежного нагляду (надалі -державні інспектори) входи ть знання законодавчих та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, пожежну небезпеку підконтрольних об'єктів, самостійно вирішувати питання на доручених ділянках роботи, проявляти ініціативу та наполегливість у виконанні службових обов'язків, бути ввічливими у взаєминах, чуйними до потреб громадян, чесними і принциповими у здійсненні заходів, спрямованих на попередження пожеж, суворо дотримуватись законності, підвищувати свій професійний рівень тощо.
Керівники ДПН здійснюють контроль за наглядово-профілактичною роботою підпорядкованих підрозділів, особисто здійснюють наглядові функції за закріпленими за ними особливо важливими об'єктами. Керівники органів внутрішніх справ забезпечують взаємодію служб ОВС у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, пов'язаних з пожежами. Для здійснення наглядових функцій за державними інспекторами, як правило, закріплюються об'єкти у конкретних територіальних зонах, а для стеження за обстановкою, підготовки узагальнених матеріалів і пропозицій відомчі організації, об'єднання підприємств, а також дільниці роботи (розслідування, облік та аналіз пожеж, адміністративно-правова, нормативно-технічна робота; протипожежна пропаганда, робота з відомчими організаціями, розробка упереджуючих заходів щодо конкретних причин пожеж, контроль за виконанням законодавчих та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, робота з громадськістю тощо). Працівники органів ДПН, закріплені за об'єктами тієї чи іншої галузі, зобов'язані знати пожежну небезпеку підконтрольних об'єктів, аналізувати пожежі та розробляти заходи по 'їх попередженню, підтримувати ділові зв'язки з відповідними відомчими організаціями, впроваджувати кращі форми і методи профілактики пожеж. На кожне підприємство, установу, організацію (включаючи орендарів та підприємців) ведеться окрема наглядова справа, в якій зберігаються документи і переписка з питань пожежної безпеки (коротка пожежно-технічна характеристика об'єкта, приписи, матеріали про накладення штрафів на підприємство, застосування запобіжних заходів і т. ін.).
Повноваження суб’єктів пожежної охорони (державної, відомчої, місцевої та добровільної) пропонуємо розглянути, попередньо звівши їх у дві групи:
1) загальні, тобто надані усім цим суб’єктам;
2) спеціальні, які притаманні лише для окремих їх видів.
Крім того, на думку дисертанта, повноваження органів пожежної охорони (державної, відомчої, місцевої та добровільної) можна класифікувати за їх спрямуванням, тобто на ті, які спрямовані на:
1) здійснення нагляду та контролю за дотриманням вимог пожежної безпеки;
2) запобігання пожежам і нещасним випадкам на них;
3) гасіння пожеж, рятування людей;
4) здійснення протипожежної пропаганди серед населення з метою запобігання пожежам та наслідкам від них;
5) виконання дозвільно-реєстраційних функцій.
Деякі з наведених груп повноважень можуть (зобов’язані) виконувати усі суб’єкти пожежної охорони, а деякі з них, як наприклад, дозвільно-реєстраційні, лише спеціально уповноважені органи, а саме органи ДПО. У зв’язку з цим варто розглянути їх відповідно до поділу на загальні та спеціальні.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пожежну безпеку» основними завданнями пожежної охорони є:
| Завдання, що викнують органи державного пожежного нагляду | |
| Основні | здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог; |
| запобігання пожежам і нещасним випадкам на них | |
| гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха. | |
| Спеціальні | здійснення державного пожежного нагляду за дотриманням на території України вимог пожежної безпеки центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, включаючи об’єкти, які становлять власність іноземних юридичних осіб або підприємців з іноземними інвестиціями, громадянами України, іноземними громадянами, особами без громадянства; |
| координація діяльності, пов’язаної із забезпеченням пожежної безпеки. |
Функції суб’єктів пожежної охорони об’єднані у три групи: основні, спеціальні, спеціалізовані, і представлені в таблиці:
| Група | Функції |
| Основні | здійснення нагляду та контролю за дотриманням вимог пожежної безпеки, протипожежних вимог стандартів, норм, правил і технічних умов; |
| реалізація єдиної науково-технічної політики в галузі пожежної безпеки; | |
| організація пожежної охорони на підвідомчих об’єктах; | |
| здійснення пожежно-профілактичних заходів за виконанням встановлених вимог пожежної безпеки; | |
| ліквідацію пожеж та їх наслідків; 6) проведення протипожежної пропаганди з метою запобігання пожежам та наслідкам від них; | |
| організацію науково-технічного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного, інформаційного та інших видів забезпечення пожежної охорони; | |
| організацію взаємодії у сфері пожежної безпеки; | |
| ведення статистичного обліку пожеж та їх наслідків. | |
| Спеціальні | розроблення за участю заінтересованих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади і затвердження загальнодержавних правил пожежної безпеки, які є обов’язковими для всіх підприємств, установ, організацій та громадян; |
| погодження проектів державних і галузевих стандартів, норм, правил, технічних умов та інших нормативно-технічних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки, а також проектних рішень, на які не встановлено норми і правила | |
| встановлення порядку опрацювання і затвердження положень, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки; | |
| здійснення контролю за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки керівниками центральних органів виконавчої влади, структурних підрозділів Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ та організацій, а також громадянами; | |
| проведення згідно з чинним законодавством перевірок і дізнання за повідомленнями та заявами про злочини, пов’язані з пожежами та порушеннями правил пожежної безпеки. | |
| Спеціалізовані | участь у ліквідації пожеж та їх наслідків, рятування людей, майна, інших цінностей; |
| здійснення нагляду та контролю за виконанням вимог правил пожежної безпеки на підпорядкованих їм об’єктах; проведення профілактичної роботи серед працівників підприємства щодо дотримання вимог правил пожежної безпеки; | |
| утриманням у належному стані засобів протипожежного захисту, зв’язку, пожежної техніки, обладнання та інвентарю. |
2.11. АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ
Аудиторська палата України (далі — АПУ) створена відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. № 3125-ХІІ і функціонує як незалежний орган. АПУ формується на паритетних засадах шляхом делегування до її складу аудиторів та представників державних органів. Загальна кількість членів АПУ становить двадцять осіб.
Мета діяльності Аудиторської палати - створення системи незалежного фінансово-господарського контролю у формі аудиту.
Головним завданням АПУ є сприяння розвитку аудиту в країні, рішення на єдиній методологічній основі принципових питань аудиторської діяльності в Україні.
Завданнями Аудиторської палати є:
1. організація і координація незалежної аудиторської діяльності, сприяння її розвитку;
2. удосконалення і методологічна уніфікація аудиту в Україні;
3. надання практичної допомоги в забезпеченні професійної захищеності аудиторів при виконанні покладених на них функцій;
4. забезпечення постійного зв'язку із засобами масової інформації, державними органами управління, правоохоронними і громадськими організаціями
Для виконання своїх функцій АПУ створено комісії із числа членів АПУ, а саме: Комісія з сертифікації та освіти аудиторів, Комісія зі стандартів та практики аудиту, Комісія з моніторингу та законодавчого регулювання аудиту, Комісія з контролю якості та професійної етики, Комісія з зовнішніх зв'язків та інформаційного забезпечення аудиту та Дисциплінарна комісія.(рис. 1) До роботи в комісіях АПУ залучаються експерти, які не є членами АПУ. Ведення поточних справ в АПУ здійснює Секретаріат, який очолює завідувач.
Рис 2. Структура АПУ
Ліцензія (дозвіл) на заняття аудиторською діяльністю надається АПУ окремим аудиторам або аудиторським фірмам з дотриманням вимог Закону України "Про аудиторську діяльність", інших законів України та Положення про ліцензування аудиторської діяльності, яке затверджується рішенням АПУ.
Клопотання про отримання ліцензії подається до АПУ після реєстрації аудиторської фірми або окремого аудитора як суб'єкта підприємницької діяльності та при наявності сертифіката.
За видачу ліцензії стягується плата у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, яка спрямовується до державного бюджету.
Термін чинності ліцензії не може перевищувати п'яти років.
За неналежне виконання своїх професійних обов'язків до аудитора можуть бути застосовані стягнення у вигляді зупинення дії на строк до одного року або анулювання ліцензії.
В Україні контроль за якістю аудиту та аудиторських послуг, які включають у себе не лише ведення аудиту, а й надання консультацій з питань правильного ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, здійснює Аудиторська Палата України. Тому у першу чергу поліпшення аудиту покладатиметься на їхню відповідальність.
| Заходи щодо удосконалення Аудиторської Палати України з метою поліпшення аудиту в Україні |
| 1. Сувора сертифікація осіб, які будуть займатися аудиторською діяльністю. |
| 2. Підвищення якості аудиторських послуг шляхом провадження регулярних програм навчання, підготовки та перепідготовки аудиторів. |
| 3. Здійснення ретельного контролю за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону України «Про аудиторську діяльність», стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів. |
| 4. Забезпечення незалежності аудиторів у процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосування до них штрафів та грошових стягнень. |
| 5. Удосконалення системи сертифікації аудиторів. |
| 6. Створення умов для виконання етичних принципів аудиторів. |
2.12. СПІЛКА АУДИТОРІВ УКРАЇНИ
Спілка аудиторів України - всеукраїнська професійна громадська організація, яка об'єднує сертифікованих аудиторів України.
Повноваження професійної громадської організації аудиторів України визначаються ЗУ «Про аудиторську діяльність», Законом України "Про об'єднання громадян" та Статутом професійної громадської організації аудиторів України (Спілки аудиторів України).
Метою діяльності Спілки аудиторів України є сприяння об'єднанню інтересів аудиторів для служіння суспільству, вдосконаленню професії аудитора, захист законних прав членів Спілки, сприяння розвитку аудиторської діяльності в Україні та підняттю довіри громадськості до професії аудитора.
Для досягнення поставленої мети Спілка в установленому порядку вирішує такі завдання:
• здійснює координацію діяльності членів Спілки з метою впровадження та додержання високоякісних професійних стандартів, на зближення їх до міжнародних стандартів та підвищення рівня професіоналізму;
• представляє інтереси членів Спілки в органах державної влади, місцевого самоврядування, судах, перед підприємствами, установами та організаціями;
• сприяє розвитку ринку аудиту та аудиторських послуг шляхом налагодження зв'язків з громадськістю, спрямованих на підвищення престижу професії аудитора;
• вносить пропозиції до законодавчих органів та органів влади й управління при розробці законодавчих та правових актів з питань аудиторської діяльності, бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні;
• здійснює правовий і соціальний захист своїх членів;
• інформує громадськість про роботу Спілки.
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 85; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |