![]() КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Напрямки роботи Служби безпеки України
2.9. ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Держмитслужба України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері державної митної справи. Держмитслужба України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністра, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра. Реалізуючи митну політику України, митна служба України виконує такі основні завдання:
Для забезпечення виконання регіональними митницями та митницями певних функціональних завдань у складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та інших об'єктах зі значним обсягом зовнішньоекономічних операцій, як правило, створюються митні пости на правах структурного підрозділу митниці. Тобто митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Митний пост не є юридичною особою, тобто не має самостійного балансу, поточних рахунків, інших рахунків у банках, гербової печатки, штампів, бланків, не має права оперативного управління відносно до закріпленого за ним майна, яке є державною власністю. Залежно від територіального розміщення митниці і митні пости поділяються на прикордонні (зовнішні) і внутрішні. Це пов'язано як з маршрутами переміщення товарів, рухом пасажиропотоків, так і з місцями концентрації суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. З метою забезпечення ефективної діяльності митних органів при Державній митній службі України можуть створюватися спеціалізовані управління та організації для декларування, зберігання та реалізації митних вантажів, забезпечення технічними засобами контролю, а також будівельні та господарські служби, інформаційно-аналітичні центри, кінологічні служби, заклади освіти з підготовки та перепідготовки кадрів, консультаційно-інформаційні пункти.
2.10.ОРГАНИ ДЕРЖАВНОГО ПОЖЕЖНОГО НАГЛЯДУ
Державний пожежний нагляд (ДПН) здійснюють Управління Державної пожежної охорони МВС України (центральний орган держпо-жнагляду), управління (відділи) Державної пожежної охорони ГУМВС в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, УМВС в областях і м. Севастополі (територіальні органи держпожнагляду), відділи, підпорядковані безпосередньо Управлінню Державної пожежної охорони МВС України, загони і частини ДПН (місцеві органи держпожнагляду). Державний пожежний нагляд очолює начальник Управління ДПН МВС України, який за посадою є Головним державним інспектором України з пожежного нагляду, а його заступники є заступниками Головного державного інспектора України з пожежного нагляду. Органи ДПН не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування та вирішують покладені на них завдання у взаємодії з іншими державними органами, протипожежними об'єднаннями і формуваннями громадян. До зобов'язань державних інспекторів з пожежного нагляду (надалі -державні інспектори) входи ть знання законодавчих та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, пожежну небезпеку підконтрольних об'єктів, самостійно вирішувати питання на доручених ділянках роботи, проявляти ініціативу та наполегливість у виконанні службових обов'язків, бути ввічливими у взаєминах, чуйними до потреб громадян, чесними і принциповими у здійсненні заходів, спрямованих на попередження пожеж, суворо дотримуватись законності, підвищувати свій професійний рівень тощо. Керівники ДПН здійснюють контроль за наглядово-профілактичною роботою підпорядкованих підрозділів, особисто здійснюють наглядові функції за закріпленими за ними особливо важливими об'єктами. Керівники органів внутрішніх справ забезпечують взаємодію служб ОВС у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, пов'язаних з пожежами. Для здійснення наглядових функцій за державними інспекторами, як правило, закріплюються об'єкти у конкретних територіальних зонах, а для стеження за обстановкою, підготовки узагальнених матеріалів і пропозицій відомчі організації, об'єднання підприємств, а також дільниці роботи (розслідування, облік та аналіз пожеж, адміністративно-правова, нормативно-технічна робота; протипожежна пропаганда, робота з відомчими організаціями, розробка упереджуючих заходів щодо конкретних причин пожеж, контроль за виконанням законодавчих та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, робота з громадськістю тощо). Працівники органів ДПН, закріплені за об'єктами тієї чи іншої галузі, зобов'язані знати пожежну небезпеку підконтрольних об'єктів, аналізувати пожежі та розробляти заходи по 'їх попередженню, підтримувати ділові зв'язки з відповідними відомчими організаціями, впроваджувати кращі форми і методи профілактики пожеж. На кожне підприємство, установу, організацію (включаючи орендарів та підприємців) ведеться окрема наглядова справа, в якій зберігаються документи і переписка з питань пожежної безпеки (коротка пожежно-технічна характеристика об'єкта, приписи, матеріали про накладення штрафів на підприємство, застосування запобіжних заходів і т. ін.). Повноваження суб’єктів пожежної охорони (державної, відомчої, місцевої та добровільної) пропонуємо розглянути, попередньо звівши їх у дві групи: 1) загальні, тобто надані усім цим суб’єктам; 2) спеціальні, які притаманні лише для окремих їх видів. Крім того, на думку дисертанта, повноваження органів пожежної охорони (державної, відомчої, місцевої та добровільної) можна класифікувати за їх спрямуванням, тобто на ті, які спрямовані на: 1) здійснення нагляду та контролю за дотриманням вимог пожежної безпеки; 2) запобігання пожежам і нещасним випадкам на них; 3) гасіння пожеж, рятування людей; 4) здійснення протипожежної пропаганди серед населення з метою запобігання пожежам та наслідкам від них; 5) виконання дозвільно-реєстраційних функцій. Деякі з наведених груп повноважень можуть (зобов’язані) виконувати усі суб’єкти пожежної охорони, а деякі з них, як наприклад, дозвільно-реєстраційні, лише спеціально уповноважені органи, а саме органи ДПО. У зв’язку з цим варто розглянути їх відповідно до поділу на загальні та спеціальні. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пожежну безпеку» основними завданнями пожежної охорони є:
Функції суб’єктів пожежної охорони об’єднані у три групи: основні, спеціальні, спеціалізовані, і представлені в таблиці:
2.11. АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ
Аудиторська палата України (далі — АПУ) створена відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. № 3125-ХІІ і функціонує як незалежний орган. АПУ формується на паритетних засадах шляхом делегування до її складу аудиторів та представників державних органів. Загальна кількість членів АПУ становить двадцять осіб. Мета діяльності Аудиторської палати - створення системи незалежного фінансово-господарського контролю у формі аудиту. Головним завданням АПУ є сприяння розвитку аудиту в країні, рішення на єдиній методологічній основі принципових питань аудиторської діяльності в Україні. Завданнями Аудиторської палати є: 1. організація і координація незалежної аудиторської діяльності, сприяння її розвитку; 2. удосконалення і методологічна уніфікація аудиту в Україні; 3. надання практичної допомоги в забезпеченні професійної захищеності аудиторів при виконанні покладених на них функцій; 4. забезпечення постійного зв'язку із засобами масової інформації, державними органами управління, правоохоронними і громадськими організаціями Для виконання своїх функцій АПУ створено комісії із числа членів АПУ, а саме: Комісія з сертифікації та освіти аудиторів, Комісія зі стандартів та практики аудиту, Комісія з моніторингу та законодавчого регулювання аудиту, Комісія з контролю якості та професійної етики, Комісія з зовнішніх зв'язків та інформаційного забезпечення аудиту та Дисциплінарна комісія.(рис. 1) До роботи в комісіях АПУ залучаються експерти, які не є членами АПУ. Ведення поточних справ в АПУ здійснює Секретаріат, який очолює завідувач. Рис 2. Структура АПУ Ліцензія (дозвіл) на заняття аудиторською діяльністю надається АПУ окремим аудиторам або аудиторським фірмам з дотриманням вимог Закону України "Про аудиторську діяльність", інших законів України та Положення про ліцензування аудиторської діяльності, яке затверджується рішенням АПУ. Клопотання про отримання ліцензії подається до АПУ після реєстрації аудиторської фірми або окремого аудитора як суб'єкта підприємницької діяльності та при наявності сертифіката. За видачу ліцензії стягується плата у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, яка спрямовується до державного бюджету. Термін чинності ліцензії не може перевищувати п'яти років. За неналежне виконання своїх професійних обов'язків до аудитора можуть бути застосовані стягнення у вигляді зупинення дії на строк до одного року або анулювання ліцензії. В Україні контроль за якістю аудиту та аудиторських послуг, які включають у себе не лише ведення аудиту, а й надання консультацій з питань правильного ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, здійснює Аудиторська Палата України. Тому у першу чергу поліпшення аудиту покладатиметься на їхню відповідальність.
2.12. СПІЛКА АУДИТОРІВ УКРАЇНИ Спілка аудиторів України - всеукраїнська професійна громадська організація, яка об'єднує сертифікованих аудиторів України. Повноваження професійної громадської організації аудиторів України визначаються ЗУ «Про аудиторську діяльність», Законом України "Про об'єднання громадян" та Статутом професійної громадської організації аудиторів України (Спілки аудиторів України). Метою діяльності Спілки аудиторів України є сприяння об'єднанню інтересів аудиторів для служіння суспільству, вдосконаленню професії аудитора, захист законних прав членів Спілки, сприяння розвитку аудиторської діяльності в Україні та підняттю довіри громадськості до професії аудитора. Для досягнення поставленої мети Спілка в установленому порядку вирішує такі завдання: • здійснює координацію діяльності членів Спілки з метою впровадження та додержання високоякісних професійних стандартів, на зближення їх до міжнародних стандартів та підвищення рівня професіоналізму; • представляє інтереси членів Спілки в органах державної влади, місцевого самоврядування, судах, перед підприємствами, установами та організаціями; • сприяє розвитку ринку аудиту та аудиторських послуг шляхом налагодження зв'язків з громадськістю, спрямованих на підвищення престижу професії аудитора; • вносить пропозиції до законодавчих органів та органів влади й управління при розробці законодавчих та правових актів з питань аудиторської діяльності, бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні; • здійснює правовий і соціальний захист своїх членів; • інформує громадськість про роботу Спілки.
|