Інвентаризація необоротних активів

Інвентаризація необоротних активів проводиться на підставі Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, що затверджена нака­зом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69 із змінами і доповненнями.

При інвентаризації основних засобів перевіряється наявність та стан буді­вель, споруд, незавершеного будівництва, машин та обладнання,передавальних пристроїв, інвентаря за місцями їх знаходження. До початку інвентаризації необ­хідно ознайомитися із записами в інвентарних картках, облікових реєстрах та технічного документацією.

В інвентаризаційнихвідомостях наводяться дані про дату придбання чи спо­рудження не відображених у бухгалтерському обліку основних засобів. При інве­нтаризації перевіряється наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об'єкти природних ресурсів, що підтверджують право власності підприємст­ва на них.

При проведенні інвентаризації нерухомих об'єктів (будівель, споруд, земе­льних ділянок) комісія перевіряє наявність документів про право власності на ці об'єкти підприємства. При виявленні об'єктів, що не прийняті на облік, або об'єктів, про які в документах є недостовірні дані, що їх характеризують, комі­сія включає в інвентаризаційний опис правильні дані та технічні показники за цими об'єктами. Також при інвентаризації необоротних активів встановлюється ступінь їх фактичного зносу з подальшим коригуванням на рахунках бухгалтер­ського обліку.

Інвентаризація незавершеного будівництва проводиться по кожному об'єкту окремо. Інвентаризаційна комісія перевіряє, чи не обліковується в складі незаве­ршеного будівництва обладнання, передане до монтажу, а також стан законсерво­ваних об'єктів і тих, будівництво яких тимчасово припинено, виявляє причини та підстави для їх консервації.

При інвентаризації нематеріальних активів необхідно перевірити обгрунто­ваність їх оприбуткування, документи, що підтверджують придбані майнові пра­ва, та документи, що описують об'єкт або порядок його використання. На кожен нематеріальний актив мас бути оформлено наказ про термін його корисного вико­ристання та норми амортизації. Програмні продукти перевіряються за їх наявніс­тю на відповідних носіях таїх роботою.

При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей:

а) їх обмірювання, підрахунок проводиться у порядку розміщення цінностей у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого. При зберіганні товарно-матеріальних цінностей в різних ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної осо­би інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання. Після пе­ревірки цінностей вхід до, приміщення опломбовується і комісія переходить у наступне приміщення;

б) інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені у строк покупцями відвантажені това­ри і цінності, та на ті, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці);

в) кількість цінностей і товарів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів при обов'язковій перевірці в натурі частини вказаних цінностей;

г) на прибуткових документах на товарно-матеріальні цінності, що надійшли на об'єкт і прийняті під час його інвентаризації матеріально відповідаль­ною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, робиться відмітка „після інвентаризації" з посиланням па дату опи­су, де записані ці цінності;

д) на видаткових документах про товарно-матеріальні цінності, які відпущені зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і голо­вного бухгалтера у присутності членів інвентаризаційної комісії за підпи­сом її голови, робиться відмітка і вони заносяться до окремого опису в порядку, аналогічному для цінност сй, що надійшли під час інвентаризації;

є) допускається складання групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування пра­цівників, із зазначенням у описах відповідальних за ці предмети осіб (на яких ведуться особові картки) з їх розпискою в опису. При регулюванні інвентаризаційних різниць:

а) взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допуще­но тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в то­тожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворились за один і той же період, що перевіряється, та в однієї і тієї ж особи, яка перевіряється.

Органи державного управління, до відання яких відносяться підприємства, можуть установлювати порядок, коли такий залік може бути допущений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що входять до ЇЇ складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпаковки тари);

б) у разі, коли при заліку нестач надлишками при пересортиці вартість цінно­стей виявилась меншою, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб.

Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці роз­глядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності. За такими сумовими різниця­ми в протоколах інвентаризаційної комісії повинні бути наведені вичерпні пояс­нення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.

Перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі при пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-госпо­дарської діяльності;

в) протокол інвентаризаційної комісії повинен бути у 5-денний термін розгля­нутий і затверджений керівником підприємства;

г) затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізні­ше грудня звітного року.

За результатами інвентаризації бухгалтерія складає порівняльні відомості. У них фіксуються відхилення від облікових даних. Інвентаризаційна комісія ра­зом з бухгалтерією з'ясовує причини виникнення надлишків, нестач, пересортиці, встановлює винуватців. Всі висновки та пропозиції за результатами інвентари­зації комісія фіксує у протоколі. Керівник підприємства приймає остаточне рі­шення про порядок врегулювання результатів інвентаризації.

За результатами Інвентаризації бухгалтерія проводить відповідні записи по бухгалтерських рахунках.