Загальні положення та організація заготовлення місцевих лісоматеріалів.

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Національний університет водного господарства та

Природокористування

Кафедра військової підготовки

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Для вивчення розділу програми військової підготовки

Військові мости”.

Тема №4: „Виготовлення мостових конструкцій.”

Тема №5: „Будівництво військових мостів.”

Тема №6: „ Інженерна розвідка існуючого мосту, і визначення його вантажепід’ємності.”

Рекомендовано засіданням

Кафедри військової підготовки

Протокол №___

Від „___”___________2011року

Рівне-2011р.

Методичні вказівки до вивчення розділу програми «Військові мости» студентами НУВГП за темами№ 4,5,6, „Виготовлення мостових конструкцій.” , „ Будівництво військових мостів.”, „ Інженерна розвідка існуючого мосту, і визначення його вантажепід’ємності.”

/ Ю.Л. Ниник, - Рівне: НУВГП, 2011, - с.

Упорядник Ниник Ю.Л., підполковник запасу, викладач кафедри військової підготовки НУВГП.

Відповідальний за випуск М.М. Чопик, полковник запасу, доцент, завідувач кафедри військової підготовки НУВГП.

/ Ниник Ю.Л.,

НУВГП,2011./

Зміст

Тема №4: „Виготовлення мостових конструкцій.”

4.1.Загальні положення та організація заготовлення місцевих лісоматеріалів.

4.2.Типові пункти заготовлення мостових конструкцій

4.З.Виготовлення блочних конструкцій прольотних споруд.

4.4. Виготовлення окремих елементів мостових конструкцій.

Тема №5: „Будівництво військових мостів.”

5.1Документація, що розробляється для прийняття рішення на будівництво мосту.

5.2. Відпрацювання рішення на виготовлення мостових конструкцій.

5.З.Відпрацювання рішення на будівництво мосту.

Тема №6: „Інженерна розвідка існуючого мосту, і визначення його вантажепід’ємності.”

6.1.Загальні положення.

6.2.Визначення стану мосту.

6.3.Обстеження пошкоджених мостів.

6.4.Визначення вантажопід'ємності мостів.

6.5. Визначення можливості пропуску військ по ушкодженому

мосту шляхом навантаження його пробним навантаження.

6.6Підсилення моста.

Тема №4: „Виготовлення мостових конструкцій.”

Загальні положення та організація заготовлення місцевих лісоматеріалів.

Виготовлення дерев'яних мостових конструкцій, як правило включає:

• заготовку місцевих матеріалів;

• розпилювання колод ;

• виготовлення елементів та блоків мостових конструкцій;

• транспортування мостових конструкцій до району будування
мосту.

В районі заготовки мостових конструкцій (РЗМК) розгортаються і обладнуються:

· лісосіка (майданчик біля складу лісоматеріалів чи будівлі, що
розбирається);

· розкряжувальний майданчик;

· пункт заготовлення мостових конструкцій (ПЗМК);

· шляхи підвозу лісоматеріалів і вивозу готових мостових
конструкцій.

Заготовлення лісу з кореня включає:

• звалювання дерев і відрубування гілок;

• транспортування хлистів до розкряжувального майданчику;

• розкряжування хлистів і сортування колод;

• доставка колод на ПЗМК.

До початку лісозаготовки проводять підготовчі заходи:

• складають специфікацію лісоматеріалів;

• креслять схему організації розробки лісосічної ділянки;

• на лісосіці прибирають небезпечні та повалені дерева, що
заважають звалюванню дерев;

• при вибірковому звалюванні відмічають мітками дерева, вибрані
для звалювання;

• готують дороги для тракторного трелювання лісу;

• обладнують майданчик для розкряжування хлистів, сортування і
штабелювання колод.

При кресленні схеми організації розробки лісосічної ділянки, на ній повинні бути вказані:

• розбивка лісосічної ділянки на окремі смуги;

• порядок розробки цих смуг;

• майданчик для розкряжування хлистів;

• майданчик для розташування пункту заготовлення мостових
конструкцій;

• трелювальні та автомобільні дороги.

Звалювання лісу та відрубування гілок проводять на лісосіці.

Лісосіка розбивається на ділянки шириною 70-80 м., які в свою чергу розділяються на смуги шириною 17-20 м.

Звалювання дерев проводиться, як правило, вибірково і по можливості поздовж існуючих просік та шляхів.

Підпиляні дерева за допомогою гідроклину (звалювального шесту) звалюють під кутом ЗО до волоку. Напрямок звалювання залежить від типу трелювальних засобів, що застосовуються.

Товсті гілки та вершини зрізують мотопилою, а тонкі відрубують сокирою. При зрізанні гілок моторист з пилою пересувається повздовж ствола від вершини і знаходиться ліворуч стволу.

Звалювання дерев і відрубування гілок виконують обслуги у складі 5-6 чоловік. Обслуги оснащені одною мотопилою, 4-5 сокирами і звалювальним шестом. З обслуги 2 чоловіки працюють на звалюванні, решта відрубують гілки. Відрубальники гілок працюють на відстані не менше 40 м від звалювальників.

Для трелювання звалених дерев по середині кожної ділянки прокладаються смужні волоки шириною 5 м, а за ділянками - магістральні волоки шириною 7-9 м, які ведуть до розкряжовочного майданчика.

Якщо для трелювання використовують трактори загального призначення чи автомобілі, то дерева, які примикають до волоку, звалюють повздовж нього, а які знаходяться в глибині смуги під кутом 30 град. до волока вершини у бік трелювання.

Трелювання хлистів здійснюється возами ( в'язками з декількох хлистів) і включає:

• хід трактора до місця набору возу та його маневрування;

• відтягування стального канату і чокерів;

• чокерування хлистів та збір возу лебідкою;

• хід трактора до місця розвантаження і відчіплювання воза.

Комплект причіпного обладнання складається з:

• збираючого стального канату (діаметром 21-23 мм, довжина 20-25
м, один кінець має причіпний гачок інший стопорне кільце);

• тягового канату (діаметром 21-23 мм, довжина 1,5-2 м, обладнаний
так же як збираючий канат);

• причіпних чокерів ( стальний канат діаметром 12,5-15,5 мм,
довжиною 1,5-2 м на одному кінці закріплене кільце на іншому -
плескатий гачок)

Набирання возу хлистів з допомогою причіпного обладнання здійснюється так:

· чокерувальник накидає зашморгом причіпні чокери на вершини (
кошелів хлистів на відстані 0,7-1,2 м від кінця хлиста, потім
пропускає через кільця чокерів збираючий канат і замикає його
стопорним кільцем;

· початок збираючого канату одягають на причіпний пристрій
трактора і пересуванням трактора вперед збирають хлисти у віз;

· на місце збираючого канату через кільця чокерів пропускають
тяговий канат, один кінець якого замикають стопорним кільцем, а
інший гаком одягають на причіпний пристрій трактора.

При трелюванні на кожний трактор виділяють обслуги з 3-чоловїк: тракторист, його помічник і причіпник.

Розкряжування і сортирування хлистів здійснюється на розкряжувальному майданчику, який обладнаний слегами, вкладеними в поперечному напрямку подавання хлистів.

Розкряжування хлистів здійснюється згідно типових схем розкряжування (мал. 10.4 -10.6 керівництва).

Розкряжування хлистів включає:

• розмітку хлистів по довжині;

• розрізання хлистів на колоди;

• маркіровку колод з торців по їх призначенню;

• сортування маркерованих колод та їх облік.

Для розкряжування виділяються обслуга в складі 6-8 чоловік:

• розмічання хлистів і маркерування колод 1-2 чоловік;

• розкряжовка хлистів 1-2 чоловіки;

• срртування, і вкладання колод в штабеля 4 чоловіки.

Обслуга оснащується 1-2 мотопилами , вимірювальним інструментом і одною двома сокирами.

Доставка колод до ПЗМК здійснюється автомобілями самопогружчиками.