Монітори та вимоги до них

ТЕМА 5

АПАРАТНЕ І ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ ЧИТАЧА

Вимоги та рекомендації до апаратного забезпечення

Для роботи з електронним виданням, інакше, для його читання, необхідне певне апаратне і програмне забезпечення робочого місця користувача. Основними компонентами апаратного забезпечення є тип використовуваного комп'ютера або склад його системного блока і тип і параметри засоби візуалізації інформації – монітора. У складі системного блока основну роль грають материнська плата і ядро ​​комп'ютера, що визначає його тип і швидкісні характеристики, а саме процесор, оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП) і кеш-пам'ять першого і другого рівнів.

При оцінці продуктивності й інших споживчих якостей персонального комп'ютера значну роль відіграє тип накопичувача на магнітному диску, його інформаційний обсяг і швидкісні характеристики, а також наявність вільного простору на ньому для буферизації даних. Для роботи з виданнями важлива наявність дисководу для компакт-дисків та його характеристики. Якщо ж комп'ютер призначається для роботи з мережевими виданнями, то необхідна мережева карта (для роботи в локальній мережі) або модем і оплачений доступ в глобальну мережу Інтернет через спеціальну посередницьку фірму - провайдер.

Вимоги до центральної частини або ядра ПК

Вимоги до центральної частини або ядра ПК повністю залежать від форматів електронних видань, для роботи з якими призначається цей комп'ютер. Для текстового підручника, в якому міститься лише незначна кількість простої графіки, цілком підходять навіть давно застарілі комп'ютери з процесорами типу 386DX або 486. Проте для роботи з якісною графікою і анімацією у форматі GIF краще поставити процесор Pentium 166 ММХ з мінімальним розміром пам'яті в 16 Мб. Якщо ж передбачається працювати з посібниками, що включають в себе аудіо- і відеофайли у форматах MPEG, то краще мати комп'ютер з процесором не менше, ніж Pentium II Celeron 300, причому з ОЗУ не менше 32 Мб (краще 64 Мб).

Монітори та вимоги до них

Монітор – один з небагатьох компонентів обчислювальної системи, з якими людина взаємодіє безпосередньо. Він значною мірою визначає, наскільки комп'ютер зручний в обігу. При цьому не слід забувати, що робота відеокарти і монітора тісно пов'язані один з одним, і для створення гармонійної системи візуалізації інформації однаково важлива продуктивність обох. Хоча ринок моніторів активно розвивається, з'являються нові технології, оновлюється асортимент моделей – критерії їх вибору, по суті, не змінилися. До монітора, як і колись, висувається єдина основна вимога – він повинен якісно відображати зображення, яке надходить у вигляді керуючих відеосигналів з відеокарти.

Монітор купується в розрахунку на конкретні сфери застосування – офісні завдання, настільно-видавничі роботи, ін. з урахуванням реальної тривалості його щоденної роботи. Ці вихідні умови зумовлюють вибір розміру екрану, вимоги до його частотних характеристик і роздільної здатності, а також необхідність відповідати певним стандартам ергономіки. Випадок електронного видання найближче до роботи у складі настільно-видавничої системи. Найбільш очевидними критеріями вибору монітора вважаються ціна і розмір діагоналі екрану. В даний час виробники пропонують покупцям моделі з діагоналями 15, 17,19, 20 і 21 дюймів (14-дюймові вже не задовольняють вимогам сучасності).

Від розміру екрану залежить роздільна здатність монітора, тобто повна кількість точок видимого зображення по горизонталі і по вертикалі. Якщо довжина діагоналі екрану не перевищує 15 дюймів, то розділення, що забезпечує прийнятну якість зображення, становитиме 800x600 пікселів; для 17-дюймового монітора цей показник дорівнює 1024x768, а для моделі з діагоналлю 20 або більше дюймів – 1280x1024 крапок. При завданні більш високих значень розділення відстані між точками наближаються до граничного значення, а чіткість і контрастність зображення знижуються. До того ж і букви стають менш розбірливими. Неприємний наслідок цього – головний біль через перенапруження очей.

Розмір екрана сам по собі не гарантує якості. Основні споживчі властивості монітора – розділення і частота зміни кадрів – залежать від його головних технічних характеристик: максимальної рядкової частоти і частотного діапазону відеопідсилювача. Щоб очі не втомлювалися, рекомендується монітор з частотою кадрів не менше 75 Гц, що забезпечує немерехтливе зображення і відповідний міжнародним стандартом в області ергономіки ISO 9241-3. Згідно з результатами випробувань, при цій частоті 90% користувачів не помічають мерехтіння екрану, а при 80 ~ 90 Гц його не відчуває практично ніхто.

Не має вирішального впливу на вибір монітора і те, що знаходиться усередині електронно-променевої трубки - тіньова маска, апертурна решітка (Sony Trinitron, Mitsubishi DiamondTron) або гібридна щілинна маска (NEC ChromaClear). Кожна з цих технологій має свої переваги і недоліки, і вибір тієї чи іншої технології, взагалі кажучи, справа смаку.

Широкому колу споживачів призначаються монітори з діагоналями в 15 і 17 дюймів. Хоча рекламні проспекти рясніють твердженнями про підтримку ними розділення 1280x1024 точок, це технічно нереально. «Пятнадцатидюймовики» мають мінімальні необхідні властивості – здатність 800x600 пікселів. Однак багато сучасних програми розроблені в розрахунку на більш високу роздільну здатність. На 15-дюймовому моніторі працювати з ними незручно, оскільки значну частину часу займає «прокрутка» зображень (особливо дратує будь-якого користувача горизонтальний скролінг).

На наступному, більш високому рівні знаходяться 17-дюймові монітори, які вже встигли стати офісним стандартом. Тому, хто проводить за комп'ютером по кілька годин на день, доцільно вибрати саме таку модель. Монітори з тонкими 0,24-мм масками здатні представляти картинку з роздільною здатністю 1152x864. При цьому шрифти невеликого розміру ще цілком розбірливі, і фрагменти текстів можна переглядати і у вікнах, що займають лише частину екрана.

Сервісні функції для монітора не головна, хоча й бажана умова. Сучасним плоским кінескопам необхідна велика кількість електроніки для автоматичної корекції спотворень. Мікропроцесорні засоби управління, сьогодні стали стандартною приналежністю практично будь-якої моделі, і забезпечують користувачеві більш-менш широкі можливості налаштування монітора. Вони запам'ятовують параметри настройки при різних розділеннях. Таким чином, при зміні режимів картинка завжди залишається чіткою, і необхідність у додатковій регулюванню відпадає.

Директиви міжнародного стандарту ТСО'95 і більш актуальна їх версія ТСО'99 визначають максимальні значення інтенсивності випромінювань і функції енергозбереження для моніторів, а також параметри якості зображення (мерехтіння, чіткість, що відображає здатність, лінійність і розподіл яскравості). Рекомендації ТСО'99 також регламентують тепловиділення і рівень шуму.

Для споживача важливий не тільки рівень випромінювань монітора, але і його енергоспоживання. Завдяки затемненню екрана енергія економиться лише незначно – приблизно на 20%. Функції управління витратою потужності гарантують зниження витрати потужності: у режимі готовності – до 30 Вт і менше, в режимі відключення – до 8 Вт і менше

У продажу є монітори з вбудованими динаміками і навіть відеокамерами, призначені для мультимедійних додатків. При їх купівлі слід перевіряти якість не тільки картинки, але і звуку. У деяких випадках зображення страждає від електромагнітних полів, створюваних динаміками. Цікаві моделі мультимедіа-моніторів пропонують, зокрема, фірми Nokia і NEC.

Зараз рідкокристалічні екрани практично витіснили монітори з електронно-променевими трубками. Ціни на великоформатні рідкокристалічні (РК) монітори знизилися до розумних меж. Однак сучасна TFT-технологія плоских екранів на рідких кристалах в даний час ще далека від досконалості: колірні відтінки і контрастність помітно змінюються в залежності від кута огляду. Для боротьби з цими недоліками розробляються всі нові більш-менш ефективні способи. Крім того, для РК-дисплеїв необхідні спеціальні відеокарти, які здатні генерувати цифровий відеосигнал. Кілька великих виробників відеокарт, наприклад ATI, Elsa, Matrox і STB, поставляють на ринок такі моделі.

Сучасні монітори з РК-дисплеями мають ряд переваг у порівнянні зі своїми конкурентами на електронно-променевих трубках (ЕПТ):

1. У них відсутнє шкідливе для здоров'я рентгенівське випромінювання, вони не випромінюють електромагнітного поля, і самі нечутливі до впливу таких полів.

2. У плоских РК-моделях, на відміну від моніторів з ЕПТ, видима поверхня екрана використовується практично повністю. Наприклад, діагональ корисної поверхні екрана 13,8-дюймового РК-монітора дорівнює 350 мм – як у 15-дюймового ЕПТ-монітора, а 15-дюймова РК-модель має ту ж корисну екранну площа (діагональ 381 мм), що і 17-дюймова модель з ЕПТ.

3. Для ЖК-моделей завдання зведення променів неактуальне. Картинка залишається однаково чіткою не тільки в центрі екрана, але і по краях, і відрізняється високою контрастністю, у десятки разів перевищує показники ЕПТ-моніторів, а також значно більшою світловіддачею.

4. РК-монітори споживають значно менше електроенергії (в середньому на 40-50%).

5. Вони відрізняються компактністю і малою вагою.

Недоліки РК-моніторів також добре відомі. Це досить значна вартість і більш вузький діапазон кольоровості, оскільки всі основні кольори виходять з білого світу, пропущеного через колірні фільтри (по одному на кожну з RGB-складових).

Незважаючи на ці недоліки, фахівці в галузі освіти та електронних засобів навчання вважають найбільш перспективним для роботи з електронним виданнями переносний комп'ютер з РК-монітором достатнього формату (діагональ не менше 13,8 дюймів).