Вибіркове спостереження, причини і умови його застосування

Статистичне спостереження за охопленням одиниць обсте­ження сукупності поділяють на суцільне і несуцільне. З усіх видів несуцільного спостереження в практиці статистичних досліджень най­більше визнання і застосування дістало вибіркове спостереження.

Вибіркове спостереження— це такий вид несуцільного спос­тереження, при якому обстежуються не всі елементи сукупності, що вивчається, а лише певним чином відібрана їх частина. Сукупність, з якої вибирають елементи для обстеження, називають генераль­ною, а сукупність, яку безпосередньо обстежують, — вибірковою. Статистичні характеристики вибіркової сукупності розглядаються як оцінка відповідних характеристик генеральної сукупності.

Безумовно, що суцільне спостереження забезпечує най­більш повну інформацію про загальну кількість одиниць, про се­редні і відносні показники досліджуваної сукупності. Однак на практиці є чимало випадків, коли суцільне спостереження не­доцільне або зовсім неможливе. При вивченні певного кола соціально-економічних явищ вибіркове спостереження єдино можливе. Це стосується передусім перевірки якості продукції (жирності молока, чистоти та вологості зерна, міцності пряжі, тривалості горіння електроламп тощо). Практика вибіркових спостережень досить різноманітна. Це обстеження домогосподарств, маркетингові дослідження, аудиторські перевірки великих фірм, вивчення громадської думки тощо. Часом вибіркове спостереження поєднується із суцільним. Наприклад, при пере­пису населення певна його частина обстежується за більш широ­кою програмою, ніж основна маса. Крім того, вибірковий метод використовують для прискореної обробки матеріалів суцільного спостереження та перевірки правильності даних переписів і одно­разових обстежень. До вибіркового спостереження статистика вдається у випадках, коли треба у стислі терміни та з мінімальни­ми затратами праці і коштів треба одержати кількісні характери­стики досліджуваної сукупності, або коли не можна чи не­доцільно здійснювати суцільне спостереження.

Таким чином, основні причини, що зумовлюють перевагу вибіркового методу, зводяться до наступного:

• економія часу і коштів;

• зведення до мінімуму псування або навіть знищення досліджуваних об'єктів;

• необхідність поглибленого вивчення кожної одиниці спо­стереження при неможливості дослідити'за такою програмою всі одиниці сукупності;

• досягнення більшої точності результатів дослідження за­вдяки скороченню помилок, що мають місце при реєстрації;

• застосування вибіркового спостереження як засобу кон­тролю даних суцільного спостереження.

Вибірковий метод дозволяє через вивчення частини спеціально відібраних одиниць охарактеризувати масове явище в цілому. Теорія і практика вибіркового спостереження показує, що воно за правильної організації дає достовірні відомості, цілком придатні для практичного використання.

Науковим обгрунтуванням можливості застосування вибір­кового спостереження є діалектична єдність одиничного, особли­вого і загального, згідно з якою в кожному одиничному є риси особливого і загального, а загальне має риси одиничного і особ­ливого. Це дає змогу за одиничним і особливим судити про за­гальне, за частиною — про ціле, якщо правильно знайдено зв'язок між ними.

Основними етапами вибіркового спостереження є:

• обгрунтування мети вибіркового спостереження;

• складання програми спостереження і розробка відповід­них даних;

• вирішення організаційних питань щодо спостереження;

• визначення частки і способу відбору одиниць у вибіркову сукупність;

• здійснення відбору;

• реєстрація ознак досліджуваних одиниць;

• узагальнення даних спостереження та визначення вибіркових характеристик;

• обчислення похибок вибірки;

• поширення кількісних характеристик вибіркового спосте­реження на всю сукупність.

Переваги вибіркового спостереження над суцільним ре­алізуються лише при дотриманні наукових принципів його ор­ганізації і проведення, насамперед неупередженого, випадкового вибору елементів для обстеження. Принцип випадковості відбо­ру забезпечує всім елементам генеральної сукупності рівні мож­ливості попасти у вибірку.

Так, якщо генеральна сукупність містить N елементів, а для обстеження треба відібрати п, то число можливих вибірок мож­на обчислити за формулою:

Усі вони мають однакову ймовірність , а кожна з них несе в собі певну похибку, що відображає факт випадковості ви­бору. Оскільки вибіркова сукупність не точно відтворює склад генеральної сукупності, то й вибіркові оцінки не збігаються з відповідними характеристиками генеральної сукупності. Розбіж­ності між ними називають помилками (похибками) репрезентатив­ності. Так для середньої величини вона являє собою різницю між генеральною і вибірковою середніми, для частки — між генераль­ною і вибірковою частками, для дисперсії — відношення гене­ральної і вибіркової дисперсій тощо.

Точність результатів вибіркового спостереження залежить від способу відбору одиниць, ступеня коливання ознаки в сукуп­ності та від кількості відібраних одиниць.