Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність

Формування вибірки — не безладний процес, він здійсню­ється за певними правилами. Насамперед, визначають основу вибірки. Залежно від специфіки об'єкту одиницею основи вибірки можуть бути окремі одиниці (індивідуальний відбір), або якісно однорідні групи (серії) досліджуваних одиниць (груповий відбір), або комбінація індивідуального і групового відбору.

Від основи вибірки залежить спосіб відбору елементів су­купності для обстеження. Найчастіше використовують такі спо­соби відбору: простий випадковий, систематичний (механічний), типовий (районований), серійний.

Простий випадковий відбір полягає в тому, що вибіркова сукупність утворюється в результаті випадкового неупереджено-го відбору окремих одиниць із генеральної сукупності. При цьо­му кількість відібраних у вибіркову сукупність одиниць визна­чається на основі прийнятої частки (питомої ваги) вибірки. Так при 5% вибірки із партії товару у 2000 одиниць чисельність вибірки становитиме 100 од. (2000 • 5 : 100), а при 20% вибірки во­на становитиме 400 од. (2000 • 20 : 100).

Важливою умовою репрезентативності простого випадко­вого відбору є те, що кожна одиниця генеральної сукупності має однакові можливості попасти до вибіркової сукупності. Саме принцип випадковості попадання кожної одиниці генеральної су­купності у вибірку попереджає виникнення систематичних (тен­денційних) помилок вибірки. Формування простої випадкової вибірки може здійснюватись жеребкуванням або за допомогою таблиць випадкових чисел.

Систематичний (механічний) відбір передбачає, що осно­вою вибірки є упорядкована чисельність елементів сукупності. Вибір елементів здійснюється через рівні інтервали. Крок (розмір) інтервалу обчислюють діленням обсягу сукупності N на передба­чений обсяг вибірки п. Початковий елемент відбору визначають як випадкове число у першому інтервалі елементів сукупності, другий елемент залежить від початкового числа і кроку інтервалу.

Типова, або районована вибірка організовується таким чи­ном: генеральна сукупність розбивається на однорідні типові групи, райони, дільниці за певною ознакою, а потім з кожної та­кої групи відбирається певна кількість одиниць спостереження, пропорційно питомій вазі групи у генеральній сукупності. Пере­вагою типової вибірки є те, що, створюючи групи і відбираючи з них певну кількість одиниць спостереження, у неї попадуть пред­ставники різних типових груп і вибіркові характеристики, визна­чені на їх базі, будуть максимально наближені до генеральних ха­рактеристик. Вибірка стає вірогіднішою.

Серійна вибірка (гніздова) полягає в тому, що відбираються не окремі одиниці, а цілі групи (серії, гнізда) випадковим або ме­ханічним методом. У відібраних серіях обстежують всі одиниці без винятку, а результати розповсюджують на всю сукупність.

Вибірка елементів для вибіркового спостереження може здійснюватись способом повторного і безповторного відбору.

Повторним відбором називають такий відбір, при якому кожна обстежувана одиниця знову повертається до генеральної сукупності, продовжує брати участь у подальшому відборі і мо­же потрапити повторно у вибірку для обстеження.

Безповторним називається такий відбір, при якому один раз описані одиниці спостереження у подальшому відборі участі не беруть. Безповторний відбір, як правило, дає точніші резуль­тати, ніж повторний.

Як відомо із математичної статистики, всі види відбору (крім механічного) можуть бути повторними і без повторними. Механічний відбір завжди безповторний.

Застосування того чи іншого способу формування вибірко­вої сукупності залежить від мети вибіркового обстеження, мож­ливостей його організації і проведення. Найбільш поширеними є комбіновані вибірки, які поєднують різні способи відбору: систе­матичний і серійний, районований і систематичний, простий ви­падковий і серійний. Поєднання способів відбору забезпечує ви­соку репрезентативність результатів з найменшими трудовими і грошовими витратами на організацію і проведення досліджень.

Середня похибка вибірки при різних комбінаціях її видів і способів визначається по-різному, залежно від ступінчатої вибірки.

Залежно від того, як змінюється одиниця відбору, при пос­лідовному проведенні кількох вибірок розрізняють одноступінчастий і багатоступінчастий відбір одиниць у вибіркову сукупність.

Одноступінчаста вибірка передбачає, що з досліджуваної сукупності відразу відбираються одиниці або серії одиниць для безпосереднього обстеження.

Багатоступінчаста вибірка припускає поступове вилучення із генеральної сукупності спочатку збільшених груп одиниць, потім груп, менших за обсягом і доти, доки не відберуть відповідні групи або окремі одиниці для подальшого досліджен­ня. Вибірка може бути дво-, триступінчастою і більше. Однак треба уникати великого числа ступенів, детально плануючи ор­ганізацію вибіркового спостереження. У багатоступінчастому відборі поєднуються різні способи. Наприклад, під час бюджет­них обстежень сімей можна застосувати чотириступінчасту вибірку. Відбір населених пунктів можна здійснювати типовим (районованим) способом, вулиці в населених пунктах — випад­ковим, будинки — механічним, а конкретну сім'ю — знову ви­падковим. Як видно з прикладу, в багатоступінчастій вибірці одиниці відбору на кожному ступені вибірки різні, а досліджують тільки одиниці, відібрані на останньому ступені.

Особливим видом вибіркового спостереження є моментне спостереження, суть якого полягає в тому, що на встановлені моменти часу фіксують окремі елементи процесу досліджуваного явища.

Моментне спостереження застосовують для вивчення вико­ристання робочого часу робітниками або часу роботи устатку­вання. У кожний момент спостереження фіксують, чи перебував робітник (чи верстат) у стані роботи, якщо ні, то з яких причин. Моментне спостереження охоплює роботу всіх робітників (або верстатів) цеху, а тому у цьому розумінні воно є суцільним. Ви­бірковим його вважають через те, що воно охоплює не весь час роботи цеху, а лише певні моменти часу, коли здійснюють кон­троль за роботою робітників чи устаткування. За допомогою мо-ментного спостереження отримують потрібну інформацію ско­ріше та з меншими затратами, ніж при суцільному спостереженні.