Структурно-логічна схема теми

1. Рани

2. Класифікація ран

3. Клінічна картина ран

4. Види загоєння ран

5. Лікування ран

Таблиця учбових елементів.

1. Рани

2. Класифікація ран

3. По характеру пошкодження

4. По причинам пошкодження

5. По інфікованості

6. По відношенню до порожнини тіла

7. Колоті рани

8. Різані

9. Рублені

10. Забита

11. Рвані

12. Укушені

13. Отруйні

14. Вогнепальні

15. Операційні

16. Випадкові

17. Асептичні

18. Інфіковані

19. Проникаючі

20. Непроникаючі

21. Загальні симптоми ран

22. Місцеві симптоми ран

23. Гостра анемія

24. Шок

25. Інфекція

26. Біль

27. Зяяння

28. Кровотеча

29. Первинні

30. Вторинні

31. Обробка шкіри навколо рани антисептиками

32. Місцеве знеболювання

33. Первинна хірургічна обробка рани

34. Асептична пов’язка

Методика проведення перев’язки чистої рани

Перед початком перев’язки лікар одягає стерильні рукавички. Шкіра навколо чистої рани змазується настойкою йоду. Стерильним пінцетом знімається марлева пов’язка з рани. Проводиться огляд рани, пальпація країв з метою ранньої діагностики появи інфільтрації країв, патологічних виділень з рани. Потім сама рана змазується йодом і накладається асептична серветка, яка фіксується липким пластиром. Звертається увага на аподактильність проведення перев’язки лікарем.

Методика догляду за дренажними трубками.

Місце перев’язки: чиста перев’язочна, палата відділення абдомінальної хірургії. Лікар одягає фартух, маску, стерильні рукавички. Обов’язково перед доглядом за дренажними трубками потрібно зафіксувати кількість виділень і їх вид (серозні, геморагічні, серозно-геморагічні, тощо). Лікар бере стерильний шприц, місткістю 10 або 20 мл і під’єднує його до дренажної трубки. Потім відтягує поршень шприца до себе, відсмоктуючи таким чином вміст трубки. Коли у трубці не залишається вмісту, цю процедуру необхідно провести з рештою дренажів. Якщо є необхідність, вміст шприца виливають у пробірку і відправляють на лабораторні дослідження.

Методика знімання швів з чистої рани

Чистими руками в стерильних рукавичках, стерильним пінцетом обробляється шкіра, знімається серветка з рани. Потім змазується розчином йоду сама рана. Після цього, пінцетом береться за вузлик шов і підтягується пінцетом та ножицями до появи білої нитки. Під неї підводяться ножиці і нитка розрізується, виймається. Знову рана змазується йодом і накладається асептична серветка.

Інфіковані рани – травматичні рани, в яких є мертві тканини, а також рани із вираженою клінічною інфекцією або перфорацією внутрішніх органів.

Про ранову інфекціюсвідчить нагноєння рани і запалення навколишніх тканин – незалежно від того, вдалося чи ні виділити патогенні мікроорганізми при посіві. Розрізняють поверхневі (надфасціальні) і глибокі ранові інфекції.

Гнійна рана–вогнище травматичної деструкції тканин, ускладнене наявністю інфекції; характеризується розвитком в певній послідовності патоморфологічних і патофізіологічних змін, викликаних медіаторами запалення (Б.М. Даценко зі співавт., 1995).

З урахуванням характеру збудника (за етіологічним принципом) гнійна хірургічна інфекція може бути представлена монофлорою (аеробною або анаеробною), а також у вигляді мікробних асоціацій, що дозволяє класифікувати її наступним чином:

- аеробна моноінфекція (грампозитивна, грамнегативна);

- анаеробна моноінфекція (клостридіальна, неклостридіальна);

- змішана (аеробно-аеробні, анаеробно-анаеробні, аеробно-анаеробні асоціації).