КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
ТЕСТИ ТА ЗАДАЧІ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ.Модуль 2 Змістовний модуль 2 Травматизм та ушкодження. Десмургія Тема 6:Чисті та гнійні рани. І Актуальність теми. В теперішній час урбанізації нашого життя травматичні пошкодження займають 45 % усієї хірургічної патології. Так летальність при політравмі складає 22-34 %. Розвиток гнійно-запальних процесів м’яких тканин після травматизації становлять 15-25 %. Слід зазначити, що лікування травматичної патології як ніде починається з своєчасної, адекватної допомоги на догоспітальному та ранньому госпітальному етапі. Принцип надання цієї допомоги “краще менше, але швидше” не є придатним, особливо з множинними пошкодженнями. Неповноцінна медична допомога може призвести до фатальних наслідків. З огляду на це знання цієї теми є надзвичайно актуальним і обов’язковим для майбутнього лікаря. ІІ Цілі заняття. 1. Ідентифікувати пошкодження тканин, черепа, грудної клітки. 2. Демонструвати хірургічну обробку ушкоджених ділянок та догляд за ними. 3. Демонструвати техніку накладання різних видів пов’язок та засобів транспортної іммобілізації. 4. Оволодіти методикою накладання м’яких бинтових та гіпсових пов’язок 5. Знати и вміти застосування аспіраційно - зрошувальну систему в лікуванні гнійно - запальних процесів 6 Вміти підібрати інструментарій для операції на кисті. 7 Під час практичних занять вміти оцінити заплановану неадекватно надану першу допомогу ІІІ Забезпечення вихідного рівня знань-умінь. 1. Знати основні положення асептики-антисептики. 2. Вміти ідентифікувати пошкодження м’яких тканин та кісткових структур. 3. Вміти розрізняти порушення анатомічної структури та фізіологічних функцій.
ЛІТЕРАТУРА. Основна: 1. Методичні розробки для аудиторної та самостійної роботи студентів. 2. Загальна хірургія /за ред. С.П.Жученко, М.Д.Желіби, С.Д. Хіміча – Київ: Здоров’я, 1999.-с.225-269. 3. Симоденко А.А. ,Філінс С.С. , Болдижар О.О. Практичні навики з загальної хірургії з доглядом за хворими.-Ужгород,2001.-с.65-105. 4. Заболевания и повреждения опорно-двигательного апарата.В.Ф.Трубников.- Киев:, Здоров’я,1984.-с.171-299. Додаткова: 1.Руководство к практическим занятиям по общей хирургии В.К.Гостищев.-Москва:”Медицина”, 1987.-с.156-232. 2.Методичні рекомендації: “Надання медичної допомоги постраждалим з політравмою на догоспітальному етапі”-Рощін Т.Т.,Гайдаєв Ю.О,Мазуренко О.В.,-Київ: КМАПО ім. П.І.Щупика.,2003,-с.1-33. 3. Сучасне медикаментозне лікування ран (відомча інструкція).-О.О.Шалімов.-Київ: ІХТАМН України,2002.-с.1-36.
ТЕСТИ ТА ЗАДАЧІ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ. 1. Для закриття усієї волосяної частини голови використовують: а). вуздечку; б). пращоподібну пов’язку; в). 8-ми подібну пов’язку; г). шапочку Гіппократа; +
2. Вимоги до готової пов’язки: а). пов’язка повинна створювати нерівномірний тиск на відповідну частину тіла; б). пов’язку слід накладати не щільно, але туго; в). пов’язка має надійно фіксувати уражену ділянку до наступного перев’язування; + г). вузол кінців пов’язки має бути під ураженою ділянкою.
3. Хрестоподібна (8-подібна) пов’язка накладається на поверхні тіла, що розрізняються за: а). довжиною; б). кількість суглобів; в). геометричною формою рани на тій чи іншій ділянці; г). формою (об’ємом). +
4. При пневмотораксі ефективною є: а). повертаюча пов’язка ; б). повзуча пов’язка; в). торакобрахіальна пов’язка; г). оклюзійна пов’язка. +
5. Яку з кровотеч можна спинити давлючою пов’язкою: а). плевральну; б). паренхіматозну; в). артеріальну; г) капілярну. +
6. Яка з пов’язок може легко сповзти: а). черепашача, що розходиться; б). контурна пов’язка; в). колосоподібна пов’язка; г). спіральна пов’язка. +
7. Недоліком кругової (циркулярної) пов’язки є: а). вона не створює рівномірний тиск на рану; б). її важко зафіксувати; в). вона може обертатися, зміщуючи матеріал; + г). її не можна накласти на промежину.
8. Основна вимога до транспортних шин: а). вони повинні легко складатися; б). вони повинні іммобілізувати 2-3 найближчих суглоби; + в). вони не повинні втрачати свої властивості при стерилізації. г). вони повинні добре стискувати сегмент людського тіла.
9. Гіпсові бинти замочують у тазу з теплою водою і чекають: а).3 хвилини; б).коли вода стане непрозорою від гіпсу; в). закінчення виділення бульбашок повітря; + г). початку виділення бульбашок повітря.
10. Перша допомога на дошпитальному етапі при різаних ранах передбачає: а). інструментальне дослідження рани та накладання тиснучої пов’язки; б). розсічення рани і тампонування її тампонами з 2% (послабленим)перекисом водню; в). накладання тиснучої пов’язки; г). накладання гемостатичної пов’язки (при вираженій кровотечі джгута) та транспортної іммобілізації. +
11. Для виконання ПХО медична сестра перев’язочної готує: а). ріжучий інструментарій,гемостатики, анальгетики; б). з’єднуючий тканини інструментарій, анестетики; в).ріжучий, допоміжний та з’єднувальний інструментарій, анестетики, антисептики,шовний та перев’язочний матеріал; + г). використати великий операційний пакет.
12. Первинна хірургічна обробка рани проводиться: а). коли операції передує підготовка хворого на протязі 2-3 діб; б). коли ступінь розповсюдження запального процесу не дозволяє здійснити обробку у повному обсязі; в).в “свіжій” (без ознак запалення) рані в перші години після ушкодження; + г). в “свіжій” але забрудненій рані.
13. Метою накладання первинного шва є а).запобігання утворення колоїдного рубця; б).попередження вторинного інфікування; в).зупинка кровотечі; г). створення умов для загоєння per prima та профілактика вторинного інфікування. +
14. Проводячи ПХО, краї стінки і дно рани не висікають при пораненнях: а). промежини та кистей рук; б). передньо-бокової черевної стінки та стоп; в). лиця,стоп та кистей рук; + г). трикутника Пті.
15. Організація обробки гнійної рани передбачає: а). видаленню некротизованих тканин; б). видаленню corpus caleni, девіталізованих тканин та декомпресію рани; + г). попередження первинного інфікування і створення умов для загоєння первинним натягом.
16. Вторинний ранній шов накладають: а). на епітелізовані рани в терміни від 8 до 15 днів; б). коли пройшли рубцеві зміни в краях та стінках рани; в). в терміни до 5-7 днів після ПХО; г). в терміни від 8 до 15 днів на гранулюючи рани; + д). коли не ефективні провізорні шви;
17. Методика промивання дренажних трубок у післяопераційних хворих передбачає: а). рановий лаваж розчинами антисептиків та активну чи пасивну аспірацію; + б). щоденну їх заміну на тампони; в). промивання їх до чистої води; г). промивання їх пульсуючим струменем.
18. Заходи першої медичної допомоги при закритих пошкодженнях м’яких тканин передбачають: а). знеболення місця травми струменям хлоретилу, тиснуча пов’язка, холод , підвищене положення кінцівки; + б). відновлення резервної лужності крові,рясне питво, спокій; в). підсилюють діурез, гемодіаліз, плазмосорбцію; г). використовують всі методи екстракорпоральної детоксикації;
19. Правила транспортування потерпілих при пошкодженні черепа та шийного відділу хребта: а). потерпілого транспортують в горизонтальному положенні з фіксованою головою; б). потерпілого транспортують в машині на ношах ,голову поміщають на ватно-марлевий круг (шину Єланського,вигнуту шину Крамера); + в). потерпілого транспортують на шині Белера, голову фіксують шиною Волкова або Дітеріхса; г). транспортують лежачи з фіксацією голови петлею Гліссона.
20. При переломі хребта в грудному, поперековому відділі потерпілого транспортують: а).на ношах зі щитом, на спині з невеликим валиком під коліньми,фіксуючи його до нош ( або на вакуумних ношах – НІВ) + б).на животі зі щитом на спині, зігнувши ноги в колінах; в). на спині з зігнутими та розведеними стегнами;
21. Перша медична допомога при переломах полягає в: а). протишокова терапія, транспортна іммобілізація; б). асептична пов’язка (відкритий перелом) знеболення, транспортна іммобілізація; + в). знеболення, репозиція, іммобілізація, транспортування; г). транспортна іммобілізація ношами імобілізаційними вакуумними.
22. Перша допомога хворим з вивихом:
a) знеболення, виправлення, імобілізація; б) знеболення, транспортна шина, госпіталізація; в) знеболення, асептична пов’язка (відкритий вивих), транспортна шина або фіксуюча пов’язка, термінова госпіталізація; + г) фіксуюча пов’язка, знеболення по вимозі, госпіталізація.
23. Набір інструментів для скелетного витяжіння: а) спиця Белера, дрель ЦІТО(електродрель), скоба, шнур, фіксатори, анестетики, шприц, йод, шина Кіршнера; б) спиця Кіршнера, електродрель, скоба, фіксатори, анестетики та шина Белера, шприц, йод, марлеві шарики, шнур; + в) шнур на спиці Кіршнера, шина Белера, шприц 20 мл., йод 5%, марлеві шарики, скоба без фіксаторів; г) все, що в пункті “б”, а також апарат Єлізарова.
|