Міжособові комунікації

Тема 6. Комунікативна поведінка

1. Комунікативний процес. Форми комунікацій

2. Визначення і функції спілкування

3. Можливості розуміння людини людиною

4. Неформальні комунікації

5. Комунікаційні бар’єри

Комунікативний процес. Форми комунікацій

Процес комунікацій розпочинається, коли одна особа (відправник) хоче передати факт, ідею, думку або іншу інформацію комусь іншому (одержувачу). Ця інформація має значення для відправника незалежно від того, чи вона проста і конкрет­на, чи складна й абстрактна. Наступна дія - це кодування інформації у форму, що відповідає ситуації. Кодування може набувати форми слів, виразу обличчя, жестів або навіть художнього вираження і фізичних дій.

Після того, як повідомлення закодовано, його передають відповідними засобами зв'язку. Засіб, за допомогою якого наше закодоване повідомлення вам передається — надрукована сторінка. Звичайні засоби зв'язку в організаціях - це наради, електронна пошта, записки, листи, звіти та телефонні розмови. Далі відбувається розкодування у форму, яка має значення для одержувача. Як уже зазначено, значення цієї інформації може бути різним. У багатьох випадках воно є підставою для відповіді, і тоді утворю­ється цикл, оскільки нове повідомлення у такій же послідовності передається почат­ковому відправникові.

Комунікації можуть бути перервані перешкодою - шумом від чийогось кашляння, від автомобіля, що проїжджає, або розмови двох людей поблизу. Перешкодами також є загублений на пошті лист, пошкодження телефонної лінії, неправильна адреса електронної пошти тощо.

Сьогодні поширені такі типи комунікацій: міжособові комунікації; комунікації у системах зв'язку та командах; комунікації в організаціях та електронні засоби кому­нікацій.

Міжособові комунікації

Загалом міжособові комунікації бувають усними та письмовими. Кожен з цих різновидів має переваги та недоліки.

Усні комунікації.Усні комунікації відбуваються під час розмови віч-на-віч, гру­пових дискусій, телефонних розмов тощо, за яких розмовну мову використовують для передавання змісту. Дослідженнями виявлено, що більшість менеджерів витра­чають на розмови з людьми 50-90% свого часу. Це зумовлено кількома причинами. Головна перевага усних комунікацій полягає в тому, що вони забезпечують негайний зворотний зв'язок та взаємний обмін у формі словесних запитань або усних домовле­ностей, виразу обличчя та жестів. Усні комунікації прості (все, що потрібно зробити відправнику, - це розмовляти), проте в деяких ситуаціях бажана ретельна підготовка до розмови. Як з'ясовано, 55% опитаних службовців уважають, що їхні власні письмові комунікативні навики посередні або слабкі, тому вони обирають усні комунікації.

Однак усні комунікації також мають вади. Вони можуть бути недостовірними, якщо співбесідник добирає неправильних слів для вираження суті або пропускає важ­ливі деталі чи якісь перешкоди переривають процес, або ж слухач (одержувач) забуває частину чи все повідомлення. У двосторонньому обговоренні не вистачає часу на виважені відповіді або ознайомлення з багатьма новими фактами. Крім того, хоча більшість менеджерів комунікабельні, і для них не становить труднощів говорити з людьми особисто або у невеликих групах, проте небагато з них у захопленні від промов перед більшою аудиторією.

Письмові комунікації.Письмові комунікації - це записки, листи, звіти, записи тощо. За їхньою допомогою можна вирішити багато проблем, пов'язаних з усними комунікаціями. Проте письмові комунікації не такі поширені, як може виглядати. Група менеджерів під час опитування зазначила, що лише 13% пошти, яку вони отримують, відразу їм потрібна. Понад 80% менеджерів, яких опитували в іншому дослідженні, уважають, що письмові комунікації, які вони отримували, мали посередній або низький рівень.

Одна з найбільших вад письмових комунікацій та, що вони затримують зворотний зв'язок та взаємообмін. Коли один менеджер надсилає іншому листа, то цього листа треба написати або продиктувати, надрукувати, відправити, отримати, скерувати, розкрити і прочитати. Якщо ж у листі буде незрозуміла інформація, то можна витратити кілька днів, щоб з'ясувати її й уточнити. Телефонна ж розмова дає змогу вирішити усю справу за кілька хвилин: Письмові комунікації, які часто не забезпечу­ють зворотного зв'язку та взаємообміну, ще й складніші від усних і потребують більше часу.

Звичайно, письмові комунікації мають і деякі переваги. Вони досить достовірні: постійно реєструють взаємні стосунки. Відправник може витратити час для збирання й опрацювання інформації. Одержувач має змогу уважно прочитати, а потім викорис­тати її знову в разі потреби. З огляду на це письмові комунікації прийнятніші, коли йдеться про важливі деталі. їм також надають перевагу, коли одній або двом сторонам потрібні письмові записи як свідчення того, що насправді відбувалося.

Несловесні комунікації- це обмін інформацією без слів або за допомогою слів з підтекстам. Вони є дуже впливовою, однак малозрозумілою формою комунікацій в організації, оскільки в них беруть участь вираз обличчя, рухи тіла, фізичні контакти та жести. Дослідженням виявлено, що 55% змісту повідомлення передає вираз обличчя та постава тіла, інші 38% залежать від інтонації, а слова самі по собі відображають лише 7% змісту повідомлення'⁶. Визначено три види несяовесних комунікацій, які застосовують менеджери - уявлення, оточення та мова жестів²⁷. У цьому контексті уявлення - це слова, які люди вибирають для висловлення однієї думки. Вирази "Чорт з ними, торпедами, повний вперед!" і "Навіть якщо є деякі потенційні перешкоди, ми повинні дотримуватися цього курсу дій" можуть мати однаковий зміст. Особу, яка використовує перший вираз, сприйматимуть як грубіяна, безстрашного героя, індиві­дуаліста або любителя пригод. Особу, яка використовує другий вираз, можна схарак­теризувати як агресивну, владну, педантку, вузькомислячу і таку, що протидіє змінам. Словом, вибір виразу означає набагато більше, ніж просто пряме значення слів.

Важливу роль у несловесних комунікаціях також відіграє оточення — приміщен­ня, умови роботи та інші елементи. Багато написано про символи влади в організа­ціях. Розміри та розташування офісу, меблі в офісі, доступність особи в офісі дають корисну інформацію. Наприклад, Г, Росе Перо так розмістив свій стіл, щоб він завжди відділяв його від відвідувача. Коли ж потрібний неформальний діалог, то він виходить з-за стола і сідає біля відвідувача.

Третьою формою несловесних комунікацій є мова жестів. Відстань, на якій ми стоїмо від когось під час розмови, теж має значенням У США дуже близька відстань між співрозмовниками загалом свідчить або про фамільярність, або про агресивність. Англійці та німці ще більше віддалені під час розмови, тоді як араби, японці та мек­сиканці не звертають на це уваги²*. Мова очей також є ефективним засобом несловесних комунікацій. Наприклад, пильний довгий контакт очима може свідчити або про друже­любність, або про романтичний інтерес. Інші види мови жестів — це рухи тіла і рук, паузи в розмові, стиль одягу

Менеджер повинен розуміти важливість несловесних комунікацій. Повідомлення працівнику хороших новин про нагороду з сердитим виглядом може зіпсувати цінність нагороди. Так само, покарання працівника з використанням неадекватних жестів може знизити ефективність санкцій. Тон повідомлення, де і як його зроблено, вираз обличчя та жести можуть посилити, послабити або взагалі змінити значення цього повідом­лення.