Види зв’язків соціально-економічних явищ та завдання їх статистичного вивчення

ТЕМА 8. СТАТИСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ЗВ'ЯЗКУ МІЖ ЯВИЩАМИ

Види зв’язків соціально-економічних явищ та завдання їх статистичного вивчення.

Основні методи виявлення наявності зв’язку.

Кореляційно-регресійний аналіз зв’язку, його суть, завдання та основні етапи.

Оцінка щільності та істотності кореляційного зв’язку.

Види зв’язків соціально-економічних явищ та завдання їх статистичного вивчення

Відомо, що всі явища і процеси, що відбуваються в природі і суспільстві, так чи інакше пов'язані між собою, залежать один від одного.

Так, результати діяльності промисловості залежать від роботи інших галузей народного господарства: енергетики, сільського господарства, транспорту та ін.

У свою чергу результати діяльності того самого сільського господарства значною мірою залежать від промисловості, що забезпечує його машинами, добривами, засобами захисту рослин і т.д.

Взаємозв'язок і взаємозалежність виявляються і в роботі будь-якого підприємства, організації або установи.

Без вивчення взаємозв'язків, їх характеру, сили і інших особливостей, неможливо управляти явищами і прогнозувати їх розвиток.

Тому однією з найважливіших задач аналізу статистичних даних є задача встановлення і пояснення взаємозв'язків, їх виміру і кількісного вираження.

Економісту в процесі своєї діяльності практично постійно доводиться мати справу з взаємозв'язаними показниками.

Так, наприклад, він повинен вивчати динаміку зарплати у зв'язку з динамікою продуктивності праці. Динаміку продуктивності праці у зв'язку з динамікою собівартості продукції, а динаміку собівартості залежно від обсягу продукції і т.д.

Причому, основна задача економіста не в тому, щоб просто проілюструвати різні сфери діяльності підприємства (організації) за допомогою цифр. Він повинен за допомогою аналізу цифрових показників виявити «вузькі місця» в роботі підприємства, розкрити причини і умови, що роблять вплив на результати роботи.

Економічний аналіз залежності процесів і явищ дозволить намітити необхідні заходи для поліпшення тих або інших сторін діяльності підприємства. Лише в цьому випадку робота економіста не виглядатиме простою констатацією наявних фактів.

Вивчення явищ в їх взаємозв'язку означає, перш за все, вивчення причинно-наслідкової залежності між ними. Тому, що одне явище завжди є причиною, а інше – наслідок, тобто результат дії цієї причини.

Відповідно і ознаки, що характеризують явище причини, називаються факторними ознаками(незалежними), а ознаки, що характеризують явище наслідку – результатними (залежними).

Між причиною і наслідком часто існує взаємодія. Тобто наслідок може, у свою чергу, чинити вплив на причину.

НАПРИКЛАД, виробництво – необхідна передумова для споживання, а споживання – наслідок виробництва. Споживання ж, у свою чергу, чинить певний вплив на виробництво визначаючи його обсяг, асортимент і якість продукції.

За характером залежності між факторними і результатними ознаками зв'язки поділяються на:

– функціональніабо суворо детерміновані (від латинського determinatio – обмеження, визначення), тобто строгі, повні;

– стохастичні, тобто вірогідні, нестрогі.

Функціональні– це зв'язки, при яких кожному значенню факторної ознаки (аргументу) відповідає одне або декілька певних значень результатної ознаки (функції).

Тобто, при функціональному зв'язку зміна значення результатної ознаки повністю залежить від зміни значення факторної ознаки .

Такі зв'язки спостерігаються переважно в точних науках: математиці, фізиці, хімії, астрономії, тобто вони властиві, в основному, фізичним і хімічним явищам.

НАПРИКЛАД, площа кола і довжина кола повністю залежать від зміни радіусу, швидкість падіння від висоти і т.д. Або, якщо , то значенню , відповідають два суворо визначених значення: .

Стохастичні– це зв'язки, при яких кожному значенню факторної ознаки відповідає множина значень результатної ознаки, які варіюють і не мають строгої залежності від зміни величини факторної ознаки.

Інакше кажучи, зміна факторної ознаки призводить не до строго певної зміни результатної ознаки, а до зміни лише розподілу її значень.

Окремим випадком стохастичних зв'язків є кореляційні (статистичні). Це зв'язки, при яких кожному значенню факторної ознаки відповідає середнє значення результатної ознаки.

Тобто кореляційний зв'язок виявляється у вигляді тенденції (загального напрямку) змін середніх значень результатної ознаки залежно від змін факторної ознаки.

Саме такого роду зв'язки переважають в соціально-економічних явищах і процесах. В них, як правило, немає строгої залежності між причиною і результатом. Це зв'язано з тим, що соціально-економічні явища є результатом одночасної дії множини причин і умов.

Тому при вивченні цих явищ необхідно виявляти основні з цих причин і абстрагуватись від малозначимих, другорядних.

НАПРИКЛАД, кількість деталей, вироблених робітником на верстаті залежить від багатьох причин: кваліфікації робітника, наладки верстата і ступеню його зносу, дисциплінованості і самопочуття робочого, організації праці і т.д.

Кореляційні зв'язки є нестрогими, неповними, ймовірними і виявляються лише в середніх величинах за наявності наступних умов:

1. Якщо є дані по достатньо великій сукупності явищ. Вважається, що число спостережень повинне не менше ніж в 5 разів перевищувати число факторів, що вивчаються.

2. Якщо закономірність, що виявляється в даному явищі, надійно виражена в середній величині.

Саме слово «кореляція» ввів в статистику англійський біолог і статистик Френсіс Гальтон в кінці XIX століття. В перекладі з англійської воно означає «відповідність, співвідношення». Причому під цим розумілося не просто зв'язок – relation, а як би зв'язок – correlation, тобто зв'язок не в звичній функціональній формі. Ф.Гальтон і К.Пірсон вважаються основоположниками теорії кореляції.

У зв'язку з тим, що функціональні зв'язки в соціально-економічних явищах зустрічаються рідко, а переважають, як підкреслювалося вище, кореляційні, то саме їх вивченням і займається статистика.

Кореляційні зв'язки за напрямком бувають прямими і зворотними.