Основні методи виявлення наявності зв’язку

Для виявлення наявності зв'язку, його форми і напрямку в статистиці використовуються різні методи:

– метод зіставлення паралельних рядів;

– графічний;

– аналітичних угрупувань;

– кореляційно-регресійного аналізу (КРА).

Розглянемо суть кожного з них.

Метод зіставлення паралельних рядів– заснований на зіставленні одержаних в результаті зведення статистичних показників у вигляді двох і більш паралельних рядів.

Таке зіставлення дозволяє встановити наявність зв'язку і його напрямок.

НАПРИКЛАД:

де Х – розряд робітника;

У₁ – виробіток, У₂ – кількість часу, що витрачається на виробництво 1-ї деталі.

Зіставляючи показники, бачимо, що зі збільшенням факторної ознаки (Х) , значення результатної ознаки (У₁) також зростають. Отже, має місце прямий зв'язок між двома цими показниками.

Графічний метод– дозволяє виявити наявність зв'язку двох ознак за допомогою побудови і аналізу поля кореляції.

Для цього в системі координат на осі абсцис відкладаються значення факторної ознаки, а на осі ординат – результатної. Одержимо деяке розсіювання множини точок – так зване кореляційне поле.

За тим, як розміщені точки в кореляційному полі, можна зробити висновок про наявність зв'язку, його напрямок і щільність.

Рисунок 1 - Приклад прямого зв'язку

Рисунок 2 - Приклад зворотного зв'язку

Якщо точки розташовані знизу, направо вгору – зв'язок прямий (рис. 1). Якщо ж зверху від осі ординат, направо вниз – зв'язок зворотний (рис. 2).

Чим сильніше зв'язок між ознаками, тим щільніше розміщуються точки кореляційного поля навколо певної лінії, що виражає форму зв'язку (рис. 1).

Метод аналітичних групуваньсхематично можна подати таким чином:

1 Спочатку всі одиниці сукупності розбивають на певні групи за збільшенням факторної ознаки, тобто ознаки, покладеної в основу групування.

2 Потім в кожній групі розраховується середня величина результатної ознаки.

3 Якщо зі зростанням факторної ознаки, при переході від групи до групи, відбувається зростання або убування результатної ознаки, можна зробити висновок про наявність зв'язку і його напрямок.

Пояснити висловлене можна на ПРИКЛАДІ вивчення зв'язків між стажем роботи і годинною зарплатою в колективі робітників однієї професії з 50 чоловік. (див. тему «Зведення і групування», табл. 3-4).

Згрупувавши робітників за стажем роботи і розрахувавши середню годинну зарплату за кожною з груп, можна зробити висновок про наявність зв'язку між стажем і годинною зарплатою. Ми бачимо, що зі збільшенням стажу відповідно збільшується і середня годинна зарплата від групи до групи.

Указані методи виявлення зв’язків дають змогу встановити наявність зв’язку, його форму та напрям. Далі закономірно виникає питання, наскільки істотний цей зв'язок, наскільки він щільний? Виміряти щільність зв’язку, тобто встановити наскільки він сильний, дає змогу лише метод кореляційного аналізу. Саме цей метод і займає провідне місце у практиці аналітичної роботи.