Входження України до Болонської освітньої програми

Значний успіх у створенні європейського економічного простору підштовхнув країни – лідери Європейського Союзу – Францію, Німеччину, Італію та Велику Британію – до проведення у червні 1999р. у місті Болоньї представницької наради 29 міністрів освіти європейських країн з метою проголошення утворення європейського простору вищої освіти й прийняття так званої Болонської декларації. Ця декларація має на меті започаткування приблизно десятирічного процесу скоординованих (чи «конвергентних» - сконцентрованих на визначених цілях) реформ і змін в європейській вищій освіті. Цей процес має багато завдань, які у загальному зводяться до трьох:

1) значне підвищення конкурентоспроможності європейської вищої освіти й освітніх послуг вищих навчальних закладів (ВНЗ);

2) поглиблення науково-навчальної співпраці і координації, подальше підвищення мобільності студентів, викладачів, дослідників, адміністративного персоналу європейських ВНЗ;

3) зростання якості європейської вищої освіти й можливості працевлаштування випускників європейських ВНЗ в умовах відкритого і квазівідкритого глобального ринків праці.

Питання входження України до єдиного освітнього простору Європи вже не є предметом дискусій для громадськості нашої країни. Україна має діяти у тісній взаємодії з ними за всіма напрямами, зокрема в науці та освіті. Міністерство освіти та науки України створило робочу групу супроводу Болонського процесу у вищу освіту України та міжвідомчу робочу групу щодо впровадження Болонського процесу; національну групу промоутерів Болонського процесу в Україні; підготувало Проект плану дій щодо впровадження в систему вищої освіти України положень Болонського процесу на період до 2010 року.

В 2006/2007 навчальних роках у всіх ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації було введено кредитно-модульну систему в основу якої була покладена європейська система кредитного заліку ЕСТS.

Європейська система кредитного заліку. Нині у світовій системі вищої освіти найширше використовуються різноманітні системи залікових одиниць (ЕСТS - європейська система, USCS - американська система, CATS - британська система, UMAP - система країн Азїї та басейну Тихого океану).

Щодо, ЕСТS, то її запропоновано в 1997р. Європейською Комісією. Дана система забезпечує спосіб вимірювання і порівняння результатів навчання при переході з одного ВНЗ в інший.

ЕСТS у вищій освіті покликана вирішити три проблеми:

1) структурувати навчальні плани вищих навчальних закладів різних держав з метою забезпечення їх сумісності;

2) поліпшити академічну мобільність студентів;

3) забезпечити академічне визнання.

ВизначенняЕСТS-кредиту. Система ЕСТS – це формальна процедура кількісної оцінки виконаного студентом обсягу роботи (трудомісткість) у процесі вивчення певного курсу. Вважається, що мінімальне число ЕСТS-кредитів, яке відповідає успішно завершеному навчальному року, дорівнює 60. Таким чином, у ЕСТS академічний рік, як одиниця виміру в системі визнання документів про освіту і кваліфікацію, асоціюється з визначеним обсягом роботи, що у свою чергу поділяється на визначені порції - ЕСТS-кредити. ЕСТS-кредит – це одиниця виміру виконаної студентом роботи (від 1 до 60). Остання містить у собі прослуховування лекцій, семінарські заняття, практичну і самостійну роботу.

Слід зазначити, що у вітчизняній системі навчання навантаження вимірюється у годинах аудиторних занять з тієї чи іншої дисципліни, яку студент має вивчити. Але години – це кількісний показник, він пов'язаний з якістю, тоді як у системі ЕСТS розмірність навчання визначається кількістю кредитних балів, які потрібно набрати для отримання диплома. Наприклад, щоб стати бакалавром студент повинен набрати 240 кредитів. Це можна зробити протягом одного року, а можна набирати поступово на протязі чотирьох років. Кредити – це своєрідна «ціна» дисципліни, і чим ближчий її зміст до суті спеціальності, якої має набути випускник, тим вища її «вартість». Кредити «збирається до кредитної сумки», 65% якої мають становити кредити з нормативних, обов’язкових дисциплін, а інші можна набрати з елективних, або вибіркових дисциплін. Таким чином, вітчизняна система навчання певною мірою наближається до стандартів ЕСТS.