ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ЗУПИНЦІ ДИХАННЯ І СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Травми і ряд інших нещасних випадків (отруєння чадним газом, електротравма та ін.) можуть призвести до смерті у випадку зупинки дихання або серцевої діяльності.

Порушення дихання відбувається внаслідок утруднення доступу повітря в легені, наприклад у випадку потрапляння в дихальні шляхи сторонніх предметів, крові, слизу, блювотних мас, у випадку западання язика в носоглотку. У результаті недостатнього надходження в тканині кисню і нагромадження в них вуглекислоти розвивається стан, який називається асфіксією. Загальна тривалість гострої асфіксії в людини дорівнює 3 - 4 хв, потім наступає зупинка дихання при триваючих ще якийсь час серцевих скороченнях. Ці порушення можна попередити. Якщо виникла механічна асфіксія, необхідно терміново усунути перешкоду, що порушує прохідність дихальних шляхів: пальцями за допомогою хустки, марлі очистити порожнину рота від слизу, згустків крові, землі, піску, блювотних мас і інших сторонніх тіл. Якщо язик западає, потрібно витягнути його з рота або висунути вперед нижню щелепу за підборіддя і повернути голову набік.

Зупинка дихання і серцевої діяльності є найважчими ускладненнями, які найчастіше наступають раптово. Тканини людського організму перестають одержувати необхідний для життя кисень. Найбільш чутливі до недостачі кисню клітини кори головного мозку, що зберігають життєздатність протягом 5 - 6 хв після припинення подачі кисню, після чого наступає смерть. Підкіркові утворення, у тому числі і життєво важливі центри дихання і кровообігу, є більше стійкими до кисневого голодування, відновити їхню функцію можна через 8 - 10 хв послу клінічної смерті, однак повернути до життя весь організм уже неможливо. От чому при зупинці дихання і серцевої діяльності потрібно почати реанімаційні заходи в перші 3 - 4 хв, щоб штучним шляхом підтримати життєдіяльність клітин кори головного мозку.

Для того щоб встановити, чи працює серце, потрібно перевірити пульсацію сонних артерій, поклавши кінчики пальців на шию зовні від дихального горла, або послухати серцебиття, приклавши вухо до грудної клітини в області лівого соска.

Якщо в людини припинився подих, потрібно приступитися до проведення штучного дихання, щоб наситити кров киснем. Якщо ж відсутні і ознаки серцевої діяльності, то поряд зі штучним диханням варто проводити зовнішній масаж серця. Починати треба завжди зі штучного дихання. Найбільш простим і ефективними є способи «рот у рот» і «рот у ніс».

Потерпілого треба покласти на спину на рівну поверхню, голову закинути. Людина, яка надає допомогу робить максимально глибокий вдих і, притиснувши свій pот до його рота (носу), робить енергійний видих. З гігієнічних міркувань можна на рот і ніс потерпілого покласти марлеву серветку.

При штучному диханні «рот у рот» варто затиснути ніс потерпілого, а при способі «рот у ніс» затиснути його рот, щоб не було витоку повітря. Якщо вдихання проводиться правильно, то відзначається розширення грудної клітини. Якщо цього не спостерігається, то потерпілому треба відкрити рот ширше і продовжувати штучне дихання. Видих відбувається пасивно за рахунок еластичності легеневої тканини і грудної клітини. Таких вдихів потерпілому роблять 14 - 16 в одну хвилину, дітям же - 18 - 24.

Інші способи вентиляції легенів менш ефективні, чим штучне дихання, засноване на принципі вдмухування повітря в легені.

По способу Сильвестра (мал. 18, а) потерпілого укладають на спину з опущеною головою (щоб уникнути влучення вмісту шлунка в легеневі шляхи), з розкритим ротом і фіксованим у витягнутому положенні язиком. Проводячи штучне дихання - стають в голові хворого, бере його руки за середню третину передпліч і відводить їх догори за голову до горизонтальної лінії (вдих). Через 1 - 2 с опускають руки, згинаючи їх у ліктьових суглобах і придавлюють до грудної клітини. У хвилину роблять 12 - 16 таких рухів.

По способу Шефера (мал. 18, б) потерпілого укладають на живіт і проводять методичне здавлювання грудної клітини попереду і позаду 12 - 16 разів у хв.

Методи Сильвестра і Шефера протипоказані при травмах грудної клітини, метод Сильвестра - при переломах верхніх кінцівок.

Продовжувати штучне дихання треба до відновлення подиху і пульсу або появи безсумнівних ознак життя.

Техніка зовнішнього масажу серця (мал. 19). Потерпілого укладають спиною на тверду поверхню, краще на висоті стола. Людина, яка надає допомогу стає ліворуч від потерпілого, ліву долоню кладе йому на область серця, накриває зверху правою рукою і проводить енергійний поштовх, щоб струс грудної клітини поширився на серцевий м'яз. Грудну клітину здавлюють строго вертикально на 4 - 5 см із частотою 60 разів у хвилину. У дітей масажують серце однією рукою.

Якщо в потерпілого наступила зупинка дихання і серцевої діяльності, то зовнішній масаж серця проводять поряд зі штучним диханням у перервах між

вдихами, але неодночасно, навіть якщо допомогу роблять дві людини. Після 3 - 4 енергійних поштовхів в області серця проводиться видих у рот потерпілого.

Рис. 18. Штучне дихання: а — по способу Сильвестра; б — по способу Шефера

Рис. 19. Зовнішній(закритий)масаж серця: