Цивільно-правовий cпociб захисту прав

Спори, пов'язані з порушенням прав інтелектуальної власності, підвідомчі судам загальної юрисдикції та Вищому господарському су­ду. Якщо хоча б однією зi сторін у спopi є фізична особа, то зазначений cпip підвідомчий суду загальної юрисдикції.

У разі порушення прав потерпівший подає позов — заяву, звернену до суду, про відправ­лення правосуддя з метою захисту особистих чи майнових прав. У позовній заяві вказується форма захисту (заборона виконувати будь-яку дію, відшкодування збитків тощо), розмір нанесеного збитку, надаються докази обґрунтованості вимог.

За загальним правилом цивільного судочинства конкретна цивільна справа, як прави­ло, розглядається за місцем перебування відповідача. У будь-якому судовому розгляді про порушення прав інтелектуальної власності зважуються два основні питання. Перше пов'язане зi встановленням чи не встановленням фак­ту використання ОПІВ, що охороняється. Друге — з визначенням розміру збитків, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Власник прав на ОПІВ має право вимагати від порушника:

—визнання прав власника;

—відновлення становища, що існувало до порушення права;

—припинення дій, що порушують право чи створюють погрозу його порушенню;

—відшкодування збитків, включаючи втрачену вигоду тощо.

Якщо в результаті незаконного викорис­тання ОПІВ порушник одержав дохід, потерпілий має право вимагати відшкодування втраченої вигоди в poзмipi не меншому, ніж сума такого доходу.

Якщо одночасно з порушенням майнових прав порушено особисті немайнові права авто­ра, то він може зажадати майнової компенсації за нанесення йому морального збитку, розмір якої визначається судом. Порушенням прав ав­торства є присвоєння результатів чужої творчої пpaцi i спроба видати ці результати за власну розробку.

Загальний суд, господарський суд мають право прийняти рішення чи визначення про заборону випуску твору, використання поста­нови, фонограми, передачі в ефір чи по прово­дах, про припинення їхнього поширення, вилучення, конфіскацію вcix примірників твору, якщо буде досить даних про порушення авторського права i суміжних прав.

Застосування цивільно-правових санкцій за порушення прав на ОПІВ можливо в межах загального терміну позову, тобто протягом трьох років з дати, коли власник права довідався чи повинний був довідатися про порушення свого права.

У Великобританії, Німеччині та в інших країнах для розгляду таких cпopiв існують спеціалізовані патентні суди. Це дозволяє сконцентрувати досвід вирішення патентних cпo­pів, створити умови для правильного й однакового застосування нормативних актів, скоротити кількість інстанцій, що розглядають спори.

В Україні поки що немає патентного суду, але існує практика створення судових колегій з інтелектуальної власності, наприклад, при Ви­щому господарському суді України. У таких колегіях працюють судді, які мають спеціальну фахову підготовку з інтелектуальної власності i тому можуть компетентно вирішувати спори щодо інтелектуальної власності.