Відбір нових ідей

Пошук, відбір i генерування якомога більшої кількості ідей для створення нового продукту є найважливішою вихідною передумовою успішного інноваційного проекту. Де взяти нові ідеї? Для цього є два шляхи. Пер­ший — знайти вже існуючі ідеї i відібрати з них найбільш перспективні. Другий — генерувати нові ідеї, адекватні поставленій меті. Логічним було б розпочати з реалізації пер­шого шляху тому, що, по-перше, можна виграти час. По-друге, підприємство не завжди має людські й технічні ресурси для генеруван­ня нових ідей.

При відборі ідей мова йде не просто про технічну ідею, яку можна отримати в резуль­таті наукових досліджень, а про ідею бізнесу, спрямовану на отримання прибутку, генерованого за допомогою об'єктів права інтелектуальної власності.

Відбір комерційно значущих ідей з безлічі подібних є складним i відповідальним. На цьому етапі необхідно зруйнувати міф про те, що саме ця розробка є найкращою. Насправді це не так. Як приклад наведемо криву відсівання ідей при ствоpeннi нового лікарського препарату фірмою 3М за методикою компанії OXFORD INNOVATION (рис. 3).

Після відсіювання (на першому етапі) нежиттєздатних ідей, з 540 вихідних ідей лишилося 92, що, як здавалося, мали шанси на ycпix при комерціалізації. На другому етапі ще 92 ідей вивчалися на предмет їхньої конкурентноздатності на ринку. Якість восьми ідей, що лишилися, перевірялася на дослідних зразках, після чого було відібрано дві ідеї. Надалі ці ідеї випробувалися ринком, в результатi чого була сприйнята одна ідея.

Витрати на відсіювання ідей на першому етапi становлять 3-5% від загальної вартості poбiт з відсіювання, а на заключному — 60-70%. Звідси бачимо, що відбip ідей на першо­му eтaпi повинен здійснюватися дуже ретельно, оскільки незначна економія грошей на початку може призвести до втрати більш значних сум на наступних етапах. Іншим ре­зультатом є те, що процес відбору сам по co6i створює дорожчі та привабливіші для потенційних iнвecтopiв продукти.

Рис. 3. Приклад відбору ідей

Відбір ідей можна здійснити за допомогою таких запитань:

— Чи є спроможною ідея з технічної точ­ки зору?

— Які технологічні бар'єри мають бути подолані?

— Чи можна захистити ідею за допомогою патенту або інших засобів?

— Чи випробувалися подібні ідеї та чому вони провалилися?

— Чи може існуюча технологія становити небезпеку?

— У чому полягає конкурентна перевага ідеї?

— Чи обмежена перевага конкретними умовами?

— Хто ще працює над подібними або суміжними ідеями?

Аналіз відповідей на цi запитання допоможе більш виважено підійти до наступного розгляду можливості комерціалізації ідеї або ж істотно змінити акценти в її застосуванні.