Характеристика офіційно-ділового стилю на всіх мовних рівнях

Офіційно-діловий стиль задовольняє потреби суспільства в державному, громадському, політичному та економічному житті. Він представлений різноманітними діловими паперами — указами, законами, актами, постановами, програмами, протоколами, наказами, резолюціями, заявами, договорами, дорученнями, автобіографіями тощо. Функціонує він і в діловому листуванні між різними інституціями, окремими особами.

Основною рисою офіційно-ділового стилю є точність, неприпустимість двозначності тлумачень. Ця риса спричинює повтори слів і вживання у вузькому контексті спільнокореневих слів, що в інших ситуаціях мовлення розцінюється як мовленнєва помилка: Акти перевірки підписуються особами, які проводили перевірку, а також представниками суб’єкта підприємницької діяльності. При виявленні порушень суб’єктом підприємницької діяльності ліцензійних умов, зазначених у пункті 2 інструкції, які відображені в акті перевірки, Держкомзв’язку України ухвалює рішення про можливість продовження діяльності за ліцензією (З інструкції). Заміни термінів синонімами і займенниками у ділових паперах мають обмежений характер.

Точності викладу у ділових паперах сприяють коментарі, пояснення, уточнення, як-от: Я, Мельничук Сергій Миколайович, отримав …; Бухгалтерські операції можуть виконувати працівники будь-якого структурного підрозділу банку, якщо це передбачено їх функціональними (службовими) обов’язками; У випадку особливих обставин (наприклад, аварія) продавець зобов’язаний ужити заходів для виконання замовлення Покупця на поставку запасних частин у найкоротший термін.

Специфіку стилю створюють також стереотипні мовні засоби, стандартні форми висловлювання на зразок: вжити заходів, порушити питання, схвалювати пропозицію, згідно з інструкцією, ввести в дію, зважаючи на викладене вище, з огляду на викладене вище, прийняти до виконання, скласти подяку, у разі невиконання, з метою забезпечення.

Ознаки ОДС:

· стислість викладу,

· високий ступінь уніфікації,

· безособовість, беземоційність. Безособовість виявляється, зокрема, у відсутності дієслів 1-ї та 2-ї особи і відповідних займенників (я, ми, ти, ви),

· наявність стандартних висловів і синтаксичних конструкцій (кліше), особливо на початку та в кінці документів,

· чіткість і логічність викладу, що часто зумовлюється поділом ділових паперів на певні частини (параграфи, пункти, підпункти),

· визначена послідовність частин (реквізитів),

· безособові та наказові форми дієслів, а також уживання форми теперішнього часу на позначення постійності дії (фірма не несе відповідальності, вкладник має право, дія указу поширюється, Конституція

· забезпечує право громадянина тощо),

· слова вживаються в прямому значенні,

· багато віддієслівних іменників: виконання, формування, повідомлення, становлення, укладання, одержання, розгляд, затвердження, забезпечення, утворення, використання і под.,

· переважають розповідні прості, прості ускладнені ОЧР — головними (підметами, присудками) і другорядними (передусім додатками), складні речення з прямим порядком слів.

Основним видом офіційно-ділового стилю є документ — діловий папір, що юридично підтверджує якийсь факт, подію тощо.