Неправильно правильно

Прошу Вас надати мені У зв’язку із скрутним

грошову допомогу у зв’язку матеріальним становищем

з моїм скрутним прошу надати грошову

матеріальним... допомогу

2. Слід уникати вживання займенників:

- із суфіксами зменшеності: такесенький, самісінький, нікогісінько;

- складних неозначених форм: абиякий, абихто, казна-хто, сякий-такий, хтозна-який, хто-небудь і под.;

- усічений форм прикметникових займенників: на моїм, у тім, на цім, тої, тою, у всім, на чим і под.

3. Треба використовувати тільки нормативні форми займенників, уникати розмовних, діалектних варіантів:

Неправильно правильно

На моїм на моєму

Сей захід цей захід

У кожнім у кожному

4. Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти в Н., а не в Ор. відмінку.

Неправильно правильно

Мною запроваджено я запровадив

Нами запропоновано ми запропонували

5. Уникати двозначності, що може виникнути:

а) якщо займенник віддалений від слова, із яким синонімічно пов’язаний:

неправильно правильно

Значна кількість учених У багатьох секційних

взяла активну участь засіданнях взяла участь

у секційних засіданнях. значна кількість учених.

Їх виявилося багато.

б) якщо можливе співвіднесення займенника з будь-яким зі слів, однаково граматично вираженим:

неправильно правильно

лаборант Горобець В.О. головуючий (голова зборів)

внесла пропозицію. Головуючий відхилив пропозицію

з нею погодився. Лаборанта Горобець В.О.

в) якщо замість особового займенника вжито присвійний:

неправильно правильно

моїм отриманим завданням я отримав завдання...

було... Завдання, що я отримав...

г) якщо вжито зворотно-присвійний займенник свій:

неправильно правильно

він своїми руками відремон- він власноруч відремонтував

тував свою машину. особисту машину.

д) якщо вжито зворотний займенник із неконкретним співвіднесенням:

неправильно правильно

Комісія запропонувала Комісія запропонувала

адміністрації взяти надати послуги адміністрації

на себе функції щодо в розслідуванні НП

розслідування НП.

е) якщо неправильно узгоджено займенник зі збірним іменником:

неправильно правильно

Цими гіллями закрили канаву Цим гіллям закрили канаву.

ж) якщо є невиправдане використання займенника у формі Ор. відмінка:

неправильно правильно

Усією групою пішли на Група в повному складі пішла

заняття на заняття.

6. Не слід використовувати займенники 3-ї особи в присутності тих, про кого йдеться.

Без займенника, як правило, укладаються ділові листи, які починаються дієсловом у 1-й особі множини (від імені організації, установи, закладу – Нагадуємо..., Надсилаємо..., Повідомляємо...). Паралельно вживається форма 3-ї особи однини (Адміністрація повідомляє..., Ректорат просить..., Об’єднання інформує...).

Без займенника я укладаються розпорядження і накази, які розпочинаються дієсловом у 1-й особі однини (Доруяаю..., Пропоную..., Наказую...).

Науковий стиль вимагає заміни авторського я на ми, залучаючи читача (слухача) до участі в міркуваннях.

Пам’ятайте: використання чи невикористання займенників змінює тональність ділових текстів, може підсилювати або пом’якшувати категоричність наказу, вимоги, прохання, поради тощо.

Увага! Запам’ятайте правильну форму займенників у таких словосполученнях:

Неправильно правильно

Вибачити його. Вибачити йому.

Правильний наголос у займенниках – це не тільки культура мовлення, а й засіб уникнення двозначності.

У Р. й Д. відмінках однини займенників то, те, цей наголос падає на кінцевий склад: того, тому, цього, цьому. А в М. та Р. відмінках із прийменниками наголос переходить на перший склад: на тому, у цьому, біля того, для цього, із цього, не без того, не від того.

7.Для уникання зайвого паралелізму, краще в діловому мовленні додержуватися Р. чи З. відмінків їх ніж присвійного займенника їхній.

Неправильно правильно

Їхнє обладнання Їх обладнання

Надійшли їхні пропозиції Надійшли їх пропозиції

Дієслово – самостійна частина мови, що означає дію або стан чи процес і відповідає на питання що робити? що зробити?

У систему дієслова входять такі форми:

1) неозначена форма (інфінітив): прочитати, написати;

2) форми в дійсному, умовному та наказовому способах: прочитаю, малюйте, смійся, прочитав би;

3) дієприкметник: прочитаний, битий;

4) безособові форми на –но, -то: прочитано, бито;

5) дієприслівник: прочитавши, сміючись.

Усі дієслівні форми мають доконаний або недоконаний вид, є перехідними чи неперехідними. У них розрізняють дві основи: основу інфінітива й основу теперішнього часу. Кожна з форм дієслова відповідає на певні питання, буває змінна або незмінна й виступає тим чи іншим членом речення.

Дієслова в теперішньому часі доконаного виду змінюються за особами й числами. За характером особових закінчень дієслова поділяються на першу, другу та архаїчну дієвідміни.

1.До І дієвідміни належать дієслова, що в закінченнях усіх осіб, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, мають –е (-є), а в 3-й особі множини – закінчення –уть (-ють):

2. До ІІ дієвідміни належать дієслова, що в закінченнях усіх осіб, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, мають –и (-ї), а в 3-й особі множини – закінчення –ать

(-ять):

Типова ознака ділового стилю – використання віддієслівних іменників. Вони створюють загальне уявлення про дію. Наприклад – провести огляд машин до 15 вересня 2004 року; подати звіт до 20 серпня 2003 року.

Віддієслівні іменники забезпечують однозначність, узагальненість змісту і надають документам певної офіційності. Вони здатні називати не конкретну дію, а загальне уявлення, поняття про неї: давати вказівки – вказувати, провести операцію – оперувати; зробити огляд – оглянути і т.ін. дієслово називає дію вужчу, конкретнішу; іменник – широку, узагальнену.

Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах

1. Треба використовувати тільки книжні дієслова та їхні форми: активізувати, дезінформувати, символізувати.

2. Уникати умовного способу: підприємства виконають – а не – підприємства змогли б виконати.

3. Уживаючи ті чи інші форми наказового способу, слід ураховувати конкретну ситуацію, умови спілкування та норми мовного етикету.

4. В актах, наказах, розпорядженнях, службових листах, інструкціях, дорученнях та под. уживають неозначену форму дієслова (інфінітив). Слід пам’ятати, що нормативною є форма на –ти, а не –ть: виступати, говорити, запроваджувати.

5. У документах більшість дієслів має форму 3-ї особи однини, але неприпустиме використання коротких форм: допомагає, оббігає.

6. Надавати перевагу активним конструкціям над пасивними або ж використовувати безособову конструкцію з дієслівними формами на –но, -то: головну увагу він приділив, завдання було виконано.

7. Не вживати розмовних (калькованих) та дієслівних форм теперішнього часу: носе – носить, просе – просить.

8. Уживати теперішній час на позначення майбутнього, якщо акцентується обов’язковість чогось: Мітинґ розпочинається завтра об 11.00.

9. Уникати вживання форм давноминулого часу: я виконав був – я виконав; проект були узгодили – проект узгодили.

10. Не порушувати норми вживання форм залежного слова: свідчити факти – свідчити про факти, відзначати про успіхи – відзначати успіхи.

11. Надавати перевагу складеним формам дієслів недоконаного виду в майбутньому часі: завтра будемо відпочивати; будемо перераховувати.

12. Широко використовувати дієприкметники та дієприслівники, але уникати ненормативних форм або заміняти їх іменниками, іменниками із прийменниками (описова конструкція), дієсловами: обізнаний працівник, колишні учасники, граючий – який грає.

13. Окремі форми активних дієприкметників теперішнього часу з суфіксами –уч (-юч), -ач (-яч) почали використовувати, але у функції означення, а не головного компонента дієприкметникового звороту: зростаючий щороку добробут, керуючий новим відділом академік.

14. Форми 2-ї особи однини, 1-ї та 2-ї особи множини дозволяють уникати форми давайте в наказовому способі. Обійтися без неї можна й за допомогою додаткових слів: проголосуймо, побажаймо.

15. Існує дві рівнозначні форми написання дієслів із числівниками: Шість бригад не виконало (не виконали) план. Але за непрямого порядку слів лише – Не виконало план шість бригад.

16. Із кількісними словами ряд, низка, більшість, меншість, багато, мало, кількість дієслова вживаються в однині: ряд підприємств надіслав, більшість працівників з’явилося. Це стосується також дієслів, що вживаються із числівниками сто, тисяча, мільйон: сто гривень було витрачено, тисяча тонн була завезена

17. За наявності слів разом, спільно дієслово (присудок) ставиться в однині: Адміністрація заводу спільно із профкомом розглянула… але ставиться у множині, коли однорідні підмети вжиті через кому або через сполучники і, й, та (у значенні і): Адміністрація заводу та профком розглянули…

18. дієслово вибачаюсь (-ся) має у своєму складі колишній займенник ся, що був формою від себе – я, порівняймо: збираюся (я збираю себе), умиваюся ( я вмиваю себе).

Найпоширенішою частиною мови в ділових паперах є дієслово теперішнього часу І і ІІ особи множини: запевняємо, вимагаємо… Недоконаний вид виражається складеними формами: будуть розпочинатися… Доконаний вид частіше вживається з префіксами: негайно розглянути.

Наказовий спосіб у ділових паперах передається здебільшого за допомогою інфінітивної форми для категоричніших висловлювань: палити заборонено. Менш категоричні вислови виражаються за допомогою безособових форм дієслова: не рекомендується виходити… забороняється голосно розмовляти…

5.3.Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні.

Синтаксичні норми регулюють вибір варіантів побудови простих і складних речень.
Синтаксис, на відміну від лексикології і фразеології, не має таких одиниць, які б вживалися тільки в одному стилі. В усіх стилях сучасної української літературної мови вживаються спільні синтаксичні одиниці. Синтаксичні одиниці мають загально мовний характер. Водночас вони виявляють певну специфіку – обмеження або переваги – у використанні в якомусь стилі чи різновиді мовлення. Для офіційно-ділового стилю сучасної української мови також характерні деякі особливості щодо вживання різних типів синтаксичних конструкцій. 1. У ділових паперах переважають прості речення, які мають розповідний характер (питальні, окличні речення зустрічаються в документах досить рідко). Перетворення складних речень на прості внаслідок трансформації підрядних частин на прикладки, обставини, додатки, відокремлені й невідокремлені означення, сприяє чіткості й лаконічності ділового спілкування. Порівняйте: Охоронцеві фірми «Оле-тур» повідомили про те, що його звільнено з роботи і Охоронцеві фірми «Оле-тур» повідомили про його звільнення з роботи. Переговори, які ми провели вчора, були успішними і Проведені вчора переговори були успішними. В офіційно-ділових текстах переважають двоскладні речення. З-поміж односкладних найширше представлені безособові речення, головний член яких виражений незмінними присудковими формами на -но, -то, та інфінітивні речення, напр.: Комісію для проведення інвентаризації в туристському комплексі «Прикарпаття» затверджено в складі п’яти осіб. Призначити Карпенка Івана Петровича на посаду заступника директора ЗАТ «Івано-Франківськтурист». 2. Переважає прямий порядок слів, тобто група підмета ставиться перед групою присудка; вставні слова виносяться на початок речення; узгоджене означення стоїть перед означуваним словом. Недотримання цих правил призводить до нечіткого, нелогічного викладу інформації, а іноді до прикрих різнотлумачень і комічних ситуацій. Наприклад: Продається весільна сукня для нареченої 46-48 розміру з гарними аксесуарами. 3. В офіційно-діловому стилі в реченнях використовуються присудки ускладненої форми (їх називають іще «розщепленими присудками»), що являють собою фразеологізовані дієслівно-іменні сполуки. Частина з них має в сучасній українській мові паралельні прості дієслівні присудки, пор.: надавати допомогу – допомогти, вести облік – обліковувати. Проте дуже багато стійких дієслівно-іменникових сполук, що вживаються в ролі присудка, не мають дієслівного відповідника: провести захід, навести порядок, виявити увагу, надати слово. Щодо використання в ділових документах «розщеплених присудків» фахівці не є одностайними. Одні вважають, що ці присудки поширилися в українській мові під впливом російської і відображають іменний характер російського синтаксису. Тому вони не відповідають синтаксичним нормам сучасної української літературної мови. Інші, визнаючи те, що офіційно-діловий стиль української мови формувався під впливом цього стилю російської мови, вважають, що «розщеплені присудки» мають ряд переваг над дієслівними. Одна з основних переваг полягає в тому, що вони створюють офіційний колорит висловлювання, нейтралізують розмовність, якої надає простий дієслівний присудок. Саме тому їх використання вважають виправданим і доречним. Слід зауважити, що останнім часом в українському діловому мовленні з’явилося багато невдалих, штучних «розщеплених присудків» типу забезпечити покращення, організувати використання, відбувається зростання. Слід уникати таких конструкцій, у яких дієслівний компонент є надлишковим, оскільки він дублює семантику дії, виражену віддієслівним безсуфіксним іменником або іменниками із суфіксами – анн-, -енн-, -інн-.

6. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

Вправа 1. Поставте, де потрібно, м’який знак або апостроф:

А.Зобов..язання,п..ятниця, з..ясований, об..єднання, пред..явлення, св..ятковий, зв..язок, з..економити, об..єкт, вуз..кий, в..яз..кий, гір..кий, ін..ший, п..ят..десят, таріл..ці.

Б.Автопавіл..йон, ал..янс, вал..юта, н..юанс, кон..юнктура, фаміл..ярний, Х..юстон, Севіл..я, л..юкс, дос..є, п..єдестал, порт..єра, міл..йонер, комп..ютер, ін..єкція, транс..європейський, М..юнхен.

Вправа 2. Від поданих слів утворіть нові з префіксом з- чи його варіантами с-, зі-, поясніть правопис кожного з них:

Робити, рівняти, лити, цідити, жати, бігати, вести, горіти, сунути, кріпити, палити, творити, ховати, ходити, формувати, формулювати, ставити, кликати, єднати, хвалити.

Вправа 3. До поданих слів доберіть антоніми з префіксами, запишіть їх, виділіть префікс.

Загортати, зав’язка, об’єднати, одружуватись, загадка, зустрітись, звужувати, затиснути, зав’янути, занепад, захоплений, талановитий, грамотний, діяльний, захисний, озброєний.

Вправа 4. На місці крапок, де потрібно, поставте пропущені букви.

Ус...ний, шіс...надцять, очис...ний, зліс...ний, ровес...ник, студен...ський, влас...ний, шіс...десят, контрас...ний, випус...ний.

Вправа 5. Перепишіть, вставте пропущені букви і поясніть правопис слів.

Сибір...кий, вороне...кий, гаа...кий, францу...кий, голлан...кий, запорі...кий, кременчу...кий, люксембур...кий, гамбур...кий, золото-ні...кий, пари...кий, нью-йор...кий, прилу...кий, овру...кий, черка...кий.

Вправа 6. Утворіть від поданих слів прикметники та запишіть їх. Поясніть їх