Види наукових текстів відповідно до їх функціонального призначення (оглядовий, теоретичний, пояснювальний, додатковий та ін).

Наукові тексти відповідно до функціонального при­значення поділяють на такі види:

1) оглядовий текст — забезпечує наукове обґрунту­вання предмета дослідження, установлює межі цього дос­лідження, показує ступінь невивченості його окремих складових. Наприклад: У дисертаціях проаналізова­но концепти краса (О. М. Цапок), добро і зло (О. П. Лисицька), правда й неправда (М. В. Мамич, О. Г. Пироженко), природа (І. М. Дишлюк), степ (О. Є. Єфименко), кохання (Г. А. Огаркова), часові й просторові концепти (Н. О. Бігунова, М. Г. Джиоєва, С. М. Лобода) та ін. Ана­ліз флористичних концептів з позицій семасіології на матеріалі поетичного мовлення XX ст. в дисертаційних роботах не здійснювався (І. Рогальська);

2)методологічний текст — слугує для вмотивування та опису специфіки методології проведеного досліджен­ня. Наприклад: Методологічні принципи визначення та відбору поняттєво-термінологічного апарату до­слідження теоретичних та методичних засад підго­товки майбутнього вчителя-філолога за двома спе­ціальностями дозволили класифікувати поняття в 4 групи, як це показано на рис. 1.1). Виділимо поняття, які увійшли до складу кожної групи (І. Соколова);

3)емпірико-фактологічний текст (термін Ю. Сурміна) — містить опис фактологічної бази дослідження, класифікації й узагальнення фактів у конкретному до­слідницькому контексті. Наприклад: Як засвідчили результати констатувального зрізу, студентів з високим рівнем сформованості дискурсивної компетен­ції не було ні в контрольній, ні в експери­ментальній групах. На достатньому рівні перебувало 12% респондентів КГ і 16% ЕГ, що продемон­стрували належне володіння термінологічною базою теорії дискурсу й елементами дискурсивного аналізу тексту.

4) теоретичний текст — подає теоретичні аспекти предмета дослідження. Наприклад: Вивчення й аналіз наукової літератури дозволяє говорити про різні думки щодо визначення сутності понять «діалог», «навчальний діалог», «діалогічна взаємодія». Діалог розглядається як спосіб вирішення навчально-виховних проблем і форма спілкування вчителя й учня на гумані­стичних принципах (Сократ); спосіб самопізнання й самовдосконалення особистості (Ф. Шлейєрмахер); за­сіб духовного становлення особистості (М. М. Бах-тін) (Г. Салащенко);

5) пояснювальний текст — розкриває основні поло­ження, містить різні примітки і тлумачення понять, таблиць, формул, рисунків тощо. Наприклад: Достовір­ність чисел, виражених у відсотках, перевірялася фор­мулою:

6) додатковий текст — подає анкети, тексти завдань, рисунки, графіки, статистичний матеріал як додаткові докази наукових положень. Такий текст розміщують у додатках до наукової роботи. Наприклад, опитувальник
на визначення дослідницької компетенції студентів ВНЗ:

Шановний колего! Просимо посприяти у дослідженні проблеми вдоско­налення науково-дослідницької роботи (далі — НДР) студентів-філологів. Анкета анонімна. Ваші відповіді