Методика формування природознавчих понять 1 страница

Сприймання та уявлення забезпечують чуттєве пізнання предметів і явищ, але не дозволяють проникнути в їх сутність, розкрити внутрішні зв’язки і взаємозалежності між ними, а також закономірності об’єктивної реальності. Це відбувається на рівні абстрактного, логічного мислення, результатом якого є поняття.

Щоб зрозуміти сутність понять як форми знань, особливості їх засвоєння школярами і значимість для організації усього процесу навчання, розглянемо їхню об’єктивну характеристику.

Поняття– це узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності. В цьому розкривається сутність речей, істотні ознаки, властивості предметів і явищ, внутрішні зв’язки і відношення між ними та їхні внутрішні протиріччя. Особливість поняття як форми відображення полягає насамперед у його загальності. Однак поняття відображає не просто загальні ознаки, тобто їх властивості, сторони та зв’язки, а істотні ознаки, які складають сутність окремих об’єктів або їх груп. Треба наголосити, що поняття відображає загальне, істотне у зв’язку з конкретним, яке завжди існує в генезисі будь-якого поняття. Адже реальна дійсність завжди є онтологічною основою всіх понять і навіть з високим рівнем абстракції, у яких зв’язок з нею складний і опосередкований.

У понятті як логічній категорії виділяються дві його взаємопов’язані і взаємопротилежні сторони: зміст і обсяг. Обсяг характеризує кількість предметів і явищ, які відображаються поняттям, а зміст – сукупність істотних ознак, взаємозв’язки між якими утворюють структуру поняття.

За змістом поняття поділяються на прості і складні. А за обсягом розрізняються: одиничні і загальні поняття та категорії. Одиничні: обсяг дорівнює одиниці («річка Дніпро», «ромашка лікарська» і т. ін.), загальні – більше одиниці («річка», «місто», «звір», «дерево» і т. ін.), а категорії – це поняття найвищого рівня узагальнення («тварина», «рослина», «природа», причина» та ін.).

Поняття нерозривно пов’язані з мовою. Вони закріплюються в термінах, символах, дефініціях, які є їх матеріальними носіями. Зміст понять розкривається в судженнях, які завжди виражаються в словесній формі.

Судження відображає зв’язки між предметами і явищами навколишнього світу або між властивостями й ознаками одного об’єкта. Щодо характеристики суджень, то необхідно спочатку виділити їхні види і способи утворення. Так, вони можуть стосуватися всієї групи об’єктів – це загальні судження («всі дерева мають один дерев’янистий стовбур»); якоїсь частини – часткові («деякі дерева мають листки у вигляді хвої») або одного предмета – одиничні судження («ялина має листя у вигляді хвої»).

Утворення суджень відбувається:

а) безпосередньо при відображенні чуттєво існуючих об’єктів, їх ознак і зв’язків;

б) опосередковано – шляхом умовиводів і міркувань.

Умовивід – це форма мислення, внаслідок якого із кількох суджень, через їх зіставлення та аналіз, виводиться нове судження. Можливі два види умовиводів: індуктивні і дедуктивні.

Індуктивний умовивід – це спосіб міркування від часткових суджень до загального. Формується він шляхом накопичення та аналізу конкретних даних, їх порівняння, виділення істотного, яке узагальнюється у визначенні.

Наприклад, судження:

— у шпака тіло вкрите пір’ям;

— у сороки тіло вкрите пір’ям;

— у солов’я тіло вкрите пір’ям.

Умовивід: тварина, тіло якої вкрите пір’ям, називається птахом. Дедуктивний умовивід – це спосіб міркування від загального до конкретного.

Наприклад, судження:

— у всіх звірів тіло вкрите шерстю;

— ця тварина вкрита шерстю.

Умовивід: ця тварина – звір.

Умовиводи є основною формою опосередкованого пізнання навколишньої дійсності, тобто пізнання шляхом абстрактного мислення.

Усі логічні форми мислення: поняття, судження, умовивід – взаємопов’язані між собою і в процесі пізнання переходять одна в одну. Але поняття серед них є найбільш сталим і постійним, оскільки воно відображає не будь-які ознаки, зв’язки і відношення, а тільки істотні та загальні.

Як відзначав видатний психолог Л.С. Виготський: «Мислення завжди рухається у піраміді понять». В основі будь-якої думки лежить процес оперування поняттями. Тому всі поняття повинні бути не формально засвоєними (запам’ятовування термінів, визначень), а осмисленими у процесі активної пізнавальної діяльності. Адже поняття, судження, умовиводи – це результати мислительної діяльності, що складається з операцій аналізу і синтезу, порівняння і протиставлення, абстрагування і узагальнення, якими цілеспрямовано повинні оволодіти учні.

Курс «Я і Україна» передбачає засвоєння молодшими школярами системи уявлень та елементарних понять, які визначаються у програмі та у підручниках. Між ними існує ієрархічна залежність, зумовлена різним рівнем їх узагальнення.

Крім знань про предмети і явища природи, їх взаємозв’язки і взаємозалежності, молодші школярі у курсі «Я і Україна» оволодівають знаннями про способи виконання різних видів навчально-пізнавальної діяльності і знаннями про способи застосування засвоєних знань з природознавства.

32. Екскурсія по вивченню природи, її місце і значення в процесі навчання молодших школярів.

У зв'язку з особливостями змісту курсу природознавства, завданнями, розв'язуваними в навчально-виховному процесі, розрізняють наступні організаційні форми вивчення природи молодшими школярами; урок, екскурсію, позаурочну домашню й позакласну роботу. Для кожної з форм характерна певна організуюча й навчальна діяльність учителя, тривалість і метод проведення, особлива організація навчальної роботи школярів. Але найбільш ефективною формою є екскурсія.

Екскурсії – це така організаційна форма навчання, яка забезпечує ознайомлення учнів з реальними предметами і явищами в їх природному оточенні.

На екскурсії учні спостерігають навколишню природу, знайомляться з працею людей, тваринами у різні пори року. Найчастіше основна мета екскурсії - формування природничих понять про живі істоти, предмети і явища природи в реальній обстановці. Якщо екскурсія проводиться на початку теми, то враження, отримані в її ході, використовуються на наступних уроках як основа для формування ще більш конкретних образів про зовнішній вигляд тварин і для засвоєння їхніх різноманітних властивостей. Екскурсії також можуть проводитися в процесі досліджуваної теми для уточнення знань школярів про предмети природи, процеси і явища і їхньому взаємозв'язку. Наприкінці теми часто проводяться узагальнюючі екскурсії, у ході яких досліджувані на уроках природознавчі поняття закріплюються й конкретизуються.

Уроки-екскурсії мають великий виховний вплив на дітей. Сприймання краси природи, до якого їх постійно спонукають, відчуття гармонії, її доцільності, на якій зосереджується їхня увага, сприяють розвитку естетичних почуттів, позитивних емоцій, доброти, дбайливого ставлення до всього живого, У відносно невимушених обставинах школярі вчаться спілкуватись між собою під час виконання спільних завдань, поводитися один із одним та з навколишнім світом.

Основним методом пізнання на уроці-екскурсії є спостереження за об'єктами і явищами природи та очевидними взаємозв'язками і залежностями між ними.

За змістом навчальні екскурсії діляться на три великі групи:

1. Природничо-географічні екскурсії (охоплюють природу й людину як частину природи), їх можна в свою чергу поділити на природничі І власне географічні. До групи природничих відносяться астрономічні, фізичні, метеорологічні, мінералогічні, ґрунтові, ботанічні, зоологічні та ін.

2. Гуманітарні (суспільствознавчі), екскурсії. Сюди відносять культурно-історичні, художні і художньо-історичні, літературні, економічні і економічно-побутові.

3. Виробничі екскурсії мають на меті вивчення промислових і різних сільськогосподарських підприємств, заводів, фабрик, колгоспів, радгоспів та інших об'єктів.

За обсягом навчальні екскурсії можна поділити на однотомні, багатотемні (споріднені теми з одного предмета) й комплексні, інтегральні (багатотемні з різних предметів).

33. Скласти питання для усного фронтального та індивідуального опитування з однієї із тем для 3 кл. «Природознавство»

Тема «Грунт»

1. Що таке ґрунт?

2. Чому ґрунт має темний колір?

3. Як утворюється перегній?

4. З чого складається ґрунт?

5. За допомогою яких досліді в можна довести, що в ґрунті є: повітря; вода; перегній; пісок; глина; мінеральні солі?

6. Який ґрунт називають родючим?

7. Що таке перегній, поживні речовини, мінеральні солі, родючість?

8. Чи є зв'язок між перегноєм ґрунту і мінеральними солями? Доведи свою думку.

9. Від чого залежить родючість ґрунту?

10. Яке значення має ґрунт у природі?

11. Для чого люди використовують ґрунт?

12. Як потрібно охороняти ґрунт?

13. Яке значення має ґрунт для людини?

14. Чому руйнується ґрунт?

15. Чому не треба спалювати в садах, парках, на берегах річок опале листя й суху траву?

Тема «Різноманітність тварин у природі»

1. Що таке тварини?

2. Яких тварин називають комахами? Наведи приклади.

3. Яка істотна ознака комах?

4. Яких тварин називають рибами? Наведи приклади.

5. Яка істотна ознака риб?

6. Яких тварин називають земноводними? Наведи приклади.

7. Які істотні ознаки земноводних?

8. Яких тварин називають плазунами? Наведи приклади.

9. Які істотні ознаки плазунів?

10. Яких тварин називають птахами? Наведи приклади.

11. Яка істотна ознака птахів?

12. Яких тварин називають звірами? Наведи приклади.

13. Які істотні ознаки звірів?

14. На які групи вчені поділяють тварин?

34. Методика формування уявлень про предмет і явища природи

Процес пізнавальної діяльності розпочинається із сприймання окремих явищ, предметів, подій, які відбуваються через відчуття окремих ознак або властивостей, що діють на аналізатори суб’єкта. Сприймання тісно пов’язане з образним мисленням і мовою, тобто усвідомленням суті предмету.

Свідомо сприйняти предмет – означає впізнати і назвати його. Впізнавання здійснюється на основі попереднього досвіду. Сприйнятий образ ніби накладається на образи попередніх сприймань, які зберігаються і відтворюються у пам’яті. Якщо ці образи співпадають, то об’єкт не тільки впізнається, але й відноситься суб’єктом до певної групи чи класу предметів.

Отже, результат сприймання – це створення цілісного образу об’єкта на основі безпосередніх відчуттів з участю образного мислення і пам’яті. Такий образ виникає та існує тільки при наявності об’єкта. Однак він може згадуватися і відтворюватися в пам’яті, якщо буде сформоване уявлення про нього.

Уявляти – це не просто знати, а мисленно бачити, чути, відображати наочно. В уявленнях, як і в сприйманнях, дійсність відображається в наочних образах, але вони відрізняються між собою.

Уявлення – це чуттєво-наочний, узагальнений образ, в якому відображені зовнішні ознаки, властивості, зв’язки раніше сприйнятого об’єкта чи групи об’єктів. Уявлення виникає на основі відчуттів і сприймання як результат усвідомлення, запам’ятовування і відтворення. На відміну від сприймання, уявлення є більш узагальненим образом, оскільки запам’ятовуються не всі ознаки, а найхарактерніші.

Якщо сприймання завжди одиничні, то уявлення бувають одиничними і загальними. Одиничні – утворюються на основі сприймання одного об’єкта і відображають одиничний предмет. Загальні – відображають ряд подібних предметів і стосуються їх групи.

Наприклад, одиничне уявлення про березу і загальне – про дерево. Зміст останнього узагальнений, але він пов’язується з одиничним образом. Діти не уявляють дерево взагалі, а уявляють дуб чи липу і т. ін.

Кожне уявлення має зміст, тобто ті зовнішні ознаки, властивості і зв’язки чуттєво-наочного образу, які були сприйняті різними органами чуття і які створюють цей образ. Потрібно наголосити, що в кожній темі навчального матеріалу чітко визначається зміст уявлення про предмет або явище, яке формується у дітей.

За змістом уявлення визначається освітня ціль і результат процесу навчання на уроці. У ході подальшого вивчення об’єкта (в інших темах, на інших уроках) відбувається розширення уявлення про нього.

Аналіз процесу утворення дозволяє виділити його об’єктивні, послідовні, узагальнені етапи:

а) чуттєве сприймання ознак, властивостей, зовнішніх взаємозв’язків і взаємозалежностей об’єкта;

б) усвідомлення суті уявлення і словесне його вираження;

в) запам’ятовування змісту уявлення;

г) відтворення змісту уявлення за допомогою пам’яті.

На уроці з теми: «Ґрунт. Значення ґрунту і його охорона» (3 клас) формується уявлення про склад ґрунту. Зміст цього уявлення такий: до складу ґрунту входять перегній, глина, пісок, вода, повітря.

Разом з тим, недостатнім є вивчення цієї теми лише на уроці. Процес засвоєння знань відбувається і позакласній роботі. Так, після уроку доречним буде розширити і поглибити знання учнів з теми «Ґрунт. Значення ґрунту і його охорона». Це можна зробити шляхом відвідування навчально-дослідної ділянки. Також можна запропонувати дітям додаткову літературу з теми, поставити завдання пошуку різних ґрунтів місцевості, де вони проживають.

35. Основні принципи побудови програми з курсу «Я і Україна»

Мета курсу «Я і Україна» в початковій школі — сприяє формуванню в учнів потреби до пізнання світу і людини в ньому як біологічної та соціальної істоти; засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах: екологічній, пізнавальній, моральній, діяльнісно-вольовій, емоційній, естетичній, комунікативній; вихованню патріотизму; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів.

У процесі навчання в учнів початкової школи формуються уявлення та поняття про цілісність світу; природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства; засвоюються емпіричні та узагальнені уявлення і поняття, які відображають основні властивості і закономірності реального світу, розширюють і впорядковують соціальний та пізнавальний досвід. Все це відбувається завдяки реалізації принципів ,що були враховані при побудові програми з курсу «Я і Україна»

Як зазначається у чинній навчальній програмі, зміст природознавства і його структурування визначаються загально-дидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності; виховного й розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння; створення умов для самореалізації кожного учня; розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) та специфічними, власне природничими принципами (екологічний; краєзнавчий; українознавчий; сезонності; фенологічний), що реалізуються в єдності.

36. Скласти питання для усного фронтального та індивідуального опитування з однієї із тем для 3 класу «Природознавство»

Тема «Різноманітність тварин у природі»

1. Що таке тварини?

2. Яких тварин називають комахами? Наведи приклади.

3. Яка істотна ознака комах?

4. Яких тварин називають рибами? Наведи приклади.

5. Яка істотна ознака риб?

6. Яких тварин називають земноводними? Наведи приклади.

7. Які істотні ознаки земноводних?

8. Яких тварин називають плазунами? Наведи приклади.

9. Які істотні ознаки плазунів?

10. Яких тварин називають птахами? Наведи приклади.

11. Яка істотна ознака птахів?

12. Яких тварин називають звірами? Наведи приклади.

13. Які істотні ознаки звірів?

14. На які групи вчені поділяють тварин?

37. Методика формування уявлень про предмет і явища природи.

Процес пізнавальної діяльності розпочинається із сприймання окремих явищ, предметів, подій, які відбуваються через відчуття окремих ознак або властивостей, що діють на аналізатори суб’єкта. Сприймання тісно пов’язане з образним мисленням і мовою, тобто усвідомленням суті предмету.

Свідомо сприйняти предмет – означає впізнати і назвати його. Впізнавання здійснюється на основі попереднього досвіду. Сприйнятий образ ніби накладається на образи попередніх сприймань, які зберігаються і відтворюються у пам’яті. Якщо ці образи співпадають, то об’єкт не тільки впізнається, але й відноситься суб’єктом до певної групи чи класу предметів.

Отже, результат сприймання – це створення цілісного образу об’єкта на основі безпосередніх відчуттів з участю образного мислення і пам’яті. Такий образ виникає та існує тільки при наявності об’єкта. Однак він може згадуватися і відтворюватися в пам’яті, якщо буде сформоване уявлення про нього.

Уявляти – це не просто знати, а мисленно бачити, чути, відображати наочно. В уявленнях, як і в сприйманнях, дійсність відображається в наочних образах, але вони відрізняються між собою.

Уявлення – це чуттєво-наочний, узагальнений образ, в якому відображені зовнішні ознаки, властивості, зв’язки раніше сприйнятого об’єкта чи групи об’єктів. Уявлення виникає на основі відчуттів і сприймання як результат усвідомлення, запам’ятовування і відтворення. На відміну від сприймання, уявлення є більш узагальненим образом, оскільки запам’ятовуються не всі ознаки, а найхарактерніші.

Якщо сприймання завжди одиничні, то уявлення бувають одиничними і загальними. Одиничні – утворюються на основі сприймання одного об’єкта і відображають одиничний предмет. Загальні – відображають ряд подібних предметів і стосуються їх групи.

Наприклад, одиничне уявлення про березу і загальне – про дерево. Зміст останнього узагальнений, але він пов’язується з одиничним образом. Діти не уявляють дерево взагалі, а уявляють дуб чи липу і т. ін.

Кожне уявлення має зміст, тобто ті зовнішні ознаки, властивості і зв’язки чуттєво-наочного образу, які були сприйняті різними органами чуття і які створюють цей образ. Потрібно наголосити, що в кожній темі навчального матеріалу чітко визначається зміст уявлення про предмет або явище, яке формується у дітей.

За змістом уявлення визначається освітня ціль і результат процесу навчання на уроці. У ході подальшого вивчення об’єкта (в інших темах, на інших уроках) відбувається розширення уявлення про нього.

Аналіз процесу утворення дозволяє виділити його об’єктивні, послідовні, узагальнені етапи:

а) чуттєве сприймання ознак, властивостей, зовнішніх взаємозв’язків і взаємозалежностей об’єкта;

б) усвідомлення суті уявлення і словесне його вираження;

в) запам’ятовування змісту уявлення;

г) відтворення змісту уявлення за допомогою пам’яті.

На уроці з теми: «Ґрунт. Значення ґрунту і його охорона» (3 клас) формується уявлення про склад ґрунту. Зміст цього уявлення такий: до складу ґрунту входять перегній, глина, пісок, вода, повітря.

Разом з тим, недостатнім є вивчення цієї теми лише на уроці. Процес засвоєння знань відбувається і позакласній роботі. Так, після уроку доречним буде розширити і поглибити знання учнів з теми «Ґрунт. Значення ґрунту і його охорона». Це можна зробити шляхом відвідування навчально-дослідної ділянки. Також можна запропонувати дітям додаткову літературу з теми, поставити завдання пошуку різних ґрунтів місцевості, де вони проживають.

38.Основні принципи побудови програми з курсу «Я і Україна».

Мета курсу «Я і Україна» в початковій школі — сприяє формуванню в учнів потреби до пізнання світу і людини в ньому як біологічної та соціальної істоти; засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах: екологічній, пізнавальній, моральній, діяльнісно-вольовій, емоційній, естетичній, комунікативній; вихованню патріотизму; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів.

У процесі навчання в учнів початкової школи формуються уявлення та поняття про цілісність світу; природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства; засвоюються емпіричні та узагальнені уявлення і поняття, які відображають основні властивості і закономірності реального світу, розширюють і впорядковують соціальний та пізнавальний досвід. Все це відбувається завдяки реалізації принципів ,що були враховані при побудові програми з курсу «Я і Україна»

Як зазначається у чинній навчальній програмі, зміст природознавства і його структурування визначаються загально-дидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності; виховного й розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння; створення умов для самореалізації кожного учня; розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) та специфічними, власне природничими принципами (екологічний; краєзнавчий; українознавчий; сезонності; фенологічний), що реалізуються в єдності.

39.Скласти питання для усного фронтального та індивідуального опитування з однієї із тем для 3 класі «Природознавство».

Тема «Гриби»

1. Які ознаки живої природи мають гриби?

2. Як розмножуються гриби?

3. Розкажи про різноманітність грибів у природі.

4. Яке значення мають гриби в природі?

5. Яке значення мають гриби для людей?

6. Про що потрібно пам'ятати, збираючи гриби?

7. Діти принесли з лісу ґрунт і висипали його під деревом. Через деякий час вони побачили, що там виріс міцний грибок. Поміркуй, із чого він виріс.

8. Що таке грибниця?

9. Назвіть відомі вам їстівні гриби.

10. Назвіть відомі вам отруйні гриби.

Тема «Різноманітність рослин у природі»

1. Поясни назву рослин — водорості.

2. Чи є у водоростей справжні органи?

3. Яке значення мають зелені водорості для водойм?

4. Де ростуть мохи?

5. Назви органи мохів. Яких органів вони не мають?

6. Чим мохи відрізняються від водоростей?

7. До якої групи трав'янистих рослин належать хвощі й папороті?

8. Яких органів не мають хвощі й папороті?

9. У яких умовах ростуть хвощі й папороті?

10. Як розмножуються хвощі й папороті?

11. Наведи приклади хвойних дерев і кущів.

12. Назви органи хвойних рослин. Яких органів у цих рослин немає?

13. Де утворюється насіння хвойних рослин?

14. Чому хвойні рослини завжди зелені?

15. Назви рослину, в якої восени опадає вся хвоя.

16. На які групи поділяються квіткові рослини?

17. Наведи приклади квіткових дерев, кущів, трав'янистих рослин.

18. Назви органи квіткових рослин.

19. З чого утворюється насіння квіткових рослин?

20. Чим відрізняються квіткові рослини від рослин, які ти вивчив?

40. Методика озброєння учнів практичними навичками під час вивчення природознавства.

На важливість вивчення природи в початкових класах, про необхідність високого рівня таких знань у своїх роботах вказував видатний вчений - методист К.П. Ягодовський, українець за походженням, який багато років очолював Глухівський вчительський інститут і створив при ньому школу нового типу та дослідну школу. Особливого значення він надавав формуванню у дітей природничих знань та любові до природи. К.П.Ягодовський писав: “… ми залишаємо для цих маленьких дітей лише слова про природу, тобто часто одну словесну форму, яка не має змісту, або наповнена змістом, який зовсім не відповідає дійсності”. К.П.Ягодовський зазначав, що діти, які вільно читали, добре розв’язували складні завдання з математики, не завжди мали необхідний рівень знань з природознавства.

Сучасні програми природничо-наукової освіти, педтехнології, засоби навчання повинні надати змогу початковій школі сформувати обізнану людину майбутнього.

Вивчення природознавства в початковій школі передбачає формування уміння аналізувати об’єкти природи, уміння порівнювати їх, виділяти істотні ознаки та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки у природі, класифікувати об’єкти природи, аналізувати їх та інші.

Великого значення набуває процес засвоєння практичних навичок роботи на уроках, вдома, в кутку живої природи, на пришкільній ділянці, з догляду за рослинами та тваринами.

Початкова школа – найважливіший етап становлення особистості, формування екологічної культури. В цьому віці висока пізнавальна активність, допитливість, зацікавленість дитини до пізнання нового кругозору екологічної культури.

Велике місце в процесі навчання природознавству займає вироблення практичних умінь і навичок. Процес цей тривалий і вимагає систематичної й цілеспрямованої роботи. Наприклад, при вивченні пристрою й роботи термометра в учнів формуються вміння визначати різну температуру води, фіксувати результати роботи в "Щоденнику спостережень". На цьому ж уроці використаються наявні знання й уміння спостерігати за погодою. Учні "читають" записи з "Щоденника спостережень", і це дозволяє відпрацьовувати вміння визначати температуру "плюс" й "мінус", пояснювати, що виходить, наприклад, 10 градусів тепла й 10 градусів морозу й т.д.

На екскурсіях і практичних заняттях школярі вчаться орієнтуватися на місцевості, читати карту, наносити на неї природні об'єкти, самостійно виготовляти нескладні посібники: схематичні малюнки, гербарії, колекції, виконувати практичну роботу на учбово-дослідній ділянці.

41. Профорієнтаційна робота під час вивчення курсу «Я і Україна».

Навчальні й виховні завдання в процесі навчання вирішуються комплексно. У єдності з навчанням здійснюється всебічне виховання; воно містить у собі формування у школярів наукового світогляду; науково-атеїстичне, патріотичне й інтернаціональне, екологічне й моральне, санітарно-гігієнічне, фізичне й трудове виховання.

Завдання, всебічного виховання: прищепити школярам навички культури праці й любові неї та продуктів людської праці, познайомити з різними професіями й на цій основі проводити профорієнтаційну роботу.

Одним із завдань виховання є формування наукового світогляду. У змісті курсу шкільного природознавства закладені великі можливості для його вирішення. Повідомляючи дітям елементарні відомості про неживу й живу природу, про працю людей, учитель показує, як взаємозалежні об'єкти природи, який вплив на природу робить трудова діяльність людини

42. Розробка макроструктури комбінованого уроку 3 клас «Природознавство».

Макроструктура комбінованого уроку.

І. Організація класу.

ІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь, навичок.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

IV. Постановка цілей і завдань уроку. Мотивація діяльності учнів.

V. Сприймання і усвідомлення знань (Засвоєння нових знань, умінь і навичок).

VІ. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.

VІІ. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.

VІІІ. Домашнє завдання.

ІХ. Підсумок уроку.

етапи уроку можуть бути скомбіновані в будь-якій послідовності, що робить урок гнучким і забезпечує можливість для досягнення різних навчально-виховних завдань. Крім цього, комбінований урок, його етапи узгоджуються із закономірностями процесу навчання, динамікою розумової працездатності учнів. В масовій практиці доля комбінованого типу уроку становить біля 80% від загальної кількості уроків, що проводяться в школі.

Комбінований урок, як комбінація структурних елементів вже відомих нам типів, передбачає досягнення двох або більше дидактичних цілей. Наприклад, комбінований урок, в якому поєднується перевірка раніше засвоєного матеріалу і оволодіння новими знаннями (дві дидактичні цілі), може мати таку структуру:

1. Перевірка виконання д/з.

2. Перевірка раніше засвоєних знань методом: а) фронтальної бесіди; б) індивідуального усного опитування чи короткочасної письмової роботи з тестовими завданнями.

3. Мотивація учіння школярів, повідомлення теми, мети і завдань уроку.

4. Сприйняття і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.

5. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.

6. Підведення підсумку уроку і повідомлення д/з

43. Форми організації навчального процесу з природознавства.

У зв'язку з особливостями змісту курсу природознавства, завданнями, розв'язуваними в навчально-виховному процесі, розрізняють наступні організаційні форми вивчення природи молодшими школярами; урок, екскурсію, позаурочну домашню й позакласну роботу. Для кожної з форм характерна певна організуюча й навчальна діяльність учителя, тривалість і метод проведення, особлива організація індивідуальної, групової або колективної навчальної роботи школярів.

Головна форма організації навчання в сучасній школі - урок. Уроки розташовуються в певній послідовності, що забезпечує планомірне, систематичне засвоєння учнями фактів, уявлень, понять, узагальнень, що становлять зміст початкового курсу природознавства, а також формування й розвиток як загально-навчальних, так і спеціальних умінь і навичок за спостереженням за об'єктами природи, постановці найпростіших досвідів з ними. На уроках природознавства також вирішуються завдання виховання й всебічного розвитку особистості молодших школярів. [16, 41]