Комахи.

Комахи - найчисленніша група тварин. До неї належать метелики, жуки, мурашки, метелики, бабки, коники, джмелі та багато інших комах. Вони стрибають, бігають, повзають, літають, плавають.
За якою істотною ознакою їх об'єднали в одну групу?
Шість ніг - це істотна ознака комах.
Її тіло поділено на 3 частини: голова, груди, черевце. На голові є очі, вусики і рот. За допомогою вусиків вони відчувають запах. Нюх у комах дуже добрий, це допомагає їм у пошуках їжі.

Риби.

В океанах, морях, річках і ставках живуть риби.
Тіло у них складається з голови, тулуба, хвоста. Воно сплюснуте з боків і вкрите лускою та слизом. Завдяки такій будові тіла, риби швидко рухаються у воді. Плавають риби за допомогою хвостового плавця, якому допомагають інші плавці. Дихають зябрами, киснем, розчиненим у воді. Риби морів і океанів живуть у солоній воді, а риби річок і ставків - у прісній.

Земноводні.

Жаби і тритони - це земноводні, їхнє тіло вкрите м'якою, слизькою ,вологою шкірою. Воно складається з голови, шиї, тулуба, передніх і задніх ніг. У деяких є хвіст.

Якщо шкіра пересохне, тварина загине. Усі земноводні дихають киснем повітря. Вони не можуть довго перебувати під водою. Тому частину життя земноводні проводять на суші, а частину — у воді.
Плазуни.

Черепахи, ящірки, змії, крокодили - це тварини, яких називають плазунами. Чому? На суші вони рухаються «плазуючи», тобто тягнуть своє тіло по землі. Тіло плазунів укрите сухими лусочками. У черепах ці лусочки зрослися й утворили міцний панцир.
Тіло складається з голови, тулуба, хвоста. Час від часу плазуни линяють, тобто скидають стару шкіру. Вони живуть повсюди (у воді, лісах, пустелях, степу, горах) немає їх лише там, де дуже холодно. Взимку вони залягають у сплячку.

Птахи.

Ці тварини добре пристосувались до польоту. Тіло вкрите пір'ям, яке добре захищає від холоду - це істотна ознака птахів.
Розміри дуже різні. Птахи є окрасою природи та її друзями.

Звірі (ссавці).

Вкрите шерстю тіло і вигодовування малят молоком - це істотні ознаки звірів. За цими ознаками вони відрізняються від інших тварин.
Всі звірі народжують малят живими і вигодовують їх молоком.

- Оцініть,яка група презентувала свою роботу найкраще. Всі члени групи одержують 4 «плюси». Інші групи ставлять по 3 «плюси» на аркуш самооцінки.

2. Фізкультхвилинка.

VІІ. Закріплення і осмислення знань.

1. Робота в зошитах (с.44).

Наголосити,що для тим,хто працює на високий рівень, потрібно навести приклади тварин до кожної групи(не менше двох представників).

2. «Мозкова атака».

- Доведіть,що черепаха – плазун,хоча її тіло вкрите не лусочками,а панциром.

- Доведіть,що їжак,вкритий голками,належить до групи звірів.

VІІІ. Узагальнення і систематизація знань.

1 . Хвилинка ерудита .

1. Куди зайцю зручніше бігти — з гори чи під гору?
Під гору, бо у зайця передні ноги коротші, а задні довші.
2. Хто з лісових звірів розвішує гриби для сушіння на деревах і з якою метою? Білка, що запасається на зиму сушеними грибами.

3. Товстим чи худим залягає ведмідь у барліг і чому? Товстим. Жир обігріває і годує ведмедя.

4. Що буде з бджолою, коли вона вкусить? Бджола гине.

5. Чиї пташенята не знають своєї матері? Пташенята зозулі.

6. Назвіть найменшу пташку? Колібрі.

7. Скільки років живе щука? Щука може жити 100—200 років.

8. Назвіть найбільшу рибу в світі? Китова акула. Довжина її — близько 30 метрів.

9. Яка риба без луски? Сом.
10. Хто з птахів найшвидше літає?
Сокіл, сапсан — 301 км/год., стриж — швидкість — 185 км/год.

VІІІ. Підсумок уроку.

1.Гра «Незакінчені речення». Продовж речення:

Звірі – це група тварин,які годують…..і мають……….

Птахи – це група тварин,тіла яких вкриті……

Комахи – група тварин,які мають …

Риби – група тварин,тіла яких вкрито…

Земноводні – група тварин, які можуть жити на …….і у ……

Плазуни – група тварин,які пересуваються….

2.Що цікавого довідались на уроці?

- Який вид роботи сподобався найбільше? Чому?

3.Оцінка роботи учнів.

ІХ. Домашнє завдання.

Прочитати статті в підручнику с.133-138.

76.Організаційні форми і методи навчання курсу «Я і Україна» в малокомплектній школі.

Серед проблем, які розробляються сучасною вищою та середньою школою особливе місце займають питання організації навчального процесу в малокомплектних школах. Малокомплектною початковою школоювважається така, в якій навчається невелика кількість учнів, переважно у складі одного або двох класів – комплектів і відсутні паралельні класи. Структура таких шкіл буває різною і може змінюватися навіть протягом навчального року, залежно від кількості в ній учнів і вчителів та наповнюваності кожного класу. Перед малокомплектною школою стоять важливі завдання – створити такі педагогічні умови, за яких досягаються повноцінні результати навчання і розвитку учнів молодшого шкільного віку, зберігаються позитивні мотиви навчання.

До розробки методики організації навчального процесу на уроках природознавства в специфічних умовах малокомплектної школи входили основні питання – комплектування класів, планування навчальної діяльності з природознавства, застосування форм, методів, прийомів. Значна увага приділялась організації самостійної роботи та використанню наочності на уроці.

Самостійна робота на уроках природознавства дуже різноманітна за своїм змістом і характером, їй відводиться значне місце на всіх етапах опрацювання матеріалу. У підготовчий період змістом завдань можуть бути узагальнення спостережень, розгляд ілюстрацій, гербарію, колекцій діапозитивів, повторення попереднього матеріалу, порівняння з ним нового матеріалу. Учні можуть самостійно знайомитися (за допомогою підручника) з матеріалом описового характеру, підготувати відповіді на запитання вчителя, провести нескладні досліди.

В малокомплектній школі для проведення самостійної роботи особливого значення набувають дидактичні ігри, які допомагають у захоплюючій формі, без втручання вчителя набувати знання. Діти розрізняють ознаки предметів, описують їх; диференціюють видові й родові ознаки; класифікують предмети за видовими й родовими ознаками, порівнюють їх, виділяють частину з цілого, складають ціле з частин; вилучають „зайві” предмети тощо.

Деколи теми уроків неоднакові, але близькі. Наприклад, 2 клас вивчає тему „Сонце”, а 4 клас – „Рух Землі навколо Сонця”. На цьому уроці деякі етапи уроку будуть спільними. Та інформація, яка для другокласників є новою, для учнів 4 класу – повторенням, а нова інформація для старших учнів є пропедевтикою для молодших.

Отже, проведення однотемних уроків у класах-комлектах є одним з ефективних засобів раціональної організації занять. Разом з тим, до таких занять слід підходити вдумливо, щоб не було спрощення змісту бесід, передбачених для одночасної роботи з кількома класами, щоб був збережений рівень програмних вимог до вивчення теми в кожному класі.

77.Методика проведення масової позакласної роботи з природознавства.

Позакласною масовою роботою з природознавства можуть охоплюватися окремі, паралельні чи всі початкові класи школи. До найпоширеніших її форм належать: тематичні читацькі конференції, усні журнали, тематичний перегляд науково-популярних і художніх фільмів про природу; свята; конкурси; КВК (клуб веселих та кмітливих); туристські походи; позакласні природознавчі екскурсії.

Позакласне читання займає важливе місце у процесі вивчення природознавства. Залучення дітей до цього виду роботи не тільки розширює їх кругозір з навчального предмета, але й зумовлює розвиток самостійності та формування бажання і вміння працювати з книжкою.

Самостійність дітей проявляється не тільки у виконанні завдань, а й у виборі матеріалів для позакласного читання. Спочатку вчитель дає спільне для всіх учнів оповідання, потім учні вибирають одне із запропонованих, а далі самостійно знаходять доступну літературу на визначену тему.

Поширеною формою організації позакласного читання є проведення тематичного усного журналу. Кожна його сторінка може бути різною: короткі повідомлення окремих учнів, читання віршів, інсценування, перегляд кіно- і діафільмів, прослуховування магнітофонних записів, проведення ігор та вікторин, відгадування загадок. Успіх усного журналу залежить від розробки сценарію з чітко визначеною метою і від попередньої підготовки учнів.

КВК (клуб веселих і кмітливих) є цікавою формою позакласної роботи з природознавства для молодших школярів, яка зумовлює розвиток у дітей логічного мислення, пам'яті, винахідливості, дозволяє перевірити рівень природничих знань, умінь і навичок. Сценарій КВК складається відповідно до вибраної теми. У ньому поєднуються фронтальні, групові та індивідуальні завдання, які призначені для окремих гравців, усієї команди та вболівальників. Завдання повинні бути і теоретичні, і практичні, але обов'язково цікаві, конкретні, доступні та вимагати винахідливості і кмітливості. Сценарій включає ігри, загадки, цікаві повідомлення.

Туристські походи проводяться в різні пори року. У початкових класах вони, як правило, одноденні. Ця форма позакласної роботи цінна тим, що дає можливість збагатити чуттєвий досвід дітей під час безпосереднього спілкування з природою, розширити і поглибити засвоєні знання, набути практичних умінь поводження в природі та умінь природоохоронної роботи (обгородити мурашник, зібрати сухі гілки, розчистити джерело, посадити рослини, розвішати годівниці і т. ін.). Крім того, вона мас виховне значення. Діти вчаться спілкуванню між собою в незвичних умовах. У них формуються такі якості особистості, як відповідальність за товариша, взаємодопомога, турбота про слабших, цілеспрямованість, витривалість, свідома дисципліна.

Перед походом проводиться інструктаж про правила безпеки й поведінки на природі, роздаються індивідуальні та групові практичні завдання на картках. За результатами походів, позакласних екскурсій оформляються стенди, виставки малюнків, фотографій, виробів з природного матеріалу, тематичні альбоми, гербарії, колекції.

Отже, позакласна робота є тим стимулом для учнів, який необхідний для залучення їх до суспільно корисної праці.

78.Скласти домашні завдання до уроків різних типів «Природознавство» 4 клас.

За основною дидактичною метою уроки з природознавства в початкових класах можна класифікувати на такі типи: 1. Уроки засвоєння нових знань; 2. Комбіновані уроки; 3. Уроки узагальнення і систематизації нових знань; 4. Предметні уроки; 5. Уроки-екскурсії.

Домашнє завдання до уроку засвоєння нових знань: тема «Сонячна система»

Підготувати повідомлення про одну із планет Сонячної системи за допомогою додаткової літератури.

Домашнє завдання до уроку узагальнення і систематизації: тема «Океани землі»

1) Прочитати в підручнику статтю “Океани Землі”.

2) Здійснити уявну подорож по одному з океанів, скласти усну розповідь.

Маршрут подорожі розробити за допомогою карти з того місця, де ми живемо.

Домашнє завдання до комбінованого уроку: тема «Охорона в рідному краї»

1) Прочитати статтю в підручнику “Охорона природи в рідному краї”.

2) Підготувати повідомлення про природоохоронний об’єкт області; тварину

чи рослину, що занесені в “Червону книгу”.

Домашнє завдання до предметного уроку: тема «Грунт. Склад грунту»

Домашнє завдання до уроку-екскурсії: тема «Рослинництво рідного краю»

Замалювати рослини які найбільше сподобались. Посадити та виростити рослинку вдома, спостерігаючи за її ростом.