Методика формування природознавчих понять 4 страница

На сучасному етапі розвитку шкільної практики при вивченні природознавства розроблені і широко використовуються різноманітні методи навчання, які за найбільш суттєвими ознаками класифікують на певні групи. Слід відмітити, що в сучасній дидактиці виділяють кілька класифікацій методів. Найбільш важливими серед них вважаються: 1) класифікація за джерелами знань і взаємозв'язаної діяльності вчителя і учня (М. М. Верзилін, Д. О. Лордкипанідзе); 2) за характером дидактичних завдань (Б. П. Єсипов, М. О. Данилов); 3) за рівнем пізнавальної самодіяльності учнів (М. М. Скаткін, І. Я. Лернер).

За джерелом знань всі методи навчання розділяють на три групи: словесні, наочні і практичні. В першій групі методів джерелом знань є слово, в другій — показ, а в третій — практична робота.

При класифікації методів навчання за рівнем пізнавальної діяльності учнів виділяють п'ять груп методів: 1) пояснювально-ілюстративний; 2) репродуктивний; 3) проблемне викладання навчального матеріалу; 4) частково-пошуковий, або евристичний; 5) дослідницький. Ця класифікація в основному враховує лише рівень пізнавальної діяльності учнів, без зосередження уваги на джерелах знань, що підтверджує її недостатню обґрунтованість.

За характером дидактичних завдань можна виділити: 1) актуалізація опорних знань і навиків; 2) засвоєння знань; 3) первинне використання знань; 4) оволодіння навиками у стандартних та нестандартних умовах; 5) контроль та корекція.

До методів самостійної роботи учнів входять спостереження, досліди, практичні роботи, роботи учнів з підручником, художньою і науково-популярною літературою.

Застосовуючи відповідні методи в процесі навчання, учитель одночасно привчає дітей до певних логічних операцій, формує в них науковий світогляд, розвиває здібності, волю, інтерес, допомагає виробленню свідомої мотивації навчання. Методи крім освітнього значення мають і виховне — ось чому під час вивчення предмета необхідно застосовувати різні методи, не надаючи переваги лише одному з них.

72. Скласти питання для усного фронтального та індивідуального опитування, з однієї із тем для 3 класу «Природознавство».

Фронтальне опитування

Тема: «Що таке природа. Охорона природи»

Питання:

-Який зараз місяць?

-Що ви можете сказати про тривалість дня? Ночі?

-Як змінилося небо?

-Що сталася з деревами?

Індивідуальне опитування

Робота з підручником. (с.75)

Знайти в тексті підручника «Якою буває природа» відповідь на запитання:

Що дає природа для людей?

Усне опитування:

-Що вам потрібно робити, щоб не забруднювати воду?

73. Практично-репродуктивна група методів навчання природознавству. Види практичних методів, їх характеристика.

Практично-репродутивний метод навчання дуже часто використовується в тих випадках, коли зміст навчального матеріалу носити переважно інформативний характер, являє собою опис способів практичних дій, є дуже складним чи принципово новим для самостійного освоєння студентами.

Репродуктивний характер мислення припускає активне сприйняття і запам'ятовування інформації, що повідомляється педагогом і іншими джерелами. Застосування практично-репродуктивних методів неможливо без використання словесних, наочних і практичних прийомів навчання, що є як би матеріальною основою цих методів.

При репродуктивній побудові зайняти педагог у готовому виді формує факти, докази, визначення зрозуміти, акцентує увагу на головному, котре необхідно засвоїти особливо міцно. На основі практично-репродуктивного методу найчастіше здійснюється програмоване навчання.

У цілому ж практично-репродуктивні методи навчання не дозволяють належною мірою розвивати мислення студентів і, особливо, самостійність, гнучкість мислення; формувати в них навички пошукової діяльності. При надмірному застосуванні ці методи ведуть до формалізації процесу засвоєння знань, а годиною і просто зубрінню.

Практичні методи передбачають різні види діяльності учнів і вчителя, але потребують великої самостійності учнів у навчанні.

Вправи – багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням. Використовують такі види вправ: підготовчі – готують учнів до сприйняття нових знань і способів їх застосування на практиці; вступні – сприяють засвоєнню нового матеріалу на основі розрізнення споріднених понять і дій; пробні – перші завдання на застосування щойно засвоєних знань; тренувальні – набуття учнями навичок у стандартних умовах (за зразком, інструкцією, завданням); творчі – за змістом і методами виконання наближаються до реальних життєвих ситуацій; контрольні – переважно навчальні (письмові, графічні, практичні вправи).

За формою навчальної діяльності учнів вправи поділяють на усні, письмові, графічні, технічні. За навчальною метою вправи бувають вступні, пробні, тренувальні, творчі, контрольні.

Лабораторні роботи – вивчення у шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання. Цінність лабораторних робіт у тому, що вони сприяють зв'язку теорії з практикою, озброюють учнів одним із методів дослідження в природних умовах, формують навички використання приладів, вчать обробляти результати вимірювань і робити правильні наукові висновки і пропозиції. Лабораторні роботи проводять як в ілюстративному (учні у своїх дослідах відтворюють те, що було попередньо продемонстровано учителем або прочитано в підручнику), так і в дослідницькому плані (учні самі вперше виконують поставлене перед ними пізнавальне значення й на основі дослідів самостійно приходять до нових висновків). Під час лабораторної роботи вчитель уважно стежить за діями учнів, дотриманням ними техніки безпеки, консультує їх. Завершується лабораторна робота усним або письмовим звітом учнів. Її результати вчитель оцінює у формі бесіди.

Практичні роботи – за характером діяльності учнів близькі до лабораторних робіт. Їх виконують для вивчення теми чи роздолу курсу. Практичні роботи мають важливе навчально-пізнавальне значення, сприяють формуванню вмінь і навичок, необхідних для майбутнього життя та самоосвіти. Виконання таких робіт допомагає конкретизації знань, розвиває вміння спостерігати і пояснювати явища, що вивчаються. Вони передбачають безпосереднє використання знань учнів у суспільно корисній праці (заміряння, зіставляння, визначення ознаки та властивостей предметів, формулювання висновків). За своєю метою й завданнями аналогічні лабораторним роботам.

Дослідні роботи – пошукові завдання і проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів. Учні складають звіти про свої спостереження; пишуть огляди науково-популярних літератури, твори на вільну тему; Елементи пошуковості, дослідницької діяльності сприяють вихованню у них активності, ініціативи, допитливості, розвивають їхнє мислення, спонукають до самостійних пошуків.

74.Групова позакласна робота, гуртки натуралістів.

Позакласна діяльність базується на добровільності, інтересі та бажанні дітей її виконувати, тому вона необов’язкова для всіх учнів класу. Ця робота організовується за спеціально розробленою програмою, оскільки її зміст виходить за межі шкільної програми з навчального предмета. Однак під час складання програми слід пам’ятати про вікові особливості дітей молодшого шкільного віку.

Позакласна робота дає можливість розвивати індивідуальні інтереси дітей, їхні здібності, нахили, розширювати кругозір з природознавства, формувати стійкі потреби самостійно пізнавати, охороняти і примножувати навколишню природу. Вона забезпечує цікаве й корисне проведення школярами вільного часу.

Найпоширенішою формою групової позакласної діяльності молодших школярів є гурток. Як правило, він називається гуртком юних натуралістів. У практиці роботи школи зустрічаються й інші назви «Юні групи природи», «Люби і знай свій рідний край» тощо.

Дидактичними цілями таких гуртків є розширення та поглиблення природничих знань, засвоєння елементарних умінь дослідницької роботи, поглиблення пізнавального інтересу до вивчення природи, розвиток індивідуальних здібностей і нахилів дітей, оволодіння практичними уміннями природоохоронної роботи. Гурток об’єднує 15-20 учнів. Бажано, щоб вони були однакового віку, що дозволяє ефективно керувати їх діяльністю. Робота гуртка може бути присвячена глибшому вивченню окремих тем або розділів навчальної програми, до яких школярі виявили особливий інтерес. Під час планування враховуються індивідуальні інтереси дітей, їх вікові особливості.

Приблизний план роботи включає такі розділи:

1.Тема занять.

2.Форма занять.

3.Дата проведення занять.

4.Зміст і методи фронтальної роботи на занятті.

5.Зміст і методи індивідуальної роботи.

Засідання гуртка відбуваються і в класі, і на природі. У гуртковій роботі значна увага приділяється природоохоронним заходам: озеленення і догляду за насадженнями, підгодовуванню птахів узимку, охороні ранньоквітучих рослин, збереженню мурашників тощо.

Не менш важливим видом роботи є виготовлення засобів наочності: гербаріїв, колекцій, роздаткових карток, тематичних альбомів, які використовують у процесі навчання природознавства.

Члени гуртка беруть активну участь в організації та проведенні всіх масових позакласних заходів.

75.Скласти до одного із уроків узагальнення та систематизації 3 клас «Природознавство».

Різноманітність тварин у при­роді (звірі, птахи, плазуни, зем­новодні, риби, комахи).

Мета: формувати поняття «звірі», «птахи», «плазуни», «земноводні», «риби», «комахи», формувати уміння їх розпізнавати за істотними зовнішніми ознаками; розвивати вміння порівнювати, спостерігати; виховувати любов до природи, бажання оберігати тварин.

Обладнання:малюнки тварин, картки для роботи в групах,аркуші для самооцінки , тести, DVD плеєр, DVD фільм «Різноманітність тварин»,аудіо запис «Звуки природи».

І. Організаційна частина:

Зараз у нас урок природознавства. На парті у вас повинні бути підручники,зошити,

щоденники і ручки. Розпочинаємо урок.

ІІ. Підсумок фенологічних спостережень.

1. Робота «Синоптиків».

- Яка зараз пора року? Який місяць? Які суттєві ознаки цього місяця?

- Яке небо? Чи є хмарки? Чи сонячно? Яка погода була протягом останніх днів? Які зміни відбулися в живій природі?

2. Хвилинка – цікавинка.

- А чи знаєте ви,що тварини можуть попереджати про зміни в погоді.

- Жаби квакають на дощ.

- Свиня рохкає, хоч і сита, - на мороз.

- Пес на снігу згортається калачиком – на мороз.

- Кіт шкрябає підлогу – на вітер, завірюху.

- Гуска стоїть на одній нозі чи ховає голову під крило - на холод.

- Якщо в морозяний день заспіває півень – потеплішає.

- Кінь лягає на землю – перед снігопадом.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Фронтальне опитування.

Яку велику тему почали вивчати?(На дошці запис «Тварини»).

- До якої природи відносяться тварини? (До живої). Доведіть. (Тварини дихають ростуть,розмножуються,харчуються,відмирають).

- А рослини теж дихають ростуть,розмножуються,харчуються,відмирають. Чим же тварини відрізняються від рослин? (тварини переміщаються,харчуються готовою їжею,ростуть тільки в молодому віці).

2. Завдання за темою « Тварини – частина живої природи». (індивідуальне,з взаємоперевіркою).

Перевіримо,що ви вже знаєте за цією темою.

1.Визнач правильну відповідь.

Що спільного між тваринами і рослинами?

а)Те, що вони належать до неживої природи.

б)Те, вони живуть і ростуть на Україні.

в)Те, що вони належать до живої природи.

г)Те, що їх тіло має однакову будову.

2. Закінчи речення.

Тварини належать до живої природи тому що……….

Тварини живуть……

Тварини живляться …

ІV. Мотивація навчальної діяльності

1. Створення проблемної ситуації.

- Подивіться на малюнок. Чи всі тварини однакові?

V. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні ми продовжимо мандрівку царством Тварин. На Землі живе більше 1 млн. 500 тис. різноманітних тварин. Хоча всі вони різні,проте багато з них мають щось подібне. За спільними ознаками вчені об’єднали тварин в групи. Не за кольором,не за розміром,не за способом харчування ,а саме за істотними ознаками(за тими,яких немає у інших тварин).

VІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Завдання в групах.

- група «Комахи»; с.134

- група «Риби»; с. 134-135

- 3 група «Земноводні»; с. 135

- 4 група «Плазуни»; с. 136

- 5 група «Птахи»; с. 136-137

- 6 група «Звірі»; с. 137-138

Завдання для груп.

Опрацювати відповідний текст у підручнику і підготувати коротку доповідь за планом.

План.

1. Назва групи тварин.

2. Наведи приклад.

3. Особливості зовнішньої будови.

4. Істотні ознаки цієї групи.