Заголовки

Острог, 2012

Навчально-методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни «Регіональна економіка» студентами економічного факультету із напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030502 «Економічна кібернетика»

та 6.030509 «Облік і аудит» „29” серпня, 2012 року.

викладач кафедри економічної теорії, менеджменту та маркетингу Костів О.М.

Розробники:(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)

Навчально-методичні вказівкизатверджені на засіданні кафедри (предметної комісії) економічної теорії, менеджменту та маркетингу

ВСТУП

Соціально-економічні зміни, які відбу­ваються в нашому суспільстві на сучасному етапі, а також нові підходи в розвитку економіки, розміщенні виробництва та в системі управління господарським комплексом, необхідно враховувати при написанні курсової роботи. Велике значення для поглиблення і закріплення знань з основних питань теорії регіональної економіки має засвоєння та опанування галузевої структури навчальної дисципліни, осмислення її прикладного значення.

Виконання курсової роботи сприяє кращому опануванню дисципліни, набуттю навичок щодо проведення аналізу конкретного матеріалу, обґрунтуванню власних висновків, розробці рекомендацій з досліджуваної теми.

У процесі виконання курсової роботи студенти навчаються самостійно працювати зі спеціальною літературою, статистичною інформацією, різними нормативно-правовими документами, науково-методичними розробками. Студенти також вчаться послідовному та логічному розкриттю проблеми, виконанню практичних завдань, обґрунтуванню висновків і пропозицій.

Відповідно до навчального плану студенти 1 курсу виконують курсову роботу з курсу «Регіональна економіка», яка свідчить про обсяг та фундаментальність знань, здобутих під час вивчення курсу, і характеризує вміння самостійно досліджувати окремі питання теми.

Метою виконання курсової роботи є набуття вмінь та навичок самостійного опрацювання літера­турних, статистичних, картографічних та інших джерел, законодавчих та нормативних документів, систематизації економіко-географічних матеріалів з обраної теми, логічного викладення власних думок.

Курсова робота має характеризуватися логічністю, доказовістю, аргументованістю і відповідати таким вимогам:

• містити поглиблений аналіз теми дослідження;
• містити самостійні дослідження, розрахунки;
• містити обґрунтовані висновки та пропозиції з теми;
• мати належне оформлення;
• бути виконаною і поданою на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу.

1. ВИКОРИСТАННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Роботу з підбору літератури слід починати з розгляду відповідних законодавчих і нормативних документів з теми, а потім підібрати монографічну літературу і публікації в періодичній пресі. При підборі літератури необхідно використовувати: списки літератури, наведені у програмі та робочій програмі курсу; систематичні та предметні каталоги; картографічні матеріали атласів; статті та матеріали, опубліковані у періодичних виданнях (газети та журнали); статистичні щорічники; енциклопедії та довідники тощо.

Усі використані джерела повинні увійти до списку використаної літератури мовою, якою видано те чи інше джерело.

Найбільша кількість публікацій з регіональної економіки міститься в журналах «Регіональна економіка», «Економіка України», а також у газетах «Голос України», «Урядовий кур’єр», «Бізнес», «Галицькі контракти» та ін. Законодавчі акти публікуються у «Відомостях Верховної Ради України» та інших періодичних виданнях. Статистичну інформацію можна знайти в спеціальних виданнях Державного комітету статистики України, статистичних щорічниках областей, профільних міністерств України.

Важливим джерелом інформації є географічні карти. Студенти повинні вміти користуватися різними видами карт, адже саме на їх основі можна встановлювати різні закономірності, обґрунтовувати закономірності розвитку в природі та суспільстві.

2. СКЛАДАННЯ КОНСПЕКТІВ ТА ОБРОБКА СТАТИСТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Під час вивчення наукової літератури, первинних та архівних матеріалів необхідно робити виписки на окремих картках чи аркушах паперу, зазначаючи усі вихідні дані використаної книжки чи статті (прізвище та ініціали автора, її повна назва, місце видання, видавництво, рік видання). Ці відомості заносять у спеціальний список, який ведуть з початку роботи над відібраними джерелами. Таким чином, разом з вивченням і конспектуванням літературних джерел поступово заповнюється список використаної літератури.

Якщо витяг з книжки чи статті буде наведений у курсовій роботі у вигляді цитати, запис роблять дослівно і вказують джерело та сторінку, звідки його взято.

На картці також можна робити копії графічних матеріалів, які є в джерелі, що конспектується (діаграми, схеми, графіки, таблиці).

І в цьому випадку необхідно вказати джерело цього матеріалу. Карт­ки з виписками рекомендується згрупувати по розділах роботи.

Починаючи вивчення первинних матеріалів, студент повинен усвідомлювати, яка інформація йому потрібна. Тому важливо, щоб було достатнім загальне уявлення про зміст майбутньої роботи.

Приступаючи до розробки статистичних матеріалів, треба володіти методами їх аналізу. Наприклад, використовуючи звітні дані за кілька років, необхідно виявити динаміку розвитку вироб­ництва та зміни його структури.

3. СКЛАДАННЯ ЗМІСТУ (ПЛАНУ) КУРСОВОЇ РОБОТИ

Зміст необхідно скласти на початку роботи над темою після попереднього ознайомлення з літературними джерелами. При скла­данні змісту потрібно врахувати, які питання і в якій послідовності мають бути розглянуті при розкритті даної теми, виявити основні проблеми, яким повинні бути підпорядковані всі інші питання плану. Головне питання в курсовій роботі — це характеристика і з’ясування кола проблем та шляхів їх розв’язання. У кожній конкретній темі зміст повинен служити реалізації її головної ідеї. Зміст роботи затверджує науковий керівник.

На основі вивчення спеціальної літератури, нормативних документів, студент складає розгорнутий зміст (план) курсової роботи (можливо, в кількох варіантах), який погоджує з викладачем – науковим керівником курсової роботи.

Зміст (план) — це основа роботи, тому його складання є одним із найважливіших етапів її підготовки. Зміст (план) повинен відобразити напрями дослідження обраної теми, логічний зв’язок між її окремими складовими частинами, проблемну постановку окремих питань. Із складеного змісту (плану)видно, наскільки студент розібрався в обраній темі, як він зрозумів проблему в цілому і зумів виділити суттєві, головні напрями дослідження. Від правильно складеного змісту (плану) багато в чому залежить і кінцевий результат виконаної роботи.

Після узгодження та затвердження змісту (плану) студент приступає до написання курсової роботи. Під час написання роботи зміст (план) може уточнюватись. Уточнення додатково погоджується з науковим керівником.

4. НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЇЇ ЗМІСТУ

Загальний обсяг роботи (текстової частини) повинен становити 30—35 стандартних аркушів. Значні відступи від цієї норми небажані.

Курсова робота повинна бути написана самостійно.

Робота повинна мати чітку і логічну структуру, складовими частинами якої є вступ, основна частина та висновки.

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, її значимість, визначити мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, вказати методи дослідження, що використовувались під час написання курсової роботи, а також дати коротку характеристику структури роботи.

При написанні основної частини необхідно відповідно до плану розкрити суть вибраної теми. При цьому проводиться аналіз теоретичних і практичних питань, виділяються проблемні і дискусійні аспекти дослідження. Обов’язковим для розкриття теми курсової роботи є залучення цифрових даних. Джерелом їх можуть бути статистичні щорічники. Цифровий матеріал має бути представлений у вигляді таблиць і рисунків (схем, діаграм, графіків), які повинні бути логічним продовженням викладених теоретичних положень. На кожну таблицю та рисунок потрібно давати посилання на джерело інформації, супроводжувати їх аналізом змісту та висновками. Всі наведені в тексті цитатитакож потрібно супроводжувати посиланнями на відповідні джерела.

Висновки курсової роботи повинні випливати з проведеного дослідження і мати зв’язок з його результатами. У висновках підводяться підсумки по всіх висвітлених питаннях, визначаються шляхи і напрями вирішення проблемних аспектів теми. Рекомендації можуть бути розроблені студентом як самостійно на підставі практичного досвіду, так і шляхом узагальнення пропозицій, що містяться у літературних джерелах.

До змісту роботи пред’являються такі вимоги:

▪ системність, послідовність і конкретність викладення матеріалу,

▪ логіка і науковий стиль викладеного матеріалу,

▪ виділення в тексті окремих абзаців (занадто громіздке речення і великі фрагменти не сприяють його розумінню),

▪ завершеність викладення кожної думки.

Зміст роботи треба викладати відповідно до плану, стисло, лаконічно, не допускаючи повторень та непотрібних відступів від теми.

Вступ

У вступі курсової роботи автор подає актуальність досліджуваної проблеми. На основі актуальності формулюється мета дослідження. Для розв’язання поданої мети ставляться основні завдання. У вступі визначається об’єкт та предмет дослідження, а також зазначаються використані при написанні роботи методи дослідження.

Ак­ту­аль­ні­с­ть дослідження

Шля­хом кри­ти­ч­но­го ана­лі­зу та по­рі­в­нян­ня з напрямками дослідження обґрунтовують актуальність та до­ці­ль­ність ро­бо­ти для роз­ви­т­ку від­по­ві­д­ної га­лу­зі народного господарства чи ви­ро­б­ни­ц­т­ва, особливо на користь Укра­ї­ни.

Висвітлення актуальності не повинно бути ба­га­то­слів­ним. Досить кількома реченнями висловити головне - сут­ність проблеми або наукового завдання.

Ме­та і за­вдання­ до­слі­джен­ня

Фор­му­лю­ють ме­ту дослідження,відображаючи його результат на основі практичних та теоретичних обґрунтувань. Мета дослідження повинна бути тісно пов’язана з назвою його теми. Правильне визначення мети дослідження дасть змогу виокремити в ній основний напрям дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість дослідження, уникнути загальних міркувань. Не слід фор­му­лю­ва­ти ме­ту як "До­слі­джен­ня...", "Вивчен­ня...", то­му що ці сло­ва вка­зу­ють на за­сіб до­ся­г­нен­ня ме­ти, а не на са­му ме­ту. У курсовій роботі починають фразу: “Мета дослідження .....”.

Наприклад:

Тема курсової роботи: “Транспортна система України ”.

Мета дослідження полягає у визначенні напрямків вдосконалення функціонування транспортної системи України на основі вивчення теоретичних та оцінки практичних аспектів досліджуваної проблематики.

На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які слід розв’язати в процесі виконання дослідження. Завдання мають конкретизувати основну мету дослідження і відображати всі пункти розділів роботи, з метою розкриття поетапності проведення дослідження.

Завдання дослідження завжди розміщуються після мети і розпочинаємо фразою: “Для досягнення поставленої мети потрібно виконати ряд завдань: .....”.

Завдання дослідження можуть включати такі складові:

- вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (визначити сутність поняття, розглянути передумови, фактори розвитку об’єкта дослідження, його структуру та ін.);

- оцінка динаміки та ефективності розвитку, сучасного стану, визначення тенденцій процесу та ін.;

- факторний аналіз, визначення взаємозалежностей, розрахунок показників та ін;

- розробка рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення процесу управління, прогнозування перспективних шляхів розвитку об’єкта дослідження та ін.

Сформульовані завдання дослідження мають бути тотожними із затвердженим змістом (планом) курсової роботи

Об’єкт та предмет дослідження

При з’ясуванні об’єкта та предмета дослідження слід знати, що об’єктом дослідження – є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Іншими словами, об`єкт дослідження - це конкретний суб’єкт господарювання, галузь народногосподарського комплексу, обраний студентом для дослідження. Предмет дослідження – це тільки суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головним, визначальним для конкретного дослідження. Предмет дослідження міститься в межах об`єкта. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт.

Об`єкт і пре­д­мет до­слі­джен­ня як ка­те­го­рії на­у­ко­во­го про­це­су спів­від­но­ся­ть­ся між со­бою як за­галь­не і ча­с­т­ко­ве. В об`єк­ті ви­ді­ля­є­ть­ся та йо­го ча­с­ти­на, яка є пре­д­ме­том до­слі­джен­ня. Са­ме на ньо­го спря­мо­ва­на ос­но­в­на ува­га автора, оскіль­ки пре­д­мет до­слі­джен­ня ви­зна­чає те­му курсової роботи, які ви­зна­чають­ся на ти­ту­ль­но­му ар­ку­ші як її на­зви.

Визначальною особливістю курсової роботи з регіональної економіки є аналіз природних, економічних, демографічних, соціальних, історичних умов розвитку економічних районів України, що обумовлюють структуру та територіальні особливості їх розвитку.

В курсовій роботі необхідно висвітлити різнобічний аналіз і оцінку природних, економічних, демографічних, соціальних, історичних умов, які впливають на розвиток і особливості розміщення галузі або виробничого комплексу.

Наприклад:

Виходячи із запропонованої вище у прикладі теми, об’єктом дослідження є транспортна система України, а предметом – територіальне зосередження та особливості розвитку всіх видів транспорту в Україні.

Ме­то­ди до­слі­джен­ня

По­да­ють пе­ре­лік ви­ко­ри­с­та­них ме­то­дів до­слі­джен­ня для до­ся­г­нен­ня поста­в­ле­ної в ро­бо­ті ме­ти. Пе­ре­ра­хо­ву­ва­ти їх тре­ба не ві­ді­рва­но від змі­с­ту ро­бо­ти, а ко­ро­т­ко та змі­с­то­в­но ви­зна­ча­ю­чи, що са­ме до­слі­джу­ва­лось тим чи іншим ме­то­дом. Це дасть змо­гу пе­ре­свід­чи­ти­ся в ло­гі­ч­но­с­ті та при­йня­т­но­с­ті ви­ро­бу са­ме цих ме­то­дів.

Перший розділ складається з 3 підрозділів. У ньому слід розкрити теоретичні аспекти теми, напрацювання провідних вчених України та зарубіжжя з обраної теми, проаналізувати існуючі погляди на ті чи інші аспекти, виявити невирішені проблеми, які потребують розв'язання в теоретичному, методичному та прикладному плані.

Розділ завершується висновками щодо одержаних результатів.

У другому розділі,студент повинен навести коротку загальну економічну характеристику об’єкта дослідження; виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми виключно на матеріалах конкретного об'єкта з використанням наукових методів дослідження.

У цьому розділі можна виділити 3 відносно самостійних підрозділи, що містять аналіз і оцінку конкретних сфер діяльності об'єкта дослідження.

У результаті виконаного аналізу складових частин досліджуваного об'єкта необхідно конкретизувати наявні проблеми, недоліки, тощо, які віднайдуть вирішення у III розділі роботи.

Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною ін­формацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності об'єкта дослідження за останніх 3-5 років.

В курсових роботах з регіональної економіки проводиться аналіз економічного розвитку регіонів, рівня виробництва, територіальні особливості розвитку галузей чи виробничих комплексів економіки повинен базуватись на основі наступних статистичних даних:

- населення: загальна чисельність, статево-вікова структура, показники народжуваності, смертності, природного приросту, густота населення, рівень урбанізації;

- промисловість: кількість підприємств в галузі, обсяги і структура продукції в натуральному і вартісному виразі, її питома вага у виробництві валової продукції. Продуктивність праці;

- сільське господарство: площа і структура сільськогосподарських угідь, посівні площі, валовий збір, урожайність, поголів’я худоби, обсяги і структура виробництва продукції тваринництва і рослинництва;

- транспорт: протяжність і щільність транспортних шляхів, обсяги перевезень вантажів та пасажирів, вантажо- і пасажирооборот за видами транспорту, структура вантажоперевезень (за видами вантажів), собівартість перевезень вантажів і пасажирів, середня дальність перевезень;

- природокористування: обсяги викидів та концентрація забруднюючих речовин, що надходять в навколишнє середовище, гранично допустимі норми, основні джерела забруднень.

Наприклад при виконанні курсової роботи на тему Регіональні особливості розвитку зернового господарства України необхідно зібрати такі статистичні дані за 3-5 останніх роки: площа ріллі, площа посівів, урожайність зернових культур за видами та по областях. На основі зібраних статистичних даних необхідно розрахувати: питому вагу областей України в посівах та валовому зборі зернових, показники внутрішнього споживання в країні, обсяги експорту (імпорту), абсолютну зміну даних показників та відносну (темп росту та приросту), а також зробити висновки про позитивні чи негативні тенденції. Спробувати обґрунтувати ці тенденції, а також спрогнозувати їх майбутню зміну.

Зібрані статистичні дані, а також проведені розрахунки складуть цілісну картину вирощування зернових культур по областях (регіонах) та по Україні.

Розділ завершується висновками щодо одержаних результатів.

Третій розділмає містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, визначеної у вступі. Структурно розділ вміщує 2-3 підрозділи. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі курсової роботи. Невід'ємною частиною обґрунтування запропонованих студентом заходів має бути розрахунок економічної ефективності від їх впровадження.

Розділ завершується висновками щодо одержаних результатів.

За результати розрахунків та зроблені на цій основі висновки відповідальність покладено на студента - автора курсової роботи.

Висновки є завершальною частиною курсової роботи. Вони містять стислий виклад змісту курсової роботи, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, пропозицій автора та їх економічної ефективності. Ознайомлення з текстом висновків має сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором курсової роботи поставленої мети і завдань.

Розділ «Список використаних джерел»включає складений за чинними бібліографічними правилами перелік використаних літературних та інформаційних джерел. Кількість позицій літератури має відповідати кількості сторінок курсової роботи.

У додаткивиносяться громіздкі таблиці допоміжного характеру, блок-схеми, тощо.

5. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

5.1. За­галь­ні ви­мо­ги

Курсова робота має бути виконана українською мовою і оформлена з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст роботи має бути надрукований на принтері через 1,5 інтервали до тридцяти рядків на сторінці на одному боці аркуша білого паперу формату А-4. Шрифт – Тіmes New Roman, 14 пт. Можна також подати таблиці та ілюстрації, картосхеми.

Текст розміщується на сторінці, яка обмежується берегами: лівим - 20 мм, правим - 10 мм, верхнім - 20 мм, нижнім - 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15-20 мм.

Курсову роботу починають з титульної сторінки, яка не нумерується.

Наступною сторінкою є зміст, в якому зазначають початкові сторінки кожного розділу і параграфа. Назви розділів і параграфів у змісті й тексті мають бути однаковими

Вступ, кожний розділ, висновки і список використаних джерел починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ - одразу після закінчення попереднього.

Розділи, підрозділи, пункти й підпункти слід нумерувати
арабськими цифрами та друкувати з абзацним відступом.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього тексту за винятком додатків (1,2, 3 і т. д.).

Номер підрозділу або пункту включає номер розділу і порядковий номер підрозділу або пункту, відокремлені крапкою (1.1,1.2 та ін.).

­­­ За­го­лов­ки стру­к­ту­р­них ча­с­тин курсової роботи ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗ­­­ДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКО­­­РИСТА­­­НИХ ДЖЕ­­­РЕЛ, ДОДАТКИ дру­ку­ють ве­ли­ки­ми лі­те­ра­ми си­ме­т­ри­ч­но до те­к­с­ту. За­го­лов­ки під­ро­з­ді­лів дру­ку­ють ма­лень­ки­ми лі­те­ра­ми (крім пер­шої ве­ли­кої) з аб­за­ц­но­го від­сту­пу. Кра­п­ку в кі­н­ці за­го­лов­ка не ста­в­лять. Як­що за­го­ло­вок скла­да­є­ть­ся з двох або біль­ше речень, їх роз­ді­ля­ють кра­п­кою. За­го­лов­ки пун­к­тів дру­ку­ють ма­лень­ки­ми лі­те­ра­ми (крім пер­шої ве­ли­кої) з аб­за­ц­но­го від­сту­пу в роз­ря­д­ці в під­бір до те­к­с­ту.

Від­стань між за­го­лов­ком (за ви­клю­чен­ням за­го­лов­ка пун­к­ту) та те­к­с­том по­вин­на дорівнюва­ти 3-4 ін­тер­ва­лам.

Після номеру розділу в тексті роботи крапку не ставлять, а після підрозділу, пункту і підпункту - крапку ставлять.

Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати (за винятком додатків) порядковими номерами в межах усього тексту.

Заголовки

Розділи, підрозділи повинні мати заголовки, що чітко й коротко відображають їх зміст.

Заголовки розділів слід друкувати по центру тексту всі літери великі в кінці крапки не ставиться. Заголовки підрозділів і пунктів слід друкувати з абзацним відступом з великої літери без крапки в кінці та без підкреслень.

Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою.

5.3. Ну­ме­ра­ція

Ну­ме­ра­цію сто­рі­нок, роз­ді­лів, під­ро­з­ді­лів, пун­к­тів, під­пун­к­тів, ма­люн­ків, таб­лиць, фор­мул по­да­ють араб­сь­ки­ми ци­ф­ра­ми без зна­ка №.

Пер­шою сто­рін­кою курсової роботи є ти­ту­ль­ний ар­куш, який вклю­ча­ють до за­галь­ної нуме­ра­ції сто­рі­нок дослідження. На ти­ту­ль­но­му ар­ку­ші, завданнях, змісті та першій сторінці вступу но­мер сто­рін­ки не ста­в­лять, на на­сту­п­них сто­рін­ках но­мер про­ста­в­ля­ють у пра­во­му верхньо­му ку­ті сто­рін­ки без кра­п­ки в кі­н­ці.

Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, ви­снов­ки, спи­сок використаних дже­­рел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні час­ти­ни досліджень, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: "1. ВСТУП" або "Розділ 6. ВИСНОВКИ". Но­мер роз­ді­лу ста­в­лять пі­с­ля сло­ва "РОЗДІЛ", пі­с­ля но­ме­ра кра­п­ку не ста­в­лять, потім з но­во­го ряд­ка по центру дру­ку­ють за­го­ло­вок роз­ді­лу.

Під­ро­з­ді­ли ну­ме­ру­ють у ме­жах ко­ж­но­го роз­ді­лу. Но­мер під­ро­з­ді­лу скла­да­є­ть­ся з но­ме­ра роз­ді­лу і по­ряд­ко­во­го но­ме­ра під­ро­з­ді­лу, між яки­ми ста­в­лять кра­п­ку. В кі­н­ці но­ме­ра під­ро­з­ді­лу по­вин­на сто­я­ти кра­п­ка, на­при­к­лад: "2.1." (перший під­ро­з­діл дру­го­го роз­ді­лу). По­тім у то­му ж рядку йде за­го­ло­вок під­ро­з­ді­лу в кінці якого крапка не ставиться.

Пун­к­ти ну­ме­ру­ють у ме­жах ко­ж­но­го під­ро­з­ді­лу. Но­мер пун­к­ту скла­да­є­ть­ся з по­ряд­ко­вих но­ме­рів роз­ді­лу, під­ро­з­ді­лу, пун­к­ту, між яки­ми ста­в­лять кра­п­ку. В кі­н­ці но­ме­ра по­вин­на сто­я­ти кра­п­ка, на­при­к­лад: "1.3.2."(дру­гий пункт тре­тьо­го під­ро­з­ді­лу пер­шо­го роз­ді­лу). По­тім у то­му ж ряд­ку йде за­го­ло­вок пун­к­ту в кінці якого не ставиться крапка.

Під­пун­к­ти ну­ме­ру­ють у ме­жах ко­ж­но­го пун­к­ту за та­ки­ми ж пра­ви­ла­ми, як пун­к­ти.

­­­ Ілю­с­т­ра­ції (фо­то­гра­фії, кре­с­лен­ня, схе­ми, гра­фі­ки, кар­ти) і таб­ли­ці не­об­хід­но по­да­ва­ти в курсових роботах без­по­се­ре­д­ньо пі­с­ля те­к­с­ту, де во­ни зга­да­ні впер­ше, або на на­сту­п­ній сто­рі­н­ці. Ілю­с­т­ра­ції і таб­ли­ці, які роз­мі­ще­ні на окре­мих сто­рін­ках курсової роботи, вклю­ча­ють до за­галь­ної ну­ме­ра­ції сто­рі­нок. Таб­ли­цю, ма­лю­нок або кре­с­лен­ня, роз­мі­ри яко­го біль­ше фор­ма­ту А4, враховують як од­ну сто­рін­ку і роз­мі­щу­ють у від­по­ві­д­них мі­с­цях пі­с­ля зга­ду­ван­ня в те­к­с­ті або у до­да­т­ках.

Ілю­с­т­ра­ції по­зна­ча­ють сло­вом "Рис." і ну­ме­ру­ють по­слі­до­в­но в ме­жах роз­ді­лу, за виключен­ням ілю­с­т­ра­цій, по­да­них у до­да­т­ках.

Но­мер ілю­с­т­ра­ції по­ви­нен скла­да­ти­ся з но­ме­ра роз­ді­лу і по­ряд­ко­во­го но­ме­ра ілю­с­т­ра­ції, між яки­ми ста­ви­ть­ся кра­п­ка.

На­при­к­лад:

Рис. 1.2. (дру­гий ри­су­нок пер­шо­го роз­ді­лу) далі йде назва в кінці якої крапка не ставиться. Но­мер ілю­с­т­ра­ції, її на­зва і по­яс­ню­валь­ні під­пи­си роз­мі­щу­ють по­слі­до­в­но під ілю­с­т­ра­ці­єю. Як­що в курсовій роботі по­да­но од­ну ілю­с­т­ра­цію, то її ну­ме­ру­ють за за­галь­ни­ми пра­ви­ла­ми.

Таб­ли­ці ну­ме­ру­ють по­слі­до­в­но (за ви­ня­т­ком таб­лиць, по­да­них у до­да­т­ках) в ме­жах роз­ді­лу. В пра­во­му вер­х­ньо­му ку­ті над від­по­ві­д­ним за­го­лов­ком таб­ли­ці роз­мі­щу­ють на­пис "Таб­ли­ця" із зазна­чен­ням її но­ме­ра. Номер таб­ли­ці по­ви­нен скла­да­ти­ся з но­ме­ра роз­ді­лу і по­ряд­ко­во­го но­ме­ра таб­ли­ці, між яки­ми ста­ви­ть­ся кра­п­ка, на­при­к­лад: "Таб­ли­ця 1.2" (дру­га таб­ли­ця пер­шо­го роз­ді­лу).

Як­що в курсовій роботі од­на таб­ли­ця, її ну­ме­ру­ють за за­галь­ни­ми пра­ви­ла­ми.

При пе­ре­но­сі ча­с­ти­ни таб­ли­ці на ін­ший ар­куш (сто­рін­ку) сло­во "Таб­ли­ця" і но­мер її вказують один раз спра­ва над пер­шою ча­с­ти­ною таб­ли­ці, над ін­ши­ми ча­с­ти­на­ми пи­шуть сло­ва "Про­дов­жен­ня табл." і вка­зу­ють но­мер таб­ли­ці, на­при­к­лад: "Про­дов­жен­ня табл. 1.2".

Фор­му­ли в курсовій роботі (як­що їх біль­ше од­ної) нумерують у ме­жах роз­ді­лу. Но­мер форму­ли скла­да­є­ть­ся з но­ме­ра роз­ді­лу і по­ряд­ко­во­го но­ме­ра фор­му­ли в роз­ді­лі, між яки­ми ставлять кра­п­ку. Но­ме­ри фор­мул пи­шуть бі­ля пра­во­го бе­ре­га аркуша на рі­в­ні від­по­ві­д­ної фор­му­ли в кру­г­лих дуж­ках, на­при­к­лад: (3.1) (пер­ша фор­му­ла тре­тьо­го роз­ді­лу).

При­мі­т­ки до те­к­с­ту і таб­лиць, в яких вка­зу­ють до­від­ко­ві і по­яс­ню­валь­ні да­ні, ну­ме­ру­ють по­слі­до­в­но в ме­жах од­ної сто­рін­ки. Як­що при­мі­ток на од­но­му ар­ку­ші де­кіль­ка, то пі­с­ля сло­ва "При­мі­т­ки" ста­в­лять дво­кра­п­ку, на­при­к­лад: