Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми.

Поняття «підприємництво»надзвичайно широке містке. У суч.екон.літ.досі немає чіткого й заг.прийнятого визнач.підпр-цтва.

У законі України підпр-цтво-це самостійна, ініціативна, систематична,ризикована діяльність з вир-ва продукції, виконання ро­біт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Світова екон.наука розглядає під-цтво в трьох аспектах: як екон.категорію,як метод господарювання,як тип екон.мислення.

Як екон.категорія під-цтво виражає відносини між його суб'єктами з приводу виробництва, розподілу і привласнення благ та послуг.
Сутність підприємництва як методу господарювання розкривають його основні функції:

-ресурсна (формування і продуктивне використання капіталу, трудових, матеріальних та інформаційних ресурсів);

-організаційна (організація маркетингу, виробництва, збуту і реклами та інших господарських прав);

-творча (новаторські ідеї, генерування та активне використання ініціативи, уміння ризикувати).

Можна виокремити також наступні функції:

-стимулювальна (дає змогу створити механізм підвищення ефективності праці, застосувати дієві стимули збуту товарів на основі виявлених споживчих потреб);

-управлінська(пов'язана з механізмом управління персона­лом та фірмою);

-захисна (передбачає систему захисту прав та інтересів під­приємців, створення сприятливих умов для функціонування під­приємництва, усунення наявних проблем на макрорівні).

Для підприємництва як методу господарювання характерні такі основні ознаки:

самостійність і незалежність господарювання;економічна відповідальність за прийняття рішень;

орієнтація на максимальний прибуток.

Підприємництво як особливий тип економічного мислення характеризується оригінальними поглядами і підходами до прийняття рішень, які реалізуються у практичній діяльності. Центральну роль тут відіграє особа підприємця.

Підприємець розглядається як суб’єкт,що поєднує у собі новаторські,комерційні та організаторські здібності для пошуку і розвитку нових видів і методів вир-ва,нових благ та їх якостей,нових сфер застосування капіталу.

Звідси маємо визначення «Підприємництво»-це тип госп.поведінки підприємців з організації розробки вир-ва і реалізації благ з метою отр.прибутку і соц.ефекту,якому притаманні ініціативність,пошук нетрадиційних рішень у сфері бізнесу,готовність наражатись на ризик,цілеспрямованість,наполегливість у екон.д-ті,гнучкість і постійне самооновлення.

Бізнес-це спрямована д-ть на комерційний успіх та творчість(саме творча частина є підприємництвом).Осн.складовими бізнесу є: вел.капітал,прибуток як мета,ризик.

Субєктами підпр-кої д-ті є громадяни,фіз.особи,не обмежені законом,а також юридичні особи. Обєктами під-цької д-ті є товари,продукти,послуги.

Серед орг.-екон.форм виділяють три основні: одноосібне володіння,товариство(партнерство),корпорація(акціонерне товариство).

Одноосібне володіння – це форма організації підприємства, за якої все майно фірми належить одному власникові, який самостійно управляє підприємством, привласнює весь прибуток і несе особисту відповідальність за всіма зобов’язаннями. Ця особа і є підприємець,що виступає як і власник,і працівник,і управлінець.

Товариство (партнерство)–це така форма організації підприємства, яка передбачає об’єднання капіталів двох і більше окремих фізичних або юридичних осіб за умов розподілу ризику, прибутку і збитків згідно з укладеним договором.

Акціонерне товариство(корпорації)-госп.організація,створена на осн.обєднання(централізацій)грошових коштів,шляхом продажу акцій(inside/outside).

З правової точки зору корпораціяє юридичною особою. Це означає, що вона як одиниця бізнесу відокремлена від фізичних осіб, які володіють нею. Її власниками вважаються акціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал корпорації. Але розпоряджаються прибутком.