КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
За ступенем охоплення вивчаємих об’єктів відрізняють такий вид аналізу. Організація і методика економічного аналізуСтр 1 из 17Следующая ⇒ Організація і методика економічного аналізу 1. Економічний аналіз можна вважати наукою, якщо він: 1) вивчає основи громадського виробництва і закони його функціонування та розвитку; 2) досліджує проблеми виробництва, розподілу, обліку і споживання матеріальних благ на макрорівні; 3) спираючись на теорія пізнання, забезпечує практичну корисність, підвищує економічну ефективність практичної діяльності людини; 4) здійснює «нагляд», наступний контроль за правильністю складання звітів про фінансові результати, а, головне, глибокого дослідження цих результатів. 2. Теорія пізнання, виступаючи як методична основа усіх галузей науки, визначає й для економічного аналізу його… 1) об’єкт і суб’єкт пізнання; 2) сутність, необхідність і послідовність; 3) методи і прийоми дослідження; 4) можливості отримання конкретних результатів.
3. Теоретичною основою економічного аналізу, що визначає його зміст як на мікро- так і на макрорівні, є… 1) загально-наукові принципи, методи організації й методика дослідження економічних явищ; 2) закони економічного розвитку в сфері економіки країни; 3) наукові підходи контролю, ревізії та перевірки результатів фінансово-господарської діяльності; 4) система товарно-грошових відносин, через яку реалізується один з основних економічних законів – закон вартості.
Яка зі складових економічного аналізу не є частиною аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства? 1) Управлінський (господарський) аналіз; 2) Фінансовий аналіз; 3) Техніко-економічний аналіз; 4) Стратегічний аналіз.
Що не входить до об’єктивних вимог, які обумовлюють економічний аналіз як функціональну науку? 1) Відповідність потребам практики; 2)Розвиток самої науки в цілому та її окремих галузей; 3) Необхідність досягнення нового ступеню знань; 4)Отримання позитивних результатів досліджень.
За ступенем охоплення вивчаємих об’єктів відрізняють такий вид аналізу 1) оперативний; 2) вибірковий; 3) попередній; 4)функціональний.
7. За методом вивчення об’єкту виділяють вид аналізу, як: 1) Факторний; 2) Підсумковий; 3) Зовнішній; 4) Фінансовий.
8. Головними завданням економічного аналізу є: 1) Об’єктивне і всебічне дослідження виконання бізнес-планів підприємств і дотримання нормативів; 2) Оцінка діяльності підприємства з метою пошуку та визначення внутрішньогосподарських резервів; 3) Виявлення недоліків з фінансово-господарській діяльності підприємства, з’ясування причин їх виникнення; 4) Оцінка конкурентоспроможності підприємства і продукції.
9. Предметом економічного аналізу є: 1) дія загальних, часткових і специфічних законів на розвиток економічних процесів в конкретних умовах галузі або конкретного підприємства; 2) кількісні сторони масових економічних явищ і процесів, які відбуваються у господарській діяльності; 3) причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів всебічної діяльності підприємств; 4) кругообіг капіталу в процесі господарської діяльності підприємств.
|